Справа № 159/4755/15-ц

Провадження № 2/159/42/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2016 року м. Ковель

Ковельський міськрайсуд Волинської обл..

в складі: головуючого - судді Логвинюк І.М.,

при секретарі судового засідання Щесюк Н.Й.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення як із спадкоємця суми 294 104 грн. 20 коп. шляхом звернення стягнення на квартиру, належну спадкодавцеві ОСОБА_4; визнання права власності на квартиру,   

в с т а н о в и в:

23.09.16 р. представником позивача подано до суду заяву про відвід головуючому у справі – судді. Відвід обґрунтований тим, що 07.09.16 р. нею було подано заяву про відвід головуючому – судді Логвинюк І.М. з підстав грубого порушення правил суддівської етики. Суддя Логвинюк І.М. умисно не виконувала вимоги ГТУЮ у Волинській області щодо до оформлення доручення Ковельського міськрайсуду Волинської області від 30.09.15 р. у справі відповідно до вимог ст. 13 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, 1993 р.. У листопаді 2015 р. неналежно оформлене доручення було направлено управлінню МЮ РФ по Хабаровському краю і ОСОБА_5 Доручення внаслідок неналежного оформлення повернулось з РФ. Наведене стверджується матеріалами справи. Зазначає, що саме з вини судді Логвинюк І.М. у справі, провадження у якій відкрито 04.09.15 р., попереднє судове засідання відбулось лише 07.09.16 р.. Порушення процесуальних строків при розгляді справи є підставою для дисциплінарної відповідальності судді, одночасно, для відводу судді, яка умисно незаконно зволікає із розглядом справи. Ухвала від 14.09.16 р. про відмову у задоволенні заяви про відвід головуючому – судді Логвинюк І.М. є завідомо неправосудним рішенням суду, її винесення мотивоване тим, що вона не оскаржується. Покликаючись на ст. ст. 208, 210 ЦПК України, зазначає, що в ухвалі від 14.09.16 р. суд під головуванням судді Логвинюк І.М. мав зазначити мотиви щодо незадоволення суддею Логвинюк І.М. трьох законних вимог ГТУЮ у Волинській області по належному дооформленню судового доручення від 30.09.15 р.; послатись на закон, що дозволяє судді Логвинюк І.М. надсилати до іноземного суду судові доручення, що не відповідають вимогам вказаної вище Конвенції. Зазначає, що суддя Логвинюк І.М. усвідомлює, що її дії по зволіканню з розглядом справи незаконні, є всі підстави для її відводу, але постановляє завідомо неправосудну ухвалу від 14.09.16 р., хоча за таких обставин мала б заявити самовідвід, так як права на розгляд справи, у якій вона виявила професійну безграмотність, не має. У Ковельському міськрайсуді Волинської області немає судді, який вчинив би подібні дії по неналежному оформленню судового доручення, що надсилається у судову установу іншої держави, а, тим паче, - РФ – тоді, коли РФ, держава – агресор щодо України – використовує всі засоби для дискредитації нашої держави. Суддя Логвинюк І.М. «вручає» органам юстиції РФ письмові докази професійної безграмотності української судової гілки влади. У справі мається лист РФ про повернення судового доручення для дооформлення. До цього воно тричі поверталось судді Логвинюк І.М. вітчизняними органами юстиції. Має запитання про те, чи такі дії судді Логвинюк І.М. свідомо спрямовані на дискредитацію України. Покликаючись на ст. 83 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зазначає, що обставини, зазначені в ухвалі від 14.09.16 р. про незадоволення клопотання про постановлення рішення у попередньому судовому засіданні, є надуманими. Техдокументація у справі є, інвентаризаційна вартість квартири погоджена сторонами, судовий збір сплачено у максимальному розмірі. З підстав порушення суддівської етики, процесуальних строків розгляду справи, правил щодо відводу заявляє відвід головуючому – судді Логвинюк І.М..

У судовому засіданні представник позивача свою заяву підтримала, обгрунтувала її вищенаведеним. Просить заяву задовольнити.

Відповідно до ст. 23 ЦПК України, на підставах, зазначених у ст. ст. 20 - 22 ЦПК України, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі, що має бути вмотивованим і заявленим до початку з»ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

За змістом ст. 20 ЦПК України, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, якщо є інші, ніж зазначені у п. п. 1 - 3, 5 ч. 1 ст. 20 ЦПК України, обставини, що викликають сумнів у об"єктивності та неупередженості судді.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача з приводу поданої нею заяви про відвід, проаналізувавши матеріали справи, що стосуються розглядуваного питання, приходить до висновку, що заява про відвід головуючому є безпідставна і до задоволення не підлягає.

Так, у справі після відкриття провадження проводилась переписка, пов»язана з судовим дорученням, що повернулось без виконання від запитуваної сторони; судом вживались заходи до надіслання судового доручення. Доручення було виконаним запитуваною стороною 01.07.16 р..

Попереднє судове засідання у справі було призначене і проведене 30.09.15 р. до зупинення провадження у справі, а також попереднє судове засідання проводилось і після відновлення провадження у справі.

Вважати ухвалу суду від 14.09.16 р. про відмову у задоволенні заяви позивача про відвід судді – головуючому у справ - завідомо неправосудним рішенням суд підстав не має. У самій цій ухвалі зазначено, що вона не може бути оскаржена - окремо від судового рішення у справі. Ухвала суду від 14.09.16 р. про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем, також може бути оскаржена, однак, лише не окремо від судового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 20, 23, 24 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви про відвід головуючого - судді Логвинюк І.М. - відмовити.

Ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Головуючий:ОСОБА_6