№2-57\08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2008 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючої судді: Берелет В.В.,
при секретарі: Кучер Г.Ю.,
за участю: представника позивачки ОСОБА_1,
адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Кринички цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_5 Криничанського нотаріального округу Дніпропетровської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування , -
ВСТАНОВИВ
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про визнання недійсним договору дарування, посилаючись на те, що після смерті її чоловіка ОСОБА_8, померлого 12 травня 1993 року згідно рішення №55 Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області від 25 червня 1993 року вона була призначена головою колгоспного двору за адресою:смт. Кринички, вулиця 8 Березня, будинок №16 Криничанського району Дніпропетровської області на підставі чого їй було видане свідотство про право власності на вищевказаний житловий будинок.Разом з нею в будинку проживали її донька - відповідачка по справі зі своїм чоловіком ОСОБА_9 та своїми дітьмиД онуками - ОСОБА_10 та ОСОБА_11.
На початку 2002 року відповідачка запропонувала їй свої послуги по забезпеченню її доглядом, харчуванням, утриманням житлового будинку, присадибної ділянки і попросила відписати належний їй житловий будинок №16 по вулиці 8 Березня в с. Кринички Криничанського району Дніпропетровської області.Вона погодилася і 28 жовтня 2002 року у приватного нотаріуса Криничанського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 уклала з відповідачкою договір, тексту якого не читала, вважаючи, що в договорі передбачені всі права і обов"язки, про які вони домовлялися.
Перші місяці після укладення договору відповідачка сумлінно виконувала свої зобов"язяння, а на початку грудня 2002 року змусила її виписатися з будинку і вона перейшла проживати до свого сина ОСОБА_12 за адресою:с. Кринички, вулиця Польова, будинок №25а.У 2003 році відповідачка зі своїм чоловіком та донькою переїхали проживати в квартиру ІНФОРМАЦІЯ_1 с. Кринички.У будинку №16 по вулиці 8 Березня с. Кринички залишився проживати її онук ОСОБА_10, який також не виконував зобов'язання щодо забезпечення харчуванням, доглядом, а також доглядом за буднинком. На сьогоднішній день у її сина не має житлової площідому вона звернулася до онука ОСОБА_13, який погодився за нею доглядати, якщо вона укладе з ним договір довічного утримання.Під час отримання в бюро технічної інвентаризації документів на будинок вона дізналася, що фактично між нею та відповідачкою був укладений договір дарування, який вона просить визнати не дійсним. У подальшому позивачка уточнила підстави визнання не дійсним договору дарування, вказуючи на те, що чоловік відповідачки ОСОБА_9продав належний йому автомобіль ВАЗ 2101 її синові ОСОБА_12 з розрахунку на те, що вони умовлять її подарувати відповідачці будинок.
У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, пояснивши, що в жовтні 2002 року вона з відповідачкою пішли до приватного нотаріуса Криничанского нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 і уклали добровільно договір дарування.У присутності її та відповідачки нотаріус почитала текст договору і сторони підписали його, підписи ставили добровільно. Позивачка також пояснила судові, що сама ходила в бюро технічної інвентаризації для оформлення документів на будинок на свою доньку ОСОБА_14, тобто відповідачку по сітоаві.Також добровільно виписалася з будинку і пішла проживати до свого сина ОСОБА_12Ф, До того часу, коли позивачка перейшла проживати в будинок свого сина з нею у спільному будинку проживала відповідачка зі своєю сім'єю, облаштовувалй:Помешкання. На сьогоднішній день вона не бажає проживати у сина, хоче повернутись у свій будинок.Вважає, що договір дарування укладений з метою приховати дійсну угоду про довічне утриманням також про сплату боргу за договором купівлі-продажу є удаваною угодою.
Відповідачка позов не визнала і судові > показала, що її батько, нині померлий ОСОБА_15, бажав, щоб будинок №16 по вулиці 8 Березня с. Кринички залишився їй у спадок, так як її братові ОСОБА_12 батьки побудували будинок №25а по вулиці Польова с. Кринички.Будучи впевненою, що в подальшому будинок буде її, вона з чоловіком за свій рахунок провели газ у літню кухню, збудували 3 хліви, забетонували двір, поміняли водогін, зробили стічні ями, поставили шиферну огорожу. Позивачка запропонувала віддати її синові ОСОБА_12належний чоловікові відповідачки автомобіль ВАЗ 2101 .У жовтні 2002 року позивачка прийшла до неї на роботу і сказала їй підійти до приватного нотаріуса ОСОБА_5для укладення договору дарування на підставі поданих нотаріусу позивачкою документів. Нотаріус ознайомила її та позивачку з текстом договору дарування, дала кожному прочитати, після чого вони поставили свої підписи під договором. Оформленням технічного паспорту на спірний будинок на її ім'я займалась сама позивачка. Також позивачка добровільно виписалася з будинку №16 по вулиці 8 Березня с. Кринички і перейшла проживати до свого сина ОСОБА_12, пояснивши це тим, що сім'ї сина важко живеться, а у неї є пільги 50% за газ та світло, земельний пай.Тому у задоволенні позову просить відмовити.
Третя особа - приватний нотаріус Криничанськго нотаріального округу Дніпропетровської області у судовому засіданні показала, що при оформленні 28 жовтня 2002 року договору дарування житлового будинку №16 по вулиці 8 Березня с. Кринички Криничанського району Дніпропетровської області їй, як нотаріусу яка засвідчила дану угоду, дарувальник надала всі необхідні правоустановчі документи.Вважає, що данний договір посвідчений відповідно до діючого законодавства.
Третя особа - ОСОБА_12судові показав, що позивачка по справі його рідна мати, після смерті його батька ОСОБА_8, померлого в травні 1993 року відповідачка зі своєю сім'єю стали проживати з позивачкою, а сама позивачка виписалася з спірного будинку і перейшла проживати до нього.У 1998 році відповідачка віддала йому в користування, належний її чоловікові автомобіль ВАЗ 2101 за половину спірного будинку, а в червні 2001 року була вчинена угода купівлі-продажу цього автомобіля. Батько бажав, щоб будинок належав відповідачці, тому йому був відчужений автомобіль Ваз 2101.
Третя особа ОСОБА_16судові показала, що позивачка з грудня 2002 року постійно проживає у їхній сім'Ї.У 1998 році відповідачка віддала їм, належний її чоловікові ОСОБА_9, автомобіль ВАЗ 2101 за половину будинку, а в 2001 році була вчинена угода купівлі-продажу вказаного автомобіля.
Свідок ОСОБА_17судові показав, що сім'ю ОСОБА_16 знає давно, стосовно договору дарування йому нічого не відомо.Позивачка ОСОБА_3перейшла проживати до свого сина, де проживає по сьогоднішній день.
Суд, вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, свідка, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає, що, позовні вимоги ОСОБА_18 не можуть бути задоволені.
Судом встановлено і підтверджується наявними у справі доказами, що раніше позивачці на праві властності належав будинок № 16 по вулиці 8 Березня с. Кринички Криничанського району Дніпропетровської області, відносно якого 28 жовтня 2002 року сторони уклали договір дарування.Посилання позивачки на те, що договір дарування укладений з метою приховати дійсну угоду про довічне -утримання також сплату боргу за договорм купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 2101 від 20 червня 2001 року є удаваною угодою, судом не може бути прийнято до уваги, бо вони спростовуються показаннями самої позивачки.
У судовому засіданні позивачка не довела той факт, що між нею та відповідачкою була домовленість щодо договору довічного утримання.Із її пояснень вбачається, що вона добре розуміла, який саме договір вона підписувала, мала намір подарувати саме цей будинок.На виконання умов договору дарування вона добровільно виписалася з будинку, забрала свої речі та переїхала на постійне місце проживання до свого сина ОСОБА_12, що підтверджується показаннями ОСОБА_12, ОСОБА_16, свідка. Ці пояснення в суді спростовують доводи позовної заяви про те, що позивачка мала на увазі умови договору довічного утримання. У відповідності до статті 426 ЦК України(в редакції1963 року)статті 745 нині діючого ЦК Украіни договір довічного утримання повинен бути нотаріально посвідчений, передбачає особливу форму та умови його укладення.У договорі довічного утримання повинна бути зазначена оцінка відчужуваного будинку (квартири), що визначається за згодою сторін, а також види матеріального забезпечення, що надаються набувачем майна відчужувачеві та їх грошова оцінка, визначається за згодою сторін. Сторонами виконані всі умови, передбачені договором дарування, згідно ст. 244 ЦК України ( в редакції 1963 року) та статті 719 нині діючого ЦК України. При цьому кожна із сторін розуміла значення і наслідки своїх дій. Надання будь-якої допомоги в рахунок подарованого будинку договір дарування не передбачає.
Стаття 10 ЦПК України, закріпивши принцип змагальності сторін, гарантує сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні процесуальні можливості з метою захисту їх порушуваних, оспорюваних чи не визнаних прав та законних інтересів, в тому числі й щодо подання доказів, ї'х дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно цієї норми кожна сторона та інша особа, яка бере участь у справі, повинна довести судові ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212-215 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криничанський районний суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду Дніпропетровської області або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.