КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р. справа№ 922/66/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю

представників: позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3;

відповідача - Грищенюк Д.І.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

на рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2016 р.

у справі № 922/66/16 (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

про стягнення 87533,90 грн

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кросс-птахофабрика "Зоря" про стягнення заборгованості за надані асенізаторські послуги (з урахуванням інфляційних втрат, пені та 3% річних) у загальному розмірі 329270,06 грн, а також 154000,00 грн моральної шкоди.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2016 р. порушено провадження у справі № 922/66/16.

Також, ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.02.2016 р. здійснено заміну відповідача його правонаступником та залучено до участі у справі у якості відповідача Публічне акціонерне товариство "Птахогосподарство "Червоний прапор" на підставі ст. 25 ГПК України.

21.03.2016 р. до Господарського суду Харківської області позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор" заборгованість за надані асенізаторські послуги у загальному розмірі 148525,41 грн, з яких: 80500,00 грн - основного боргу, 4902,78 грн - 3% річних та 63122,63 грн - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.03.2016 р. у справі № 922/66/16 позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх зменшення, задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор" на користь позивача 80500,00 грн заборгованості за надані асенізаторські послуги, 1131,41 грн - 3% річних та 1525,50 грн - інфляційних втрат, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Разом з цим, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 р. рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2016 р. у справі № 922/66/16 скасовано, а матеріали справи повернуто до Господарського суду Харківської області для виконання вимог ч. 1 ст. 17 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.05.2016 р. справу № 922/66/16 направлено за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2016 р. справу № 922/66/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

15.06.2016 р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор" заборгованість за надані асенізаторські послуги у загальному розмірі 87533,90 грн, з яких: 80500,00 грн - основного боргу, 1713,66 грн - 3% річних та 5320,24 грн - інфляційних втрат.

Також, ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.07.2016 р. змінено найменування позивача з Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор" на Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" (далі - відповідач).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.07.2016 р. у справі № 922/66/16 позовні вимоги, з урахуванням заяв про їх зменшення, задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на користь позивача 80500,00 грн заборгованості за надані асенізаторські послуги, 1660,73 грн - 3% річних та 5320,09 грн - інфляційних втрат, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач звертає увагу колегії суддів на те, що позивачем не надано доказів виникнення грошових зобов`язань, а місцевий господарський суд при прийнятті рішення звернув увагу лише на доводи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 р. порушено апеляційне провадження у справі № 922/66/16 та призначено її до розгляду на 06.09.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 р. розгляд справи відкладено на 20.09.2016 р. у зв`язку з неявкою представників відповідача.

У поданому в судовому засіданні 20.09.2016 р. відзиві позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт № 30 від 10.03.2014 р. на суму 19000,00 грн, № 74 від 30.11.2013 р. на суму 11500,00 грн, № 76 від 08.12.2013 р. на суму 40500,00 грн, № 88 від 27.12.2013 р. на суму 12000,00 грн, № 11 від 31.01.2014 р. на суму 38000,00 грн, № 23 від 20.02.2014 р. на суму 45000,00 грн та № 16 від 10.02.2014 р. на суму 26000,00 грн, позивач надав Публічному акціонерному товариству "Кросс-птахофабрика "Зоря", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард", асенізаторські послуги на загальну суму 192000,00 грн.

Разом з цим, в порушення взятих на себе зобов'язань Публічне акціонерне товариство "Кросс-птахофабрика "Зоря" лише частково оплатило вартість отриманих послуг на суму 111500,00 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи банківські виписки. Тобто, асенізаторські послуги на суму 80500,00 грн оплачені не були.

25.09.2015 р. позивач листом з описом вкладення № 6100704903762 направляв Публічному акціонерному товариству "Кросс-птахофабрика "Зоря" претензії № № 1-7 від 24.09.2015 р. з вимогами сплатити наявну заборгованість за зазначеними вище актами прийому-передачі. Вказані претензії отримані адресатом 01.10.2015 р., доказом чого є наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, відповіді на претензії не надано, а кошти не сплачено.

У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся з позовом до суду про сятгнення заборгованості за надані послуги у розмірі 80500,00 грн. Крім цього, за несвоєчасне та неповне виконання зобов`язань з оплати позивачем також нараховано 1713,66 грн - 3% річних та 5320,24 грн - інфляційних втрат за період з 01.10.2015 р. по 15.06.2016 р.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, зазначив, що оскільки Публічне акціонерне товариство "Кросс-птахофабрика "Зоря" повинно було оплатити надані послуги до 08.10.2015 р. включно, то прострочення наступило з 09.10.2015 р., а не з 01.10.2015 р., як визначено позивачем. Тому, за висновком місцевого господарського суду, з заявлених до стягнення з відповідача 1713,66 грн 3% річних підлягає стягненню 1660,73 грн, а з 5320,24 грн інфляційних втрат - 5320,09 грн.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно частково задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях (ст. 641 ЦК України).

За приписами ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки підписані між сторонами та скріплені печатками спірні акти № № 30, 74, 76, 88, 11, 23 та 16 містять найменування послуг та їх вартість, між сторонами відбувся факт укладення правочину з надання послуг у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як правильно зазначено Господарським судом м. Києва у прийнятому рішенні, оскільки сторонами не було обумовлено строків поставки товару, до спірних правовідносин слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України. У вказаній статті зазначено наступне: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

25.09.2015 р. позивач листом з описом вкладення направив Публічному акціонерному товариству "Кросс-птахофабрика "Зоря" претензії № № 1-7 від 24.09.2015 р. з вимогами сплатити наявну заборгованість за актами прийому-передачі, переліченими вище. Отримані вказані претензії 01.10.2015 р. З огляду на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України Публічне акціонерне товариство "Кросс-птахофабрика "Зоря" повинно було оплатити заборгованість за асенізаторські послуги протягом семи днів з дати отримання вимог, а саме у строк до 08.10.2015 р. включно.

Приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, в силу того, що відповідач не здійснив оплати наданих послуг на суму 80500,00 грн, позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми основного боргу підлягають задоволенню, про що правомірно зазначено у рішенні суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, у зв'язку із неналежним виконанням Публічним акціонерним товариством "Кросс-птахофабрика "Зоря" зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 1713,66 грн 3% річних та 5320,24 грн інфляційних втрат за період прострочення з 01.10.2015 р. по 15.06.2015 р.

Місцевим господарським судом здійснено обгрунтований висновок стосовно того, що оскільки відповідач мав оплатити надані послуги до 08.10.2015 р. включно (семиденний термін з дати отримання вимоги), прострочення оплати наступило 09.10.2015 р. За перерахунком суду першої інстанції розмір 3% річних за вказаний період становить 1660,73 грн, а інфляційних втрат -5320,09 грн, з чим погоджується і колегія суддів.

У поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що позивачем не надано доказів виникнення грошових зобов`язань, а місцевий господарський суд при прийнятті рішення звернув увагу лише на доводи Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2.

Проте, такі доводи скаржника визнаються колегією суддів необґрунтованими, оскільки з викладених вище обставин вбачається, що позивачем на підтвердження своїх вимог надано суду акти прийому-передачі, докази часткової оплати послуг, а також вимоги стосовно сплати заборгованості та докази їх отримання Публічним акціонерним товариством "Кросс-птахофабрика "Зоря". При цьому, відповідачем не спростовано наявність заборгованості та не надано жодних доказів сплати такої заборгованості у повному обсязі.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Публічним акціонерним товариством "Агрохолдинг Авангард" не доведено обставин, наявність яких відповідно до положень чинного законодавства є підставою для відмови у задоволенні позовних стосовно стягнення заборгованості за надані асенізаторські послуги.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" та скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2016 р.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2016 р. у справі № 922/66/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 922/66/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран