У Х В А Л А

22 вересня 2016 року № 876/6158/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Рибачука А. І.,

суддів – Багрія В. М., Старунського Д. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз’яснення ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі № 308/13573/15-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання неправомірними дій, стягнення заборгованості, моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 липня 2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання неправомірними дій щодо зменшення розміру його пенсійного забезпечення з березня 2015 року, стягнення заборгованості з виплати пенсії за період з березня 2015 року по березень 2016 року в сумі 55200,00 грн, зобов’язання виконувати норму статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та стягнення матеріальної шкоди в розмірі 7500,00 грн та моральної шкоди в розмірі 1025000,00 грн.

За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на зазначене вище рішення Львівським апеляційним адміністративним судом 08 вересня 2016 року прийнято ухвалу, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржену постанову – без змін.

08 вересня 2016 року Львівським апеляційним адміністративним судом отримано заяву ОСОБА_1 про роз’яснення ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року.

Згідно з поданою заявою, заявник вказує на незаконність прийнятого рішення та просить пояснити йому чим керувався суд при прийнятті такого рішення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча їх належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини третьої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду заяви у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи заяви про роз’яснення судового рішення, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про роз’яснення судового рішення необхідно відмовити, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

З огляду на невідповідність заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення вимогам статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 41, 158, 159, 160, 170, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз’яснення ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі № 308/13573/15-а – відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                                                                                А. І. Рибачук

Судді                                                                                          В. М. Багрій

                                                                                           ОСОБА_2