Справа № 2а-538-2009

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

06 травня 2009 року смт. Зарічне

    Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді              Березюк О.Г.

при секретарі                       Лозейко Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дітям війни та зобов’язання вчинення певних дій -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії за період із січня 2006 року по грудень 2008 року в розмірі 30% прожиткового мінімуму щомісячно , в розмірі 3891 грн.90 коп.  

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву, якою повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить здійснити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився . Надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю та розглянути справу у його відсутності.

Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів у відповідності до ч.3 ст.122 КАС України в порядку письмового провадження.

Дослідивши у судовому засіданні надані суду позовну заяву, заперечення, письмові докази, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  народилась   ІНФОРМАЦІЯ_1  року. Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка є громадянином Україн2и та якій на час закінчення  (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років є дитиною війни. Отже, що ОСОБА_1  є дитиною війни, що підтверджується відповідною відміткою в пенсійному посвідчені НОМЕР_1 та  паспортом позивача.

Враховуючи викладене, позивач має право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

           Відповідно до ст. 6   Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

            Дію зазначеної статті було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року.

            У відповідності із пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 вищезазначеного Закону, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». А тому з 09.07.2007 року дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

           Отже суд рахує, що з 09.07. по 31.12.2007 року позивач має право на підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

            Що стосується дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року у 2008 році, то згідно з пунктом 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

          Відповідно до п. 6 резолютивної частини цього рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Вказане рішення набуло чинності з 22.05.2008 року.  

          Таким чином, з 22.05.2008 року позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, що  діяла в період  до внесення змін  пп. 2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. N 107-VI (що визнані неконституційними).

            Як вбачається із довідки управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області про виплату пенсій за 2006, 2007, 2008 роки, в 2008 році позивач отримав: за січень- 47,00 грн., за лютий- 47,00 грн., за березень- 47,00 грн., за квітень-  48,10 грн., за травень- 48,10 грн., за червень- 48,10 грн., за липень- 48,20 грн., за серпень- 48,20 грн., за вересень- 48,20 грн., за жовтень- 49,80 грн., за листопад- 49,80 грн., за грудень- 49,80 грн..  У період з 01.01.2006 по 31.12.2007 року, позивач взагалі не отримував підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема,  забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок  коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

А відтак, беручи до уваги те, що згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та зазначеної вище Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачу мало виплачуватись підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги. Так, у справах «Кечко проти України» та «Бурдов проти Росії» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

В задоволенні вимог позивача щодо стягнення невиплаченого підвищення до пенсії за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 р., з 01.01.07 р. по 08.07.2007 р. слід відмовити, так як:  у період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р. № 3235-IV,  у період з 01.01.07 р. по 08.07.2007 р. дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.06 р., у період з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 року  - стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відповідності із Законом України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. діяла в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. У періоди з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., з 01.01.07 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.08 р. по 21.05.2008 р. положення Законів України про державний бюджет на 2006-2008 роки, що зупиняли дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та викладали її в новій редакції,  неконституційними не визнавались, не скасовувались,  а тому підстав для їх незастосування не було.

    На підставі викладеного, керуючись  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ст.ст. 4-15, 17, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158 – 163, 167, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління  Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області щодо невиплати  ОСОБА_1  підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати управління  Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести нарахування та виплату  ОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням вже виплачених підвищень до пенсії як дитині війни.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, а також в інших випадках у порядку визначеному цією статтею.

Постанова  може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Також вона може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Головуючий