У Х В А Л А

12 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Львівської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах, треті особи - Генеральна прокуратура України, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 5 квітня

2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року позовну заяву залишив без розгляду у зв'язку з пропуском установленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) строку звернення до суду та відсутності підстав для його поновлення.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 липня 2016 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд.

У заяві посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 99, 100 КАС.

На обґрунтування заяви додані копії рішень Конституційного Суду України, Вищого адміністративного суду України та судів апеляційної інстанції, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції зазначених норм права.

Проте аналіз оскаржуваного судового рішення та рішень суду касаційної інстанції, наданих для порівняння, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування цим судом статей 99, 100 КАС, оскільки вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування, та доданих до неї матеріалів.

Надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в ухвалі, яку просить переглянути заявник, тлумачення норм статей 99, 100 КАС. Відмінність зазначених судових рішень зумовлена різними обставинами, які підлягали з'ясуванню при вирішенні питання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Крім того долучені на порівняння рішення Конституційного Суду України та судів апеляційної інстанції не є рішеннями, на які заявник може послатися як на приклад для перегляду з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, оскільки прикладом неоднакового застосування одних і тих самих норм права можуть бути лише рішення суду (судів) касаційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Львівської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах, треті особи - Генеральна прокуратура України, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, про визнання протиправним та скасування рішення за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 липня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: О.Ф. Волков

М.І. Гриців