справа № 2а-1160/2009
Старобешівський районний суд Донецької області
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2009 року смт.Старобешеве
Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючої – судді Сазонової М.Г., при секретарі Гончаровій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача управління Пенсійного фонду України у Старобешівському районі Донецької області про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зобов’язання управління Пенсійного фонду у Старобешівському районі Донецької області нарахувати щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб за 2006-2007 роки у сумі 2733,33 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до поштового конверту позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 02.10.2008 року із зазначеною вище позовною заявою до Обласного управління Пенсійного фонду України про зобов’язання нарахувати щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року у твердій грошовій сумі, яка становить 2733,33 грн., посилаючись на те що він має статус «дитина війни» проте у порушення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячна доплата не проводиться; просить поновити строк звернення до суду оскільки раніше позивач не знав, що його права порушені та дізнався про це із публікацій у пресі.
Надалі відповідно до акту передачі справ із Донецького окружного адміністративного суду цей позов було передано на розгляд до Старобешівського місцевого суду та 21 липня 2009 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Старобешівського районного суду Донецької області від 19.08.2009 року здійснено заміну відповідача та справу призначено до судового розгляду у той же день.
Позивач на задоволенні позову наполягав з мотивів що у ньому наведені, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити відповідно до поданих заперечень.
Заслухавши сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 народився у 1940 році.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, отже, є дитиною війни в розумінні цього Закону, що також підтверджено її посвідченням (а.с.7), із відміткою про статус «дитини війни». Тому суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 Закону.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року N 3367-IV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було, а й отже вимоги позивача, що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суд першої інстанції не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби - це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених законом «Про соціальний захист дітей війни».
З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року - 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп.
Таким чином, розмір невиплаченої відповідачем суми доплати до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 710 грн. 90 коп. (91 грн. 26 коп. (410 грн. 06 коп. х 23 дня/31 день) х 30 % (період з 9 липня 2007 року по 31 липня 2007 року) + 246 грн. 04 коп. (410 грн. 06 коп. х 2 місяці х 30 %) + 373 грн. 60 коп. (415 грн. 11 коп. х 3 місяці х 30 %).
Стосовно посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, передбаченого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції вважає, що строк звернення до суду не сплинув та зазначає при цьому, що Конституція України у статті 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за виборам громадянина замість пенсії - щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов'язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на наявність прямої норми в Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законами України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами статті 8 Конституції України та вимог частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справ за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пропущений річний строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові.
Також судом враховано, що позивач є особою похилого віку і вчасно дізнатися про зміни у мінливому законодавстві для нього утруднено, а також, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб.
У відповідності до ст. 94 ч.3 КАС України з місцевого бюджету Старобешівського району Донецької області на користь позивача слід стягнути судові витрати, а саме 1 грн. 70 коп. судового збору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 79, 87, 99, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", суд,
П ОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Старобешівському районі Донецької області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 2733,33 грн. - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Старобешівському районі Донецької області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни, передбачену ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 року в сумі 710 грн. 90 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стягнути з місцевого бюджету Старобешівського району Донецької області на користь ОСОБА_1 1 грн. 70 коп. судового збору.
У решті позовних вимог - відмовити.
Повний текст постанови складений, підписаний судом у нарадчій кімнаті 19 серпня 2009 року.
Постанову суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобешівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: