Справа 2-228/07 (2-3048/06)
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ іменем України
31 січня 2007 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Шевченко С.В.
при секретарі Лисенко С.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного мешкання і розподіл спільно нажитого майна,
встановив:
07.06.2006 року позивач подала до суду позов, в якому просить встановити факт сумісного мешкання з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з січня 1996 року по 21.04.2006 року та провести розділ спільно нажитого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, визнавши за нею право власності на 1/3 частину спірної квартири.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що з січня 1996 року вона стала проживати з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Мають неповнолітню дитину. Під час спільного проживання 03.06.2000 року ними за спільні кошти була придбана трикімнатна квартира АДРЕСА_1. 21.04.2001 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 25.07.2001 року вона була прописана в спірну квартиру. Останні кілька років стосунки з відповідачем погіршились і в січні 2006 року він змінив всі замки на дверях квартири, таким чином самовільно висиливши ОСОБА_1. з займаної нею житлової площі.
В судовому засіданні позивач позов підтримала.
Відповідач, у зв'язку з тим, що місцезнаходження його невідоме, викликався до суду через оголошення в пресі, про що свідчить оголошення з наданого до суду примірника газети «Слобідський край». Однак в судове засідання не з'явився. Приймаючи до уваги те, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про причини неявки суду не повідомив, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до ст. 224 ЦПК України.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про необхідність відмови в позові з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви, сторони перебували у фактичних шлюбних стосунках з 1996 року по 2001 рік, тобто на час дії ЦПК України 1963 року.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, мають юридичне значення» роз'яснив, що встановлення судом факту перебування у фактичних шлюбних відносинах на підставі п.5 ст.273 ЦПК (1963 року) може мати місце, якщо такі відносини виникли до 8 липня 1944 року і тривали до смерті (пропажі без вісті на фронті) одного з подружжя, внаслідок чого шлюб не може бути зареєстровано в органах реєстрації актів громадського стану. В інших випадках заяви про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах судовому розгляду не підлягають.
Можливість встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу закріплена ЦПК України 2004 року. Але, як видно з копії свідоцтва про одруження, позивач та відповідач уклали шлюб 21 квітня 2001 року і дана обставина виключає необхідність встановлення факту перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах за період з дня укладення шлюбу по день ухвалення рішення.
2
Таким чином вимога ОСОБА_1 про встановлення факту проживання з ОСОБА_2. однією сім'єю не грунтується на законі.
Крім того, позивач просить провести розділ квартири, яка, за її поясненнями, була придбана нею та відповідачем за спільні кошти.
Посилання позивача на ст. 74 СК України, як на норму закону, на підставі якої необхідно провести розділ спірного майна, є необгрунтованим, оскільки, як вбачається з договору купівлі-продажу, квартира АДРЕСА_1 була придбана відповідачем та неповнолітньою ОСОБА_3 03.06.2000 року, тобто до укладення шлюбу з ОСОБА_1 та в період дії Кодексу про шлюб та сім'ю України.
Згідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України N 16 від 12.06.98 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» встановлено, що правила статей 22,28,29 КпШС не застосовують до спорів про поділ майна осіб, які живуть однією сім'єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі. Такі спори мають вирішуватися згідно з п.1 ст.17 Закону України "Про власність" та відповідних норм Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60,256-259 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного мешкання і розподілу спільно нажитого майна відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: C.B. Шевченко