ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
14 вересня 2016 р. Справа № 802/911/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: заступника директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації - начальника управління соціальної підтримки та державних гарантій Квят Н.В. (відповідач 1), Вінницької обласної державної адміністрації в особі Департаменту соціальної та молодіжної політики (відповідач 2), директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації Заболотної Н.М. (відповідач 3)
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до заступника директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації - начальника управління соціальної підтримки та державних гарантій Квят Н.В. (відповідач 1), Вінницької обласної державної адміністрації в особі Департаменту соціальної та молодіжної політики (відповідач 2), директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації Заболотної Н.М. (відповідач 3) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Позивач звернувся зі скаргою до директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації Заболотної Н.М. В скарзі просив розглянути питання щодо правомірності відмови в наданні соціальної допомоги Вінницькою міською радою. Також просив запросити його на розгляд скарги. Проте скаргу було розглянуто без участі позивача, що на його думку є порушенням чинного законодавства, зокрема ст.ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», в зв'язку з чим він звернувся з даним адміністративним позовом до суду, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність посадової особи відповідача 1, що полягає у порушенні прав позивача згідно Закону України «Про звернення громадян», а саме не запрошення на перевірку та розгляд скарги від 12.06.2016 р., без його участі; 2) визнати не чинним лист №27-К-1004-1 від 10.06.2016 р.; 3) визнати протиправною бездіяльність посадових осіб відповідача 1, відповідача 3, що полягає у порушенні його прав згідно Закону України «Про звернення громадян», а саме пропущення строків надання відповіді; 4) визнати протиправною бездіяльність відповідача 3, яка полягає у тому, що скарга не належно розглядалась, відповідь не підписувалась, строки на надання відповіді пропущені; 5) зобов'язати Департамент соціальної та молодіжної політики (відповідач 2), в особі директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації Заболотної Н.М.( відповідач 3) повторно розглянути скаргу від 12.05.2016 р., з дотриманням його прав згідно ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян»; 6) провести розгляд позовної заяви в порядку скороченого провадження; 7) встановити строк на виконання постанови суду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, повноважних представників не направили. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника Департаменту соціальної та молодіжної політики та письмові заперечення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 12.05.2016 р. ОСОБА_1 звернувся із скаргою до директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації Заболотної Н.М. У скарзі просив: 1) розглянути правомірність відмови Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради у призначенні соціальної допомоги як малозабезпеченому, одинокому громадянину; 2) запросити позивача для участі на перевірку та розгляд скарги.
17.06.2016 р. ОСОБА_1 отримав відповідь листом Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації від 10.06.2016 р. № 27-К-1004-1, у якій вказано про відсутність законних підстав для призначення позивачу соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у зв'язку з не визнанням в установленому порядку ОСОБА_1 безробітним.
Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб'єктів стосовно отримання інформації, врегульовані Конституцією України, Законами України "Про звернення громадян", "Про інформацію" та відповідними спеціальними законами.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частиною 4 статті 3 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 16 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Статтею 18 вказаного Закону визначені права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; ознайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" встановлено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Представником Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації в письмових поясненнях зазначено, що ОСОБА_1 про розгляд скарги 02.08.2016 р. за його участі було повідомлено рекомендованим листом з повідомленням та у телефонному режимі. Однак ОСОБА_1 не з'явився.
Суд критично оцінює такі аргументи відповідача стосовно належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд його скарги, оскільки у них зазначено про повідомлення позивача щодо розгляду його скарги, який відбувся 02.08.2016 р., тоді як у заявлених позовних вимогах у даній адміністративній йдеться про не повідомлення ОСОБА_1 про розгляд його скарги, який проведено 10.06.2016 р.
Належних доказів повідомлення ОСОБА_1 про розгляд скарги 10.06.2016 р. суду надано не було.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач 1, провівши розгляд скарги ОСОБА_1 у його відсутність, порушив права позивача, визначені ст.ст. 18, 19 Закону України "Про звернення громадян", зокрема, право бути присутнім при розгляді його скарги, з огляду на що, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності посадової особи, заступника директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації - начальника управління соціальної підтримки та державних гарантій Квят Наталі Валентинівни, яка полягає у не запрошенні ОСОБА_1 на розгляд його скарги від 12.05.2016 р., а також про зобов'язання Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації розглянути скаргу ОСОБА_1 від 12.05.2016 р. з дотриманням вимог статей 18, 19 Закону України "Про звернення громадян" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання не чинним листа №27-К-1004/-1 від 10.06.2016 р. слід зазначити таке.
Так, в силу положень п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації Як зазначив Конституційний Суд України, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Оскаржуваний позивачем лист №27-К-1004/-1 від 10.06.2016 р. - це відповідь, надана ОСОБА_1 на його скаргу. Вказаний лист не являється рішенням в розумінні вимог КАС України, в зв'язку з чим не може бути скасований, а відтак в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.
Також, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб відповідача 1, відповідача 3, що полягає у порушенні його прав згідно Закону України «Про звернення громадян», а саме пропущення строків надання відповіді слід відмовити з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.
Як видно з матеріалів справи, скарга ОСОБА_1 надійшла до відповідача 12.05.2016 р., а відповідь була надана 10.06.2016р., тобто в строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян», на підтвердження чого представником відповідача було надано витяг з реєстру вихідної кореспонденції за червень 2016 р.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача 3, яка полягає у тому, що скарга не належно розглядалась, відповідь не підписувалась, строки на надання відповіді пропущені, слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що 12.05.2016 р. ОСОБА_1 звернувся із скаргою до директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації Заболотної Н.М.
Відповідь на скаргу позивачу надано за підписом заступника директора Департаменту - начальника управління соціальної підтримки та державних гарантій Квят Н.В.
Відповідно до п. 14 розділу II Посадової інструкції заступник директора Департаменту соціальної та молодіжної політики обласної державної адміністрації - начальник управління соціальної підтримки та державних гарантій Квят Н.В. проводить особистий прийом громадян, розглядає заяви, скарги, що надходять від населення, що належать до повноважень Управління.
Згідно з п. 7 розділу III Посадової інструкції заступник директора Департаменту соціальної та молодіжної політики обласної державної адміністрації - начальник управління соціальної підтримки та державних гарантій має право підпису документів, які стосуються питань, що відносяться до компетенції Управління.
Таким чином, скарга позивача була розглянута та підписана посадовою особою відповідно до її повноважень, а тому вищезазначена позовна вимога задоволенню не підлягає. В зв'язку з чим суд також зауважує про відсутність підстав для зобов'язання здійснити розгляд скарги саме директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації Заболотну Н.М.
При ухваленні рішення в даній справі суд також керувався наступним.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України підстав для стягнення судових витрат не вбачається.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України постанова суду складається із резолютивної частини із зазначенням, зокрема, встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень-відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).
Згідно з ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на викладене і беручи до уваги те, що рішення суду вимагає від відповідача - Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації, який є суб'єктом владних повноважень, вчинення певних дій, суд також приходить до висновку про необхідність покладення на Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації обов'язку подати до суду звіт про виконання судового рішення в цій частині - протягом одного місяця з дня набрання постановою суду законної сили.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність посадової особи, заступника директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації - начальника управління соціальної підтримки та державних гарантій Квят Наталі Валентинівни, яка полягає у не запрошенні ОСОБА_1 на розгляд його скарги від 12.05.2016 року.
Зобов'язати Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації розглянути скаргу ОСОБА_1 від 12.05.2016 року з дотриманням вимог статей 18, 19 Закону України "Про звернення громадян".
В решті позовних вимог відмовити.
На підставі ст. 267 КАС України зобов'язати Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович
- Номер:
- Опис: визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 802/911/16-а
- Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
- Суддя: Вергелес Андрій Валерійович
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.06.2016
- Дата етапу: 28.11.2016
- Номер:
- Опис: визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 802/911/16-а
- Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Вергелес Андрій Валерійович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.10.2016
- Дата етапу: 16.11.2016