МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

19 вересня 2016 року Справа № 814/1315/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 57520

доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

треті особи1: атестаційна комісія Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 2: Національна поліція України, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601 3: апеляційна атестаційна комісія № 3 Південного регіону, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601

провизнання протиправним та скасування наказу № 125 о/с від 06.06.2016 р. поновлення на посаді, зобов'язання виплатити грошову компенсацію за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 06.06.2016 р. № 125 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, поновлення позивача на посаді інспектора Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач прийнятий на роботу в поліцію на рівнозначну посаду, яку займав у міліції, конкурсу при цьому не проводилось. Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580) не передбачено проведення атестування поліцейських у будь-який момент на розсуд керівника, а лише за наявності відповідних підстав згідно ч. 2 ст. 57 Закону № 580. Позивач вважає, що підстав для проведення його атестування не було, тому звільнення є незаконним. Службові обов'язки позивач виконував успішно, що підтверджується атестаційним листом, отже, були відсутні підстави вважати його невідповідним посаді.

Ухвалою від 21.07.2016 р. суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб Національну поліцію України, апеляційну атестаційну комісію № 3 Південного регіону та атестаційну комісію Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області.

Відповідач подав письмові заперечення (а. с. 81-91), з яких слідує, що наказ від 06.06.2016 р. № 125 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції є правомірним, оскільки прийнятий на підставі протокольного рішення атестаційної комісії, яким встановлено, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Проведення атестування позивача після призначення на службу до поліції є наслідком виконанням приписів п. 9 розділу ХІ Прикінцевих та Перехідних положень та ч. 4 ст. 52, ч. 1 ст. 57 Закону № 580. На час призначення позивача на посаду поліцейського не була затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, що й стало підставою проведення атестації після призначення на посаду. Позивач не був поліцейським у розумінні ст. 17 Закону № 580, так як не склав присягу, не пройшов відбір (конкурс) на службу та не отримав жетон поліцейського. Підставою для прийняття рішення щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді відповідач вказав низький рівень знань нормативно-правових актів, що регулюють (регламентують) діяльність і виконання прямих обов'язків. Нещирість у відповідях комісії з приводу корупційних схем в структурі ДАІ.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Треті особи не забезпечили явку своїх представників у судове засідання. Від представника Національної поліції України надійшли письмові пояснення, в яких підтримана позиція відповідача (а. с. 74-76).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач з вересня 2004 р. по листопад 2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ (а. с. 15-16).

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 07.11.2015 р. № 3 о/с "По особовому складу", відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону № 580 позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання старший лейтенант поліції в порядку переатестування на посаду інспектора Очаківського відділу поліції (а. с. 98).

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01.02.2016 р. № 52 з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону № 580 та вимогами Інструкції № 1465, наказано, зокрема: провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією починаючи з 22.02.2016 р.; створити атестаційні комісії № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8 (а. с. 95).

19.02.2016 р. наказом № 113 затверджено персональний склад атестаційних комісій (а. с. 96-97).

Позивача включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2016 р. заступником начальника Очаківського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області капітаном поліції Франковим О.М. складено атестаційний лист на позивача (а. с. 104-105).

В даному атестаційному листі зазначено, що позивач за період служби зарекомендував себе позитивно. Поставлені завдання виконує вчасно та якісно, з закріпленою за ним ділянкою роботи ознайомленій у повній мірі. Потенційні можливості по службі добрі, постійно намагається їх підвищити, здатний якісно й ефективно їх реалізувати. У складних ситуаціях діє правильно й оперативно, свої службові обов'язки виконує, не рахуючись зі своїм особистим часом. Точно виконує накази, розуміє їх суть і задумку керівника, дисциплінований, вимогливий до себе і до інших у виконанні службових обов'язків. Устави знає і дотримується їх вимог. Має статус учасника бойових дій. Також, в атестаційному листі міститься висновок прямого керівника про відповідність позивача займаній посаді.

05.03.2016 р. атестаційна комісія № 3 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області провела співбесіду з позивачем. Як вбачається з протоколу № 15.00004445.0022656 членами комісії під час проведення атестування позивача було досліджено наступні документи: атестаційний лист; декларацію про доходи; послужний список (Форма 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади"; інформацію з відкритих джерел (а. с. 107).

За інформацією довідки результатів складання заліків з професійної підготовки позивач склав добре функціональну підготовку і задовільно решту дисциплін. За час проходження служби позивач має 7 заохочень і 7 дисциплінарних стягнень. Діючі дисциплінарні стягнення відсутні (а. с. 101).

Як вбачається з протоколу атестаційної комісії від 05.03.2016 р. № 15.00004445.0022656, членами комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. У той же час, даний протокол не містить переліку запитань та відповідей на них. Не додано до протоколу аудіо- чи відеозапису співбесіди.

За результатами розгляду вказаних матеріалів та проведеної співбесіди атестаційною комісією № 3 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області прийнято рішення, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Не погоджуючись із висновком атестаційної комісії, позивач оскаржив його до апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3.

За результатами розгляду скарги апеляційною атестаційною комісією Південного регіону № 3 прийнято рішення, яке оформлено у формі протоколу від 18.03.2016 р. № 15.00004857.0022656, про відхилення скарги у зв'язку з тим, що апелянт не зміг відповісти на жодне запитання на визначення рівня теоретичних знань законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність на займаній посаді. Відсутня мотивація для подальшої служби в поліції. Нерозуміння необхідності реформування системи (а. с. 109).

Наказом т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 06.06.2016 р. № 125 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора Очаківського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за статтею 77 ч. 1 п. 5 Закону № 580 (через службову невідповідність) (а. с. 14). Підставою для прийняття оскаржуваного наказу вказано протокол атестаційної комісії від 05.03.2016 р. № 15.00004445.0022656.

Оцінюючи доводи позивача про неправомірність проведення щодо нього атестування поліцейського, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 57 Закону № 580, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Пунктом 3 частини 2 зазначеної статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться в тому числі для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом від 01.02.2016 р. № 52 т.в.о. начальника ГУ Національної поліції в Миколаївській області було прийнято рішення про проведення атестування щодо позивача.

Отже, рішення про проведення атестування було прийняте повноважною посадовою особою та для вирішення питання про звільнення поліцейських зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 р. № 1465 була затверджена Інструкція про проведення атестування поліцейських (надалі Інструкція) (із наступними змінами).

Даний нормативний акт є чинним на момент розгляду справи, а отже підлягає застосуванню судом.

Доводи позивача про те, що процедура проведення атестування поліцейських, визначена Законом № 580 та Інструкцією, суперечить іншим нормативним актам з питань проведення атестування суд відхиляє, виходячи з такого.

Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади з особливими функціями, спеціальним статусом поліцейського, а також спеціальним правовим регулюванням служби у поліції. Тому Закон № 580 та Інструкція є спеціальними нормативними актами, які мають перевагу у відповідних правовідносинах у випадку врегулювання їх по-різному нормами інших нормативних актів.

Позивач погодився на проведення атестування щодо нього шляхом явки для його проведення, заповнення анкети, участі у тестах, співбесідах, тощо.

У той же час, аналізуючи результати атестування щодо позивача, викладені у формі рішення атестаційної комісії та рішення про його подальше звільнення, суд приходить до наступного.

Як визначено пп. 2 п. 2 розділу 2 Інструкції, атестаційні комісії створювалися в організаційній формі "атестаційні комісії органів поліції", персональний склад яких затверджувався наказом керівника відповідного органу. Отже, відповідачем по даній справі є відповідний орган поліції, саме для якого (а не для комісії, яка вже припинила свою діяльність) рішенням суду безпосередньо створюються права та обов'язки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із п. 10 Інструкції, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

Мінімальний бал за проведеним тестуванням Інструкцією визначено наступним чином: 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення.

Отже тестування є обов'язковою складовою при перевірці відповідності поліцейського займаній посаді, яка обов'язково і безумовно враховується при встановленні результатів атестування.

Згідно з п. 11 Інструкції, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до п.16 Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій): 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже, суд вважає, що кожен із зазначених критеріїв повинен бути позитивним для можливості прийняття рішення щодо відповідності займаній посаді.

За результатами тестування позивач отримав наступні бали: 32 бали за тестом на загальні здібності та навички і 29 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі професійний тест) (а. с. 104, зворот).

В протоколі атестаційної комісії щодо позивача не вказано, якому саме критерію не відповідає позивач, та, відповідно, чому саме неможливе в подальшому проходження ним служби в органах Національної поліції України.

Не зазначено таких обставин і в наказі про звільнення позивача.

Відповідач - суб'єкт владних повноважень, на якого покладено тягар доказування в адміністративному судочинстві, також не навів мотивів та не надав доказів на обґрунтування рішення про те, що позивач не відповідає займаній посаді за вище вказаними критеріями.

Відповідно до п. 15 Інструкції, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає: 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Отже, встановивши невідповідність поліцейського займаній посаді, комісія може прийняте одне із двох рішень: або вважати поліцейського таким, що підлягає звільненню, або таким, що підлягає переміщенню на нижчу посаду.

Вибір конкретного рішення в кожній атестаційній справі є дискреційним повноваженням відповідної комісії, яка приймає його, виходячи з конкретних обставин.

В даному випадку комісія вирішила, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

На підставі зазначеного рішення атестаційної комісії т.в.о. начальника ГУ Національної поліції у Миколаївській області було видано наказ від 06.06.2016 р. № 125 о/с про звільнення позивача із займаної посади через службову невідповідність.

Відповідачем не надано інших доказів, які б свідчили про службову невідповідність позивача, крім висновків атестаційної комісії.

У той же час суд не може вважати висновки атестаційної комісії, викладені в протоколі засідання атестаційної комісії № 3 ГУ Нацполіції в Миколаївській області такими, що відповідають критеріям обґрунтованості.

Рішення атестаційної комісії про те, що поліцейський займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню через службову невідповідність, є найбільш суворим, яке суттєво впливає на права особи, тому неможливо погодитися з тим, що таке рішення могло би бути невмотивованим.

Суд позбавлений можливості перевірити рішення атестаційної комісії на відповідність фактичним обставинам проведення співбесіди, оскільки стенограма співбесіди або аудіо-, відео- фіксація її перебігу не проводились. У самому протоколі відсутня будь-яка конкретизація, відсутні питання, які задавались позивачу та надані ним відповіді. Відповідач жодних пояснень щодо змісту співбесіди 05.03.2016 р. не надав.

Протоколом є документ, який містить запис усього, про що йшлося на засіданнях.

Враховуючи відсутність запису технічними засобами засідання, а також ту обставину, що відповідно до п. 17 Інструкції атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення та голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, суд вважає, що протокол повинен відображати підстави прийнятого рішення "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" з зазначенням яким саме критеріям, встановленим законодавством, не відповідає поліцейський, якій проходив атестацію.

Крім того, за умови отримання позивачем достатнього балу при його тестуванні, ця обставина не була врахована, а в протоколі взагалі не зазначено, чим керувалася комісія, надаючи рекомендацію про звільнення позивача через його службову невідповідність.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності", відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

В даній справі, позивач, маючи позитивні результати проведеного тестування, позитивні характеристики, викладені в атестаційних матеріалах, повинен був розраховувати на позитивне проходження процедури перевірки у вигляді атестування поліцейських на підставі критеріїв і процедур, визначених чинних законодавством.

Судом встановлено, що під час проведення атестації співробітників поліції були випадки набрання на тестуванні меншої кількості балів, ніж встановлено Інструкцією. Однак комісія, дослідивши подані матеріали про атестованих поліцейських та провівши з ними співбесіду, інколи надавала висновки про відповідність займаній посаді. Таким чином, вбачається, що атестаційна комісія в деяких випадках ставила під сумнів результати тестування та на власний розсуд приймала рішення про відповідність займаній посаді навіть у випадку не набрання атестованим мінімальної кількості балів.

Отже, з огляду на зазначене та встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку, що атестаційна комісія без врахування всіх даних про особу, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, розглянула атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, та невмотивовано дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, оскільки матеріалами справи підтверджено, що в період проходження служби в ОВС позивач характеризувався виключно з позитивного боку, демонструючи достатні показники службової діяльності, належний рівень теоретичних знань, професійних якостей і фізичної підготовки. Жодні з критеріїв, визначених п. 16 Інструкції, не були враховані.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розрахунок суми заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08.02.1995 р.

Згідно п. 2 зазначеного Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Загальна тривалість вимушеного прогулу ОСОБА_1 склала 72 робочі дні. Відповідно до довідки про грошове утримання, середньоденне грошове забезпечення позивача складало 167,74 грн., а середньомісячне - 5032,26 грн. (а. с. 112). Відтак, сума середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу складає 12077,28 грн. (72 роб. дні * 167,74 грн.). При цьому, із цієї суми, сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 5032,26 грн. підлягає негайному виконанню.

Отже, оскаржуваний наказ не відповідає вимогам, які для нього визначені статтею 19 Конституції України та статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позов підлягає задоволенню в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, а також про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць і поновлення позивача на посаді допустити до негайного виконання.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 06.06.2016 р. № 125 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1.

3. Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора Очаківського відділу поліції з 06.06.2016 р.

4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 7045,02 грн.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць у сумі 5032,26 грн.

6. Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич