ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

          "18" квітня 2007 р.                                                                      Справа №1/17

За позовом Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України –Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці

до Малого приватного підприємства “Червона рута”

про зміну договору оренди

Суддя Желік Б.Є.

Представники:

Від позивача –Приймаченко Н.М.

Від відповідача –Шатських О.В.

В засіданні приймав участь заступник військового прокурора Мовчан О.О.

СУТЬ СПОРУ:  Справу порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 2.04.2007р. за позовом Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України м.Київ, уповноваженого державою здійснювати функції у сфері управління майном –Квартирно-експлуатаційного відділу Західного територіального КЕУ МО України у м.Чернівці про:

- спонукання Приватне мале підприємство “Червона рута” м.Чернівці укласти доповнення “щодо відшкодування позивачу плати за користування земельною ділянкою” до договору № 1 від 3.03.1992р. оренди нежилих приміщень;

- відшкодування в подальшому зазначеної плати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі, прокурор посилається на наступне.

03 березня 1992 року між 29 Гарнізонним будинком офіцерів та ПМП “Червона рута” був укладений договір № 1 про оренду нежитлових приміщень відповідно до якого 29 Гарнізонний будинок офіцерів передав в оренду ПМП  “Червона рута” нежитлові приміщення загальною площею 378,4кв.м.

01 липня 2005 року 29 Гарнізонний будинок офіцерів був розформований, а його правонаступником став КЕВ м.Чернівці.

Згідно ст. 14 Закону України “Про Збройні Сили України” земля, вода, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, навчальними закладами, установами і організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління і звільняються від сплати усіх видів податків.

Разом з тим, відповідно до ст. 12 Закону України “Про оплату за землю” якщо підприємства, установи, організації, які користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Відповідно до частини 1 ст. 797 зазначеного Кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

За таких обставин плата за землю, що утримується орендодавцем приміщення з орендаря, є складовою частиною витрат на утримання приміщення.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Незважаючи на неодноразові звернення керівництва КЕВ м.Чернівці, в порядку ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, з проханням вирішити питання по відшкодуванню відповідачем плати за користування земельною ділянкою у досудовому порядку, а також роз’яснення Державної податкової адміністрації м.Чернівці із зазначеного питання, МПП “Червона рута” заперечує проти підписання доповнення до договору оренди № 1 від 03 березня 1992 року та відшкодування заборгованості по оплаті  за користування земельної ділянки.

Відповідач, приватне підприємство “Червона рута” подав до суду письмові заперечення проти позову прокурора, в якому звертає увагу суду на наступні обставини.

Відповідно до п.6 Указу Президента України від 03.07.1998р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” суб’єкт малого підприємництва, який перейшов на сплату єдиного податку, не є платником податку на землю.

Цей пункт Указу також підтверджується п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000р. “Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998р. № 727”, якою встановлено, що звільняється від плати (податку) на землю суб’єкт малого підприємництва, який перейшов на сплату єдиного податку, лише за земельні ділянки, які використо-вуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Тобто оскільки Підприємство використовує орендовані нежитлові приміщення саме для підприємницької діяльності, вищезазначені норми права прямо вказують про право Підприємства бути звільненим від сплати такого податку.

Крім цього, предметом договору оренди нежитлових приміщень підприємством від 03.03.1992р. зі змінами та доповненнями є самі приміщення і відсутня жодна вказівка про оренду земельної ділянки.

При здачі в оренду приміщень, орендодавці є платниками земельного податку, а орендарі приміщень у цьому випадку не є платниками земельного податку, оскільки земельна ділянка їм не виділялася і об’єкт оподаткування відсутній.

Питання розміру орендної плати та розміру витрат, пов’язаних з утриманням об’єкта оренди (плати за користування земельною ділянкою), які компенсуються орендарем, вирішується сторонами при укладанні договору оренди.

У ПМП “Червона рута” немає заборгованості з плати за користування земельною ділянкою, бо діючим договором оренди нежитлових приміщень від 03.03.1992р. така плата не передбачена, а домовленість не була досягнута.

Відповідач заперечує проти накладання арешту на майно та грошові суми підприємства, яке орендує підвальні приміщення вже 15 років і має  довгострокову оренду, припиняти діяльність не збирається, і виплачує щомісячну орендну плату майже в три рази більше, ніж сума, заявлена в позовній заяві. Така міра створить перешкоди в роботі підприємства, в якому працює 20 чоловік.

Підприємство не заперечує проти підписання додаткової угоди по компенсації земельного податку. Але КЕВ м.Чернівці діє не логічно. Листом № 1741 від 26.10.2006р. він повідомляє, що розпорядженням Кабінету міністрів України зупинено укладання договорів військового майна, у тому числі будь-які зміни в діючих договорах оренди. Але листом № 1900 від 27.11.2006р. пропонує підписати додаток № 12 до договору оренди № 1 від 03.03.1992р. Причому в ньому не вказано, що буде виплачуватись компенсація земельного податку.

На лист № 72 від 11.12.2006р., в якому підприємство просить повідомити розрахунок компенсації земельного податку, відповідь від КЕВ м.Чернівці не надійшла.

У судовому засіданні представники позивача і відповідача звернулись до суду з клопотаннями, у т.ч.: відповідач просить суд зобов’язати позивача надати йому копії всіх документів, які додано до позовної заяви і які необхідні відповідачу для повноцінного захисту своїх інтересів, а позивач просить суд надати йому додатковий час для передачі вказаних документів відповідачу і відкласти у зв’язку з цим розгляд справи на інший день.

Зважаючи на клопотання сторін, а також з метою всебічного повного і об’єктивного дослідження всіх обставин і доказів у справі, керуючись ст. 77 ГПК України, с у д –

У Х В А Л И В:

1. Розгляд справи відкласти на  17.05.2007 року на 10.00 год

2. Військовому прокурору  виконати ухвалу суду від 2.04.2007р. щодо подання вказаних в ній додаткових доказів.

3.Зобов’язати КЕВ м.Чернівці у строк до дня розгляду справи передати (надіслати) відповідачу копії документів, доданих до позову прокурора, докази про що подати до суду; подати до суду письмові пояснення щодо позовних вимог військового прокурора у справі, заявлених в його інтересах.

4. Участь у розгляді справи визнати обов’язковою для всіх учасників судового процесу.

Суддя                                                                                          Б.Є. Желік

ов