МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 вересня 2016 року Справа № 814/1469/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючий суддя Желєзний І.В. судді Марич Є.В., Гордієнко Т.О. секретар Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доДержавної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, Київ 135, 01135

провизнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування припису від 04.08.2016 року № 0006321,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській, в якому, відповідно до уточнених вимог, просив: визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки у Одеській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю транспортного засобу під час рейдової перевірки 19.06.2016р. на а/д М-05 Київ-Одеса км 450+500 марки МАН д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки VANHOOL д/н НОМЕР_2 у відношенні ОСОБА_1 та визначення ОСОБА_1 суми плати за проїзд, згідно розрахунку № Б/Н від 19.06.2016р; визнати протиправним та скасувати припис Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області №000632 від 04.08.2016р. винесений ОСОБА_1 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт.

В обґрунтування вимог позивач послався на те, він не є перевізником в випадку, що є предметом судового дослідження, оскільки задовго до перевірки транспортний засіб вибув із фактичного володіння позивача (проданий без належного оформлення угоди іншій особі) і не використовувався позивачем на час перевірки, що унеможливлює визначення йому плати за проїзд (як перевізнику) в разі перевищення нормативів вагових параметрів транспортного засобу, що перевозить вантаж. Також позивач посилався на те, що Припис про зобов'язання позивача негайно усунути порушення шляхом оформлення дозволу на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, не може бути виконаний, оскільки видача дозволу на подільні грузи не передбачена законом.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що рейдова перевірка транспортного засобу, номінальним власником якого є позивач, а також оформлення її результатів та результатів габаритно-вагового контролю, були проведені в межах чинного законодавства України, а позивач повинен відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт як власник транспортного засобу який вважається перевізником.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.

При розгляді справи встановлено, що 18.06.2016 р. на а/д М-05 «Київ-Одеса» км 450+500 працівниками Управління Укртрансінспекції у Одеській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки МАН НОМЕР_1 з напівпричепом марки VANHOOL д/н НОМЕР_2, під час якої здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу шляхом зважування. За результатами габаритно-вагового контролю працівниками відповідача на підставі чеку зважування №11282 від 18.06.2016р. складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.06.2016р., а також Акт №0000327 від 19.06.2016р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (далі - Акт), в яких зазначено загальну масу транспортного засобу на рівні 62000 кг та навантаження по осям: 7,42 тон на першу вісь, 15,74 тон на другу вісь, 12,76 тон на третю вісь, 13,06 тон на четверту вісь та 13,02 тон на п'яту вісь. Окрім того, працівниками Управління Укртрансінспекції у Одеській області до Акта складений Розрахунок б/н від 19.06.2016р., яким позивачу, як зареєстрованому власнику транспортного засобу (якого відповідач вважає перевізником) визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Також, відносно позивача був складений Акт від 19.06.2016р. проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено відсутність у водія дозволу на перевищення великовагових обмежень, який дає право на проїзд дорогами загального користування. 04.08.2016р. Управлінням Укртрансбезпеки в Миколаївській області за результатами розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт позивачу винесено Припис №000632 щодо усунення вимог порушення законодавства про автомобільний транспорт (далі - Припис).

Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртранспезбека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства) (п.1 Положення про Укртрансбезпеку, затвердженого Постановою КМУ №103 від 11.02.2015р. (далі - Положення). Згідно п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу. Відповідно до Постанови КМУ №592 від 26.06.2015р. утворені Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській та Одеській областях.

На момент перевірки транспортного засобу позивача процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, регулювалася «Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі - Порядок контролю).

Відповідно до п.3 Порядку контролю, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління. При цьому згідно п.2 Постанови КМУ від 26.06.2015р. за №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» правонаступником майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідується, є Державна служба з безпеки на транспорті.

Пунктом 4 Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (П.14 Порядку).

Пунктом 15 Порядку визначено, що під час проведення рейдової перевірки суб'єкта господарювання перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», визначає документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Окрім того, ч.4 ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування встановлений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального Користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок ГВК).

Згідно п.3 Постанови КМУ №879 від 27.06.2007р., дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Пунктом 3 Порядку ГВК визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно підпункту 5 пункту 4 «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», затвердженого наказом Мінінфраструктури, МВС №1007/1207 від 10.10.2013р., посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 28 Порядку ГВК визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (абз.1 п.28).

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу (абз.2 п.28);

Статтею 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, в т.ч. за відсутність документів передбачених ст.. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Таким чином, системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до ст. 1 "Правил дорожнього руху України". Вказану правову позицію також підтверджує Ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.05.2014р. в аналогічній справі.

Суд погоджується з аргументами позивача про те, що перевізником, під час проведення рейдової перевірки, зареєстрованого на ім'я позивача транспортного засобу, була інша особа, виходячи з наступного.

У відповідності до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. за №363 (далі - Правила), «товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи».

Додатком 7 до Правил затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов'язковою до заповнення графою визначено автомобільного перевізника. Згідно товарно-транспортної накладної серії 12ААЕ №071054 від 19.06.2016р., якою оформлено перевезення вантажу та яка була отримана працівниками відповідача під час перевірки, в графі автомобільний перевізник зазначено ЧП «Ганусовський».

Відповідач визначаючи позивачу плату за проїзд великовагового транспортного засобу та застосовуючи до нього адміністративно-господарський штраф керувався припущенням, що власник транспортного засобу одночасно є перевізником, не маючи при цьому на підтвердження зазначеної обставини належних та достовірних доказів.

В матеріалах справи міститься довіреність №460 від 06.07.2015р., посвідчена приватним нотаріусом Новобузького нотаріального округу Самойленком С.М., якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси в будь-яких органах, установах та організаціях з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією та продажем (орендою, позичкою) належного ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4. При цьому в довіреності зазначено, що особа, яка передала повноваження іншій особі, зобов'язана сповістити про це, особу, яка видала довіреність і повідомити їй необхідні відомості про особу, якій передані ці повноваження. Невиконання цього зобов'язання покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії особи, якій вона передала повноваження, як за свої власні.

При розгляді справи встановлено, що позивач не є суб'єктом підприємницької діяльності, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та лист Новобузького відділення Баштанської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області.

Згідно листа Філії ПАТ «ДПЗКУ» «Одеський зерновий термінал» від 16.08.2016р. за №0659, який є вантажоодержувачем згідно товарно-транспортної накладної, у даного суб'єкта господарювання відсутні будь-які правові відносини з ОСОБА_1.

З листа ТОВ «Сантехжилстрой» від 19.09.2016р. слідує, що саме ця юридична особа використовувала транспортний засіб позивача під час перевезення вантажу 18.06.2016р. згідно товарно-транспортної накладної №12АААЕ від 17.06.2016р..

Із досліджених в судовому засіданні фактичних даних слідує, що під час перевезення вантажу 18.06.2016р. транспортний засіб позивача згідно довіреності знаходився в розпорядженні ОСОБА_3, фактично використовувався іншою особою, в зв'язку із чим позивач не повинен нести відповідальність за результати господарської діяльності цієї особи.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог в частині вимог про визнання протиправними дій Управління Укртрансбезпеки у Одеській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю транспортного засобу під час рейдової перевірки 19.06.2016р. на а/д М-05 Київ-Одеса км 450+500 марки МАН д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки VANHOOL д/н НОМЕР_2 у відношенні ОСОБА_1 та визначення ОСОБА_1 суми плати за проїзд, згідно розрахунку № Б/Н від 19.06.2016р.

Вимоги позивача про скасувати припис Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області №000632 від 04.08.2016р. щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт також підлягають задоволенню. Так, згідно змісту Припису відповідач зобов'язав позивача негайно усунути порушення шляхом оформлення дозволу на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

При цьому, згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до абз.2 п.22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Наведене вказує на слушність доводів позивача про те, що діючим законодавством передбачено отримання дозволу на перевезення вантажів з перевищення вагових параметрів, але не на подільні вантажі. Про аргументованість такого твердження свідчить також лист Служби автомобільних доріг у Миколаївській області від 10.08.2016р. за №04-17/1646, в якому Служба навела вищезазначені норми законодавства та повідомила, що не погоджує маршрут руху великовагових транспортних засобів із подільним вантажем. Аналогічну відповідь про те, що дозволи на рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем не видаються, надав відділ нагляду за станом доріг та автомобільно-технічної інспекції Управління превентивної діяльності ГУНП в Миколаївській області від 10.08.2016р. за №610/23/2-2016.

Плата за проїзд у відповідності до п.21 Порядку ГВК вноситься у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки, тобто після результатів габаритно-вагового контролю, а не до, що також зумовлює практичну неможливість надання такого документу перевізником.

За таких обставин, враховуючи, що у спірних правовідносинах перевозилася сільськогосподарська продукція, а саме пшениця насипом, яка є подільним вантажем, вимоги працівників відповідача щодо надання документів (дозволів), видача яких не передбачена законом, а також документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, який він практично не міг отримати, є протиправними, а відповідно і Припис щодо усунення вимог порушення законодавства про автомобільний транспорт за відсутність дозволу не відповідає вимогам закону. Крім того припис винесено відносно неналежної особи - позивача, який не є в даному випадку перевізником.

Наведене є підставою для задоволення позову в частині вимог про скасування оспорюваного Припису.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1, як власник транспортного засобу вважається перевізником, суд вважає невмотивованими, оскільки як вже зазначалося вище згідно спеціального законодавства в сфері здійснення автомобільних вантажних перевезень, відповідальність за порушення правив недотримання вагових параметрів повинен нести саме перевізник, а не номінальний власних транспортного засобу.

Таким чином, відповідач - суб'єкт владних повноважень в випадку, що були предметом судового дослідження, діяв без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення та дій.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Укртансбезпеки у Одеській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю транспортного засобу під час рейдової перевірки 19.06.2016 року на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса 450 км. + 500 м. марки МАН державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки VANHOOL державний номер НОМЕР_2 у відношені ОСОБА_1 та визначення ОСОБА_1 суми плати за проїзд, згідно розрахунку № Б/Н від 19.06.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 04.08.2016 року № 0006321.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті суму сплаченого судового збору в розмірі 551 гривню 21 копійку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя І. В. Желєзний

Судді Є.В. Марич

Т.О. Гордієнко