ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.06.06 | Справа № 3/84. |
За позовом: відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго”, м. Суми.
До відповідача: казенного заводу “Зірка”, м. Шостка.
Про стягнення: 3 003 697 грн. 94 коп.
СУДДЯ М.С.ЛУЩИК
Представники сторін:
Від позивача: Кендюшенко А.О., доручення від 02.06.05р.
Від відповідача: Самойленко М.М., довіреність від 02.09.05р.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3 003 697 грн. 94 коп., із них: 3% річних в сумі 21 358 грн. 36 коп., які виникли за період з 01.04.01р. по 25.01.04р, 1422 грн. 71 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, яка виникла за період з 26.12.03р. по 25.01.04р., 3883 грн. 59 коп. інфляційних збитків за період з 07.10.02р. по 25.12.03р., 2 669 762 грн. 61 коп. боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину за період з 27.02.01р. по 25.10.02р., 307 270 грн. 67 коп. боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину потужності , який виник у жовтні, листопаді 2001 року та травні, жовтні 2002 року.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджується з позовними вимогами позивача та зазначає, що завод не перевищив величину (ліміт) споживання електроенергії, оскільки згідно абзацу 1, 2 пункту 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1991р. Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі» граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між енергопостачальною організацією та споживачем.
Позивач, з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 21 358 грн. 36 коп., які виникли за період з 01.04.01р. по 25.01.04р, 1422 грн. 71 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, яка виникла за період з 26.12.03р. по 25.01.04р., 3883 грн. 59 коп. інфляційних збитків за період з 07.10.02р. по 25.12.03р., 2 459 762 грн. 61 коп. боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину за період з 27.02.01р. по 25.10.02р., 307 270 грн. 67 коп. боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину потужності , який виник у жовтні, листопаді 2001 року та травні, жовтні 2002 року, посилаючись на те, що в процесі судового розгляду відповідачем частина боргу за перевищення ліміту споживання в сумі 210 000 грн. 00 коп. сплачена.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:
Рішенням господарського суду Сумської області від 20 грудня 2005 року по справі № 3/84 з казенного заводу “Зірка” на користь відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” було стягнуто 1422 грн. 71 коп. пені, 21358 грн. 36 коп. - 3% річних, 3883 грн. 59 коп. індексу інфляції, боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину в сумі 1 913 323 грн. 49 коп., витрат по держмиту в сумі 1315 грн. 46 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 91 грн. 30 коп.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2006 року рішення господарського суду Сумської області від 20.12.2005 року по справі № 3/84 залишено без змін.
На виконання рішення суду від 20.12.2005 року господарським судом Сумської області було видано наказ від 10.03.2006 року по справі № 3/84.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2006 року рішення господарського суду Сумської області від 20.12.2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду 20.02.06р. було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 21 358 грн. 36 коп., які виникли за період з 01.04.01р. по 25.01.04р, 1422 грн. 71 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, яка виникла за період з 26.12.03р. по 25.01.04р., 3883 грн. 59 коп. інфляційних збитків за період з 07.10.02р. по 25.12.03р., 2 669 762 грн. 61 коп. боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину за період з 27.02.01р. по 25.10.02р., 307 270 грн. 67 коп. боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину потужності , який виник у жовтні, листопаді 2001 року та травні, жовтні 2002 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами у справі був укладений договір № 27а від 10.02.1998р. на постачання електроенергії, який 20.08.2002р. був переукладений на договір № 396.
Згідно п. 7.1 договору № 27а від 10.02.1998р. розрахунковим періодом було визначене 1 число кожного місяця. Додатковою угодою від 03.09.2001р. до договору № 27а сторони визначили розрахунковим періодом 26 число кожного місяця. Такий же розрахунковий період передбачений п. 2 додатку № 5 до договору № 396 від 20.08.2002р.
Відповідно до п. 7.2 договору № 27а та п. 4 додатку № 5 до договору № 396 розрахунки за вищезгаданий період проводяться протягом 5 днів з дня отримання рахунку, тобто, не пізніше 31 або 1 числа місяця.
Відповідач виконував свої обов‘язки щодо оплати несвоєчасно і не в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, розрахунками та рахунками позивача, актом звірки між сторонами (т.3, а.с. 123-126), що потягло за собою обґрунтоване нарахування позивачем відповідачеві згідно п. 7.2 договору № 27а та згідно п. 5 додатку № 5 до договору № 396 пені за період з 26.12.2003р. по 25.01.2004р. в сумі 1422 грн. 71 коп., згідно ст. 217 ЦК України 1963 року та ст. 625 ЦК України 2003 року 3% річних за період з 01.04.01р. по 25.01.04р. в сумі 21 358 грн. 36 коп. та інфляційних збитків за період з 07.10.02р. по 25.12.03р. в сумі 3883 грн. 59 коп., тому, позовні вимоги позивача в цій частині правомірні і підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 2.2 договорів №№ 27а, 396 та додатку № 5 споживання електричної енергії змінюються та доводяться позивачем відповідачеві на початок розрахункового періоду письмовим повідомленням в односторонньому порядку, виходячи з граничних рівнів електроспоживання.
Умовами договорів передбачено, що при виконанні умов договорів та при вирішенні питань, що не обумовлені договорами, сторони зобов‘язуються керуватися Правилами користування електричною енергією.
У відповідності з п. 5.3 вищезгаданих Правил за підсумками розрахункового періоду договірна (гранична) величина споживання електроенергії користується постачальником електроенергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електроенергії.
Механізм доведення ліміту споживання електроенергії та потужності передбачений Порядком постачання електроенергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999р. № 441 з наступними змінами і доповненнями та Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. № 475.
Згідно наданих позивачем доказів, зокрема, журналів вхідної кореспонденції, карток поштових повідомлень, лімітних повідомлень (витяги та копії яких долучені до матеріалів справи), звітів відповідача про споживання електроенергії, рахунків підтверджується факт встановлення і доведення (надіслання) позивачем відповідачеві ліміту споживання електроенергії на нульовому рівні, в зв'язку з несвоєчасними та неповними розрахунками за спожиту електроенергію на лютий, березень, квітень, травень, червень, та липень 2001 року.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України” “Про електроенергетику” від 23.06.2005 року № 2706-IV встановлено замість п’ятикратного двократний розмір сплати за спожиту понад договірну величину електроенергію.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за споживання електричної енергії понад договірну величину складає 478 330 грн. 88 коп., але зважаючи на те, що позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій повідомив, що в процесі судового розгляду відповідачем частина боргу за перевищення ліміту споживання в сумі 210 000 грн. 00 коп. сплачена, тому провадження по справі в частині стягнення з відповідача 210 000 грн. 00 коп. підлягає припиненню по п. 4 ст. 80 Господарсько процесуального кодексу України, а вимоги на суму 268 330 грн. 88 коп. правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 307 270 грн. 67 коп. за споживання електроенергії понад договірну величину потужності задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано належних доказів, що підтвердили б доведення відповідачеві договірних величин споживання електричної потужності в порядку, передбаченому п. 2.2 договору № 27а та договору № 396 (не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного місяця).
Посилання відповідача на ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», що санкції за своєю природою є штрафними в розумінні вимог ст. 179 ЦК УРСР 1963 р. і на них поширюється скорочений строк позовної давності згідно ст. 72 ЦК УРСР, оскільки неустойкою (штрафом, пенею) згідно з законом або договором може забезпечуватися виконання зобов'язання, тобто коли одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку суд не приймає до уваги, оскільки передбачена Законом України «Про електроенергетику» вимога по сплаті споживачем двократної вартості електроенергії (потужності), спожитої понад договірну величину, не є засобом забезпечення зобов'язання; не є неустойкою, тобто мірою відповідальності за порушення зобов'язань цивільно-правового характеру, що регулюються Цивільним кодексом; а можливість стягнення не обмежується скороченим строком позовної давності.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, правомірні, обґрунтовані, тому підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Казенного заводу "Зірка" (Сумська область, м. Шостка. вул. Леніна. 36, код 14315351) на користь Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" (м. Суми, вул. Д. Коротченка, 7, код 23293513) 1422 грн. 71 коп. пені, 21358 грн. 36 коп. - 3% річних, 3883 грн. 59 коп. індексу інфляції, боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину в сумі 268 330 грн. 88 коп., витрат по держмиту в сумі 166 грн. 96 коп.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 11 грн. 59 коп.
3.Провадження по справі на суму 210 000 грн. 00 коп. – припинити.
4.В іншій частині позову відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ М. С. ЛУЩИК