ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.16 Справа № 904/5747/16

За позовом Приватного підприємства "Профіт плюс 2015", м. Кіровоград

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро

про визнання недійсним договору

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1-директор

ОСОБА_2 - представник за дов. б/н від 25.02.16

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за дов. № 3316-К-Н-О від 05.07.16

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Профіт Плюс 2015" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання недійсним договору про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18.09.2015.

Позовні вимоги мотивовані тим, що керівництво ПП "Профіт Плюс 2015" не підписувало заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18.09.2015, на підставі якої позивачеві було надано кредитні кошти.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 09.08.2016.

09.08.2016 від відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому він заперечив проти задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на те, що 18.09.2015 ПП «Профіт Плюс 2015» приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", ОСОБА_4, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають договір банківського обслуговування № б/н від 18.09.2015, та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до договору відповідачу було відкрито поточний рахунок 26004052913784 та було надано кредит за послугою «Гарантований платіж», передбаченою розділом 3.2.2 Умов.

Ухвалою суду від 09.08.2016 розгляд справи відкладено на 12.09.2016.

31.08.2016 та 01.09.2016 від позивача надійшли телефонограми, в яких він просить суд відкласти розгляд справи, у зв’язку із хворобою його представника.

12.09.2016 позивач подав до суду клопотання про витребування у відповідача оригіналу заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18.09.2015 та оригіналу заяви про ознайомлення позивача з умовами та правилами надання банківських послуг.

Ухвалою суду від 13.07.2016 про порушення провадження у справі судом вже було зобов’язано відповідача надати до суду оригінал заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18.09.2015. Дана заява була надана позивачем та оглянута судом у судовому засіданні, яке відбулось 09.08.2016, та звірена із копією, залученою до матеріалів справи.

12.09.2016 позивач подав до суду заяву про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог, в якій просив суд постановити рішення, яким визнати недійсним договір про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18.09.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та Приватного підприємства «Профіт Плюс 2015». В даній заяві позивач зазначив, зокрема, що між позивачем та відповідачем не укладалось жодного договору.

Відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що вищевказана заява позивача не порушує нічиїх охоронюваних законом прав та інтересів та була подана ним до початку розгляду справи по суті, суд приймає її до розгляду.

12.09.2016 представник позивача подав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 12.09.2016 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 12.09.2016, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 20.09.2016.

20.09.2016 від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи та поставити на розгляд експерта наступне питання: чи нанесено відтиск печатки від імені ПП «Профіт Плюс 2015» на заяві про приєднання до умов правил надання банківських послуг від 18.09.2015 саме печаткою ПП «Профіт Плюс 2015»?

Також, 20.09.2016 позивач подав до суду клопотання про проведення у справі судової почеркознавчої експертизи та поставити на розгляд експерта наступні питання:

- Чи виконаний підпис на заяві про приєднання до умов правил надання банківських послуг від 18.09.2015 року особисто директором ПП «Профіт Плюс 2015» ОСОБА_1?

- Чи виконано власноруч почерком директора ПП «Профіт Плюс 2015» ОСОБА_1 інші записи у Заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18.09.2015 року.

У судовому засіданні 20.09.2016 позивач оголосив усне клопотання про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/5747/16 та просив суд надати йому час для підготування даного клопотання у письмовому вигляді.

У судовому засіданні 20.09.2016 було оголошено перерву до 20.09.2015 о 13:45 год.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, судом за власної ініціативи розпочато фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів, автоматизованої системи документообігу.

В подальшому розгляд справи, на підставі ч. 6 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснювався із записом судової справи № 904/5747/16 за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи "Документообіг господарських судів". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер № 1001176LC24877.

20.09.2016 через канцелярію суду позивач подав заяву про відвід судді від розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 20.09.2016 відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід судді.

В судовому засіданні 20.09.2016 позивачем заявлено клопотання про розгляд даної справи колегіально.

У судовому засіданні 20.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стоірн, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", що діє на підставі ліцензії Національного банку України № 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

Документи, розміщені на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт.

18.09.2015 Приватне підприємство «Профіт Плюс 2015» (далі – позивач, клієнт) звернулося до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі – відповідач, Банк) із заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та підписало заяву про відкриття рахунку (арк. с. 30-31), за умовами якої відповідач відкрив позивачу поточний рахунок № 26004052913784, що підтверджується довідкою ПАТ КБ " Приватбанк" № 08.7.0.0.0/160517102516 від 17.05.2016 (арк. с. 56).

Заява від 18.09.2015, Умови та правила надання банківських послуг, ОСОБА_4, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, разом складають договір банківського обслуговування № б/н від 18.09.2015 (далі - договір), згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання виконувати його умови (арк. с. 30-31).

Пунктом 3.2.1.1.16 Умов передбачено, що під час укладання договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта (відповідача у справі) до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод, таким чином, прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.1.1. Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3 Умов).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.2.1.1.8 Умов).

Відповідно до п.3.2.1.1.6 Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами ОСОБА_4. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться ОСОБА_4 в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_4 і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших).

На виконання умов договору № б/н банківського обслуговування від 18.09.2015 Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" надавалися Приватному підприємсту «Профіт Плюс 2015» кредитні кошти за послугою «Гарантований платіж» в межах встановленого ліміту (арк. с. 56-60), які використовувалися Клієнтом, що підтверджується банківською випискою по рахунку № 26004052913784 (арк. с. 62-63).

Позивач зазначає, що ним не підписувалась заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18.09.2015 та дана заява не є договором в силу ст. 626, 638 ЦК України, також, позивач зазначає, що договір про відкриття банківського рахунку взагалі між сторонами не укладався, а тому вважає договір про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18.09.2015 недійсним, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

За своєю правовою природою укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та ПП «Профіт Плюс 2015» договір є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору (аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 05.02.2014 у справі № 922/2798/13).

Спірні правовідносини регулюються загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України (главою 71 та 72 Цивільного кодексу України, главою 35 Господарського кодексу України), Законом України "Про банки та банківську діяльність", іншими нормативними актами України.

Відповідно до приписів ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.1055 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.345 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

В силу ст.1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Статтею 633 Цивільного кодексу України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплений принцип свободи договору. Як встановлено її положеннями, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Факт укладення договору було підтверджено сторонами шляхом прийняття до виконання його Умов (розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua): відповідач приймав і зараховував на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконував розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка, проводив інші операції за рахунком, надавав грошові кошти (кредит) позивачу в межах встановлених лімітів та на умовах, розташованих на сайті банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України та згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1), особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2), волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3), правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що Умови і Правила надання банківських послуг містять всі істотні умови кредитного договору.

Матеріали справи свідчать про реальне виконання сторонами зобов'язань за договором від 18.09.2015, зокрема, до матеріалів справи залучені банківські виписки та копії меморіальних ордерів, що підтверджують користування ПП «Профіт Плюс 2015» кредитними коштами, з призначенням платежів: повернення зворотної фінансової допомоги, погашення за кредитом (гарантовані платежі) за договором від 18.09.2015 (арк. с. 62-64)

Отже, з боку позивача мало місце наступне схвалення спірного правочину, яке полягало в отриманні кредитних коштів за послугою «Гарантований плтажі» та наступне повернення позивачем банку даних коштів.

Пунктом 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що у силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, те, що Умови і Правила надання банківських послуг містять всі істотні умови кредитного договору, а також те, що матеріалами справи підтверджено наступне схвалення договору позивачем, суд не вбачає правових підстав для визнання договору від 18.09.2015 недійсним.

Щодо клопотань позивача про призначення у справі судової технічної та почеркознавчої експертиз, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 14 передбачено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Оскільки судом встановлено факт беззаперечного схвалення позивачем зазначеного правочину, а саме, яке полягало в отриманні кредитних коштів за послугою «Гарантований платіж» та наступне повернення позивачем банку даних коштів, господарський суд не вбачає підстав для призначення у справі судової почеркознавчої та технічної експертиз, призначення яких призведе лише до затягування строку розгляду даного спору.

Щодо клопотання позивача про витребування доказів, а саме оригіналу заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18.09.2015 та оригіналу заяви про ознайомлення позивача з умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Позивачем у вищевказаному клопотанні не зазначено, які обставини перешкоджають наданню даного доказу, а також не надано доказів як-то звернення до банку з клопотанням про надання даних доказів та відмови банку в їх наданні.

Крім того, ухвалою суду від 13.07.2016 про порушення провадження у справі судом вже було зобов’язано відповідача надати до суду оригінал заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18.09.2015. Дана заява була надана позивачем та оглянута судом у судовому засіданні, яке відбулось 09.08.2016, та звірена із копією, залученою до матеріалів справи.

Відповідно до частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Суд не вбачає складності у вирішенні даного спору одноособово, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду даної справи відмовляє.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Крім того, відповідно до п. 1 Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.09.2016

Суддя ОСОБА_5