22-ц/775/751/2016(м)

263/9735/16-ц

Головуючий у 1 інстанції Скрипниченко Т.І.

Категорія 33 Доповідач Ігнатоля Т.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.,

суддів Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.,

за участю секретаря Герасимової Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Жовтневого району м. Маріуполя про відшкодування шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 серпня 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок бездіяльності Жовтневого відділу ДВС Маріупольського МУЮ. В обґрунтування позову посилалася на те, що ухвалою Жовтневого районного суду від 22 квітня 2016 року визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Шеверкової І.І. та начальника Жовтневого відділу ДВС Маріупольського МУЮ.

У зв’язку з неправомірними діями відповідача вона відчувала душевні страждання, пов’язані з неможливістю реалізувати свої цивільні права, визнані рішенням суду ще у 2012 році по стягненню з ОСОБА_2 на її користь грошових коштів у сумі 49 130 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 08 серпня 2016 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху для сплати судового збору.

Не погоджуючись з цією ухвалою і посилаючись в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права, позивачка просить її скасувати та повернути матеріали до суду першої інстанції на новий розгляд питання щодо прийняття позовної заяви.

Зазначає, що мотивувальна та резолютивна частини оскаржуваної ухвали суперечать змісту її позовної заяви, а саме, в ухвалі зазначено, що позивачка звернулася до суду з майновим спором про розірвання шлюбу. Це не відповідає дійсності, оскільки вона звернулася до суду з немайновим позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями Жовтневого відділу ДВС Маріупольського міського управляння юстиції. У зв’язку з невірним зазначенням суті позовних вимог, судом невірно встановлено ставку судового збору, яку вона, як позивачка, повинна сплатити при подачі позову.

У відповідності із ч.2 ст.305 ЦПК України, справа розглянута у відсутність ОСОБА_1 та представника Центрального ( Жовтневого) відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління в Донецькій області, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи та надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суддя ухвалою від 8 серпня 2016 року визначив ставку судового збору за подання позову у 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Колегія суддів не може погодитися з зазначеною ухвалою.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що спірні правовідносини виникли з приводу завдання їй моральної шкоди бездіяльністю державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського МУЮ ОСОБА_3 та начальника цього відділу, яка визнана неправомірною на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22 квітня 2016 року.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.

Згідно з роз’ясненнями, які містяться у п.28 постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень ст.56 Конституції України, ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу», частини другої ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», а також положень ст.ст. 1173,1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава, в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.

Таким чином, системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що державна виконавча служба, яка є відповідачем у даній справі, є органом державної влади і за позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади судовий збір не справляється.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суддею при залишенні позовної заяви ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди без руху у зв’язку з несплатою судового збору допущено порушення норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування ухвали.

Посилання в скарзі на невірне зазначення суддею суті позовних вимог в мотивувальній частині ухвали від 8 серпня 2016 року не має правового значення, оскільки

допущена в оскаржуваній ухвалі описка щодо зазначення суті позовної заяви виправлена, відповідно до ст.219 ЦПК України, ухвалою від 19 серпня 2016 року,яка оскарженню не підлягає.

У зв’язку з викладеним, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала судді від 8 серпня 2016 року скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі у відповідності з вимогами закону.

Керуючись ст. 307, 312,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 8 серпня 2016 року скасувати, а матеріали позовної заяви повернути до суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви у відповідності з вимогами закону.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Ігнатоля

Судді С.А.Зайцева

ОСОБА_4