Справа № 308/3185/16-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2016 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання Гайданці Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву громадянина ОСОБА_1 Жаміль Абобакер про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі № 308/3185/16-а за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина ОСОБА_1 Жаміль Абобакер про примусове видворення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача - громадянина ОСОБА_1 Жаміль Абобакер звернувся до суду 18.07.2016 року із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у якій просить суд скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2016 року у справі № 308/3185/16-а за адміністративним позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України до громадянина ОСОБА_1 Жаміль Абобакер про примусове видворення, а у задоволенні позову відмовити.

Свою заяву обґрунтовує тим, що підставою прийняття вказаної постанови відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» було рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства за межі території України, прийняте 27.03.2016 року начальником відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Чопського прикордонного загону підполковником ОСОБА_2, яке постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.06.2016 року, що набрала законної сили 08.07.2016 року, було визнано протиправним та скасовано.

Вважає, що за таких умов наявні істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка зверталася із заявою на час розгляду справи, у зв’язку з чим постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2016 року у справі № 308/3185/16-а підлягає перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України.

В судове засідання сторони не з’явилися, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

При цьому, позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2016 року у справі № 308/3185/16-а було частково задоволено адміністративний позов, примусово видворено громадянина ОСОБА_1 Жаміль Абобакер за межі території України; затримано для забезпечення примусового видворення громадянина ОСОБА_1 Жаміль Абобакер.

При постановленні вищенаведеного судового рішення судом було встановлено той факт, що відповідач - громадянин ОСОБА_1 Жаміль Абобакер був виявлений та затриманий прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Ужгород» Чопського прикордонного загону за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Словаччину поза межами пункту пропуску. При цьому документів, що посвідчують його особу, на момент затримання, при собі не мав. Начальником відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу прийнято рішення про примусове повернення відповідача за межі території України.

У відповідності до ст. 4, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та з огляду на той факт, що судом було встановлено, що відповідач документів і коштів для добровільного повернення на батьківщину не має, суд при розгляді справи №308/3185/16-а дійшов висновку, що на той час відповідач не мав жодних законних підстав для перебування на території України. Також судом зауважено про наявність у відповідача посвідки на тимчасове проживання, яка була вилучена у останнього у зв’язку з порушенням законодавства України. Крім того, судом зазначено, що реалізуючи свої права та свободи відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але знаючи про можливість легально з'їхати до Європейських країн, відповідач обрав найбільш легкий та незаконний спосіб.

Вказані обставини дали суду достатні підстави вважати, що відповідач, не маючи документів, які б надавали йому право офіційно вибути за межі України та за відсутності родичів на території України, які б могли надати допомогу у повернення до країни походження, буде всіляко ухилятися від виїзду за межі території України. За таких обставин суд прийшов до висновку про необхідність видворення відповідача за межі території України та затримання його для забезпечення примусового видворення.

Зазначена постанова була переглянута в апеляційному порядку та за ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016 року апеляційна скарга гр. ОСОБА_1 Жаміля Абобакера залишена без задоволення, а постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2016 року по справі № 308/3185/16-а залишена без змін.

16 червня 2016 року постановою Ківерцівського районного суду Волинської області у справі № 158/1028/16-а адміністративний позов громадянина ОСОБА_1 Жаміль Абобакер до Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення іноземця було задоволено, визнано протиправним та скасоване рішення начальника відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Чопського прикордонного загону підполковника ОСОБА_2 від 27.03.2016 року про примусове повернення громадянина ОСОБА_1 Жаміль Абобакер за межі України.

В обґрунтування постанови судом було зазначено наступне.

Пунктом 1.7 Інструкції передбачено, що примусове повернення передбачає виїзд іноземця з України за рішенням територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, органів охорони державного кордону (стосовно іноземців, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), органів СБУ з подальшим повідомленням протягом 24 годин про підстави прийняття такого рішення прокурора з оформленням відповідних документів, доведенням до іноземця зобов'язання про його добровільний виїзд з України у визначений у рішенні строк та здійсненням подальшого контролю за виконанням іноземцем цього зобов'язання.

Також, відповідно до п. 2.1 Інструкції рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства (форма рішення міститься у Додатку № 1 до Інструкції) готується у двох примірниках посадовою особою територіального органу, територіального підрозділу ДМС, органу охорони державного кордону (стосовно іноземців, яких затримано у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) та органу СБУ і затверджується начальником (заступником начальника) відповідного органу або особою, яка виконує його обов'язки, за наявності підстав, зазначених у пункті 1.6 розділу І цієї Інструкції, з подальшим повідомленням щодо рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства протягом 24 годин прокуророві за територіальністю про підстави прийняття такого рішення.

Один із примірників рішення про примусове повернення негайно видається іноземцю, стосовно якого воно прийнято. Інший примірник залишається в органі, який його прийняв.

Відповідно до п. 2.5 Інструкції рішення про примусове повернення за межі України оголошується іноземцю в присутності перекладача та законного представника (на вимогу затриманого) під підпис та обліковується посадовою особою територіального органу, територіального підрозділу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, яка уповноважена складати документи для примусового повернення у Журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства.

Всупереч вище перерахованих нормативно правових актів, Жаміль Абобакер, будучи адміністративно затриманим 27.03.2016 року терміном на три доби, був позбавлений права виконати оскаржуване рішення, яким його зобов'язали покинути територію України у термін до 28.03.2016 року. Також суду не надано належних доказів вручення позивачу копії оспорюваного рішення, оскільки у повідомлені відсутня дата отримання позивачем відповідного рішення, з чого можна зробити висновок про те, що копій рішення Жаміль Абобакер, у відповідний до закону строк, вручено не було.

За положеннями ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

При цьому, нововиявленими слід вважати обставини як фактичного, так і правового характеру, які:

1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи;

2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою. Йдеться передусім про випадки, коли немає вини суду у неправосудності судового рішення.

У даному випадку, про існування рішення начальника відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Чопського прикордонного загону підполковника ОСОБА_2 від 27.03.2016 року про примусове повернення Жаміль Абобакер за межі України було відомо сторонам у адміністративній справі № 308/3185/16-а, а обставини, зазначені у постанові Ківерцівського районного суду Волинської області у справі № 158/1028/16-а, були відомі сторонам на час розгляду даної адміністративної справи та могли бути заявлені сторонами під час розгляду саме вказаної справи. Крім того, факт порушення законодавства України відповідачем у справі № 308/3185/16-а щодо перетину державного кордону з України у Словаччину поза межами пункту пропуску не спростований у постанові Ківерцівського районного суду Волинської області у справі № 158/1028/16-а та не був предметом розгляду у тій справі. Водночас, за ст. 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону. А в силу положень ст. 26 вказаного закону іноземець може бути примусово повернутий в країну походження або третю країну, якщо його дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України, відтак відсутні підстави для перегляду постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2016 року у справі № 308/3185/16-а за нововиявленими обставинами, тому у задоволенні заяви відповідача громадянина ОСОБА_1 Жаміль Абобакер про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі №308/3185/16-а, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 245-253 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача громадянина ОСОБА_1 Жаміль Абобакер про перегляд судового рішення - постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2016 року у адміністративній справі № 308/3185/16-а за нововиявленими обставинами.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя (підпис) О.М. Світлик

Згідно з оригіналом

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду                         ОСОБА_3