ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 вересня 2016 року                                                   Справа № 913/846/16

                                                                                Провадження №4/913/846/16

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”,

м. Луганськ

до Відділу освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області, м. Попасна Попасняського району Луганської області

про стягнення 18393 грн. 65 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Старкова Г.М.

Секретар судового засідання – помічник судді Наумова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача –ОСОБА_1, довіреність № 134 від 19.07.2016;

від відповідача – представник не прибув.

У судовому засіданні 05.09.2016 у справі № 913/846/16, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 19.09.2016.

Рішення господарського суду Луганської області виноситься 19.09.2016.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 4/п від 11.03.2015 в сумі 139786 грн. 24 коп., з яких: заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 121392 грн. 59 коп., пеня в сумі 13268 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1348 грн. 11 коп., інфляційні нарахування в сумі 3777 грн. 34 коп.

Позовні вимоги мотивовані тими обставинами, що в порушення умов договору про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 4/п від 11.03.2015 відповідач не здійснив повну оплату за спожиту активну електроенергію.

У судовому засіданні 05.09.2016 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача 13.09.2016 надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 07.09.2016 № 31/138 (згідно штампу вхідний № 1286/16), в порядку ст. 22 ГПК України, за якою зазначив про сплату відповідачем заборгованості за спожиту активну електроенергію за період з листопаду 2015 року по квітень 2016 року на суму 121392 грн. 59 коп., тому просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 13268 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1348 грн. 11 коп., інфляційні нарахування в сумі 3777 грн. 34 коп. та наданий відповідний розрахунок позовних вимог. Дана заява судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи з наданим до неї розрахунком.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 ГПК України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, у зв’язку з чи суд приймає вказану вище заяву позивача до розгляду.

Заява позивача про зменшення позивних вимог судом прийнята, тому позовними вимогами у справі слід вважати вимоги: про стягнення з відповідача пені в сумі 13268 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1348 грн. 11 коп., інфляційні нарахування в сумі 3777 грн. 34 коп. Представник позивача у судовому засіданні 08.08.2016 позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Представник позивача надав суду докази направлення відповідачу заяви про зменшення розміру позовних вимог від 07.09.2016 № 31/138.

Також у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 07.09.2016 № 31/138 позивач просить суд повернути надмірно сплачену суму судового збору, яка виникла внаслідок зменшення розміру позовних вимог. Вказане клопотання судом розглянуте та задоволене.

          Представник відповідача у судовому засіданні 05.09.2016 надав до суду відзив на позовну заяву від 02.09.2016 № 913/1, яким просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, зокрема посилаючись на те, що відділ освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області не несе відповідальності за невиконання умов договорів про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 4/п від 11.03.2015 та 25.03.2016 оскільки неможливість здійснення виплат була регламентована органами Державної казначейської служби України, що в свою чергу стало наслідком невиконання позивачем вимог діючих нормативно - правових актів України, прийнятих у зв’язку з проведенням АТО на території Луганської області. Наданий відзив на позовну заяву судом розглянутий та долучений до матеріалів справи з наданими до нього документами.

Представник позивача 13.09.2016 подав до суду супровідний лист від 08.09.2016 (згідно штампу вхідний № 6640/16), яким просить долучити до матеріалів справи надані документи, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.          

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників позивача та відповідача, суд

В С Т А Н О В И В :

Заява позивача щодо зменшення розміру позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 13268 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1348 грн. 11 коп., інфляційні нарахування в сумі 3777 грн. 34 коп.

Новою ціною позову вважати: заборгованість за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 4/п від 11.03.2015 в сумі 18393 грн. 65 коп.(з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог № 31/138 від 07.09.2016).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” в особі Лисичанського РЕМ (надалі- постачальник, позивач) та Відділом освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області (надалі- споживач, відповідач) був укладений договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 4/п від 11.03.2015 ( надалі- договір), за яким постачальник зобов’язаний у 2015 році поставити споживачу енергію електричну для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною потужністю 152,73 кВт, величини якої по кожному об’єкту зазначені у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача», а споживач – оплатити постачальнику вартість використаної ( купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною (п.1.1. договору).

Згідно із п. 8 Додатку “Порядок розрахунків” до договору розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перетікання реактивної електричної енергії, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 10 (десяти) операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки позивача.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” в особі Лисичанського РЕМ (надалі- постачальник, позивач) та Відділом освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області (надалі- споживач, відповідач) був укладений договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 4/п від 25.03.2015 ( надалі- договір), за яким постачальник зобов’язаний у 2016 році поставити споживачу енергію електричну для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною потужністю 234,47 кВт, величини якої по кожному об’єкту зазначені у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача», а споживач – оплатити постачальнику вартість використаної ( купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною (п.1.1. договору).

Згідно із п. 9 Додатку “Порядок розрахунків” до договору остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перетікання реактивної електричної енергії, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 10 (десяти) операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки позивача.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та в повному обсязі, і за період листопад 2015 року - квітень 2016 року відпустив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 121392 грн. 59 коп.

Відповідач не сплачував вартість спожитої активної електричної енергії за вказаний період, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 5 192 380 грн. 83 коп., тому позивач звернувся з даним позовом.

Згідно наданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог № 31/138 від 07.09.2016 вбачається, що відповідач 31.08.2016 після подання позову до суду відповідач здійснив оплату заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 121392 грн. 59 коп.

Оскільки відповідачем сума заборгованості за спожиту електричну енергію в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 13268 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1348 грн. 11 коп., інфляційні нарахування в сумі 3777 грн. 34 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог № 31/138 від 07.09.2016). Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на умови договорів про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 4/п від 11.03.2015 та № 4/п від 25.03.2015 та положення ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві та вказаних вище. При цьому відповідачем підтверджено наявність заборгованості за спірними договорами у заявленій позивачем сумі, оскільки здійснив оплату заборгованості за спожиту активну електричну енергію повністю.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та відповідача та надані ними докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог за позовом, виходячи з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2, ст.11 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК)).

Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1, ст. 215 ЦК України).

У ч. 1 ст. 207 Господарського Кодексу України (далі – ГК) зазначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як було вказано вище, між сторонами у справі були укладені договори про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 4/п від 11.03.2015 та № 4/п від 25.03.2015.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та в повному обсязі, і за період листопад 2015 року - квітень 2016 року відпустив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 121392 грн. 59 коп., яка відповідачем в повному обсязі своєчасно оплачена не була.

Як свідчать матеріали справи, згідно наданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог № 31/138 від 07.09.2016 вбачається, що відповідач 31.08.2016 після подання позову до суду здійснив оплату заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 121392 грн. 59 коп.

Таким чином станом на 07.09.2016 заборгованість за спожиту активну електроенергію за період листопад 2015 року – квітень 2016 року за договорами про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 4/п від 11.03.2015 та № 4/п від 25.03.2015 відсутня.

Так, правовідносини між сторонами за позовом виникли за договорами про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 4/п від 11.03.2015 та № 4/п від 25.03.2015, які за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення глави 54 ЦК України та параграф 1 глави 30 ГК України, Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією".

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що позивачем зобов’язання за відповідними договорами виконані належним чином, та відповідачем оплата за спожиту електричну енергію здійснена після пред’явлення позову до суду, тому заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію відсутня (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог № 31/138 від 07.09.2016).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 13268 грн. 20 коп. за період з 04.12.2015 по 19.05.2016 слід зазначити наступне.

          Відповідно до п. 7.4.1 договорів про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 4/п від 11.03.2015 та № 4/п від 25.03.2015, у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який нараховується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд погоджується з розрахунком позивача та задовольняє вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 13268 грн. 20 коп. за період з 04.12.2015 по 19.05.2016, згідно наданого позивачем розрахунку, тому позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в зазначеній сумі є обґрунтованою, підлягає задоволенню та стягненню з відповідача у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 04.12.2015 по 29.06.2016 в загальній сумі 1348 грн. 11 коп. та інфляційні нарахування за період з січня 2016 року по травень 2016 року (включно) в загальній сумі 3777 грн. 34 коп. слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Згідно із п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Виходячи з наведених норм чинного законодавства та обставин справи, суд погоджується з розрахунком позивача та задовольняє вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань у заявлених позивачем сумах, згідно наданого позивачем розрахунку. При цьому, відповідачем власного контрозрахунку відповідних сум не надано, позов в цій частині не оспорено.

Виходячи з наведеного, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних за період з 04.12.2015 по 29.06.2016 в загальній сумі 1348 грн. 11 коп. та інфляційних нарахувань за період з січня 2016 року по травень 2016 року (включно) в сумі 3777 грн. 34 коп., є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 13268 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1348 грн. 11 коп., інфляційних нарахувань в сумі 3777 грн. 34 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог № 31/138 від 07.09.2016). є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. (мінімальний розмір судового збору за звернення до суду з позовною заявою) слід покласти на відповідача.

Надмірно сплачена сума судового збору за подання позовної заяви повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 22, 44, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” до Відділу освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення 18393 грн. 65 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області, пл.Леніна, 2, м. Попасна Попасняського району Луганської області, код ЄДРПОУ 21829079 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, кв. Гайового, 35-А, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 31443937 (адреса для листування – 93100, вул. ім. О. Довженка, 11, м. Лисичанськ Луганської області), пеню в сумі 13268 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1348 грн. 11 коп., інфляційні нарахування в сумі 3777 грн. 34 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено та підписано - 23.09.2016.

СуддяОСОБА_2