ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 вересня 2009 р.                                                                                  Справа № 2а-3956/09/2370                                                                           

                                                                                                                                              м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді  Лічевецького І.О.,

при секретарі - Солоха О.В.

за участю представників сторін: позивача - Сала В.Д. за довіреністю; відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Канівської об'єднаної державної податкової інспекції до державного підприємства «Канівське лісове господарство» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

    Канівська ОДПІ звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ДП «Канівське лісове господарство» 524 386 грн. 54 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати податку з доходів фізичних осіб.

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

    Відповідач в судове засідання представника не направив, письмових заперечень проти позову не надав.

    Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Державне підприємство «Канівське лісове господарство» зареєстроване Канівською районною державною адміністрацією Черкаської області 28.01.1992 р.

    Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»  від  25 червня 1991 року № 1251-XII податок на доходи фізичних осіб віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

    Стаття 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV (надалі за текстом - «Закон № 889-IV») визначає податкового агента, як юридичну особу (її філію, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізичну особу чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 цього Закону податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «а» пункту  19.2 статті 19 цього Закону особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Законом, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»).

    Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

    Згідно акта про результати планової виїзної перевірки державного підприємства «Канівське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2008 р. № 48/23/00993352 від 25 березня 2009 р.: відповідачем застосовано соціальну пільгу до доходу у вигляді заробітної плати, який перевищував граничний розмір доходу для застосування такої пільги, що призвело до не утримання та не перерахування до бюджету 1 769 грн. 92 коп. податку; працівниками підприємства не повернуто надміру витрачені кошти, а підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок з цих коштів в розмірі 1 201 грн. 31 коп.; підприємством не перераховано до бюджету нарахований та утриманий податок з доходів фізичних осіб в розмірі 511 872 грн. 75 коп.

За приписами підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки № 48/23/00993352 від 25 березня 2009 р. позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001021/0 від 30.03.2009 р. яким визначено зобов'язання відповідача щодо сплати 8 913 грн. податку з доходів фізичних осіб, в тому числі 2 971 грн. за основним платежем та 5 942 грн. штрафу.

Назване податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 13003.2009 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи ДП «Канівське лісове господарство».

За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 5.2.2  п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-III у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

За змістом підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону № 2181-III у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідач вищезгадане податкове повідомлення-рішення не оскаржив, визначену ним суму податкового зобов'язання не сплатив.

Відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону № 2181-III на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно даним облікової картки платника за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання відповідачу нарахована пеня в сумі 3 600 грн. 79 коп.  

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.

Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

    У світлі цих обставин, суд приходить до висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду 524 386 грн. 54 коп. в рахунок погашення його податкового боргу та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

    Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Канівське лісове господарство» (Черкаська область, м. Канів, вул. Київська, 15, ідентифікаційний код 00993352) в доход бюджету  через Канівську об'єднану державну податкову інспекцію (Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 16, ідентифікаційний код 21367331) податковий борг в сумі 524 386 (п'ятсот двадцять чотири тисячі триста вісімдесят шість) грн. 54 коп.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова складена в повному обсязі 11 вересня 2009 р.

Суддя                                                                                         І.О.Лічевецький