ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

07 вересня 2009 р.                                                                                  Справа № 2а-3825/09/2370                                                                           

                                                                                                                                              м. Черкаси

 

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді  Лічевецького І.О.,

при секретарі - Солоха О.В.

за участю: представника позивача - Гудименко Л.А. за довіреністю; відповідача -  не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Плюс» про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені,

 

ВСТАНОВИВ:

 

    Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ «Партнер-Плюс» 16 993 грн. 70 коп., посилаючись на наявність у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені.

    В подальшому, у зв'язку із сплатою відповідачем 3 869 грн. 40 коп., позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути 13 124 грн. 30 коп., в тому числі: 8 343 грн. 64 коп. - заборгованості із сплати страхових внесків, 3 788 грн. 98 коп. - штрафу та 991 грн. 68 коп. - пені.

    Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач  в судове засідання представника не направив, письмових заперечень проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР  визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - «Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV  визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV  встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15   Закону № 1058-IV  платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що за лютий 2009 р., березень 2009 р., квітень 2009 р., травень 2009 р. та червень 2009 р. відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаним розрахункам відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 15 571 грн. 38 коп.

За цей період ТОВ «Партнер-Плюс» сплатило 7 227 грн. 74 коп. Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка у розмірі 8 343 грн. 64 коп.

Згідно статті 106 Закону № 1058-IV  суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За змістом статті 23 зазначеного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

Частиною дев'ятою статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї статті (в редакції, що була чинною до 11.06.2009 р.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.  

За змістом частини 8 статті 106 Закону № 1058-IV на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

З огляду на викладені вище положення Закону № 1058-IV позивачем прийнято рішення:

•   № 99 від 15 травня 2009 р. яким за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 22.12.2008 р. по 08.05.2009 р. на відповідача накладено штраф в розмірі 1 130 грн. 08 коп. (10, 20, 50 % у залежності від кількості днів затримки) та нарахована пеня в сумі 315 грн. 55 коп. (0,1 відсотка на суми недоїмки і фінансових санкцій);

•   № 100 від 15 травня 2009 р. яким за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 22.12.2008 р. по 08.05.2009 р. на відповідача накладено штраф в розмірі 70 грн. 89 коп. (10, 20, 50 % у залежності від кількості днів затримки) та нарахована пеня в сумі 19 грн. 47 коп. (0,1 відсотка на суми недоїмки і фінансових санкцій);

•   № 136 від 11 червня 2009 р. яким за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 05.01.2009 р. по 05.06.2009 р. на відповідача накладено штраф в розмірі 2 477 грн. 34 коп. (10, 20, 50 % у залежності від кількості днів затримки) та нарахована пеня в сумі 627 грн. 82 коп. (0,1 відсотка на суми недоїмки і фінансових санкцій);

•   № 137 від 11 червня 2009 р. яким за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 05.01.2009 р. по 05.06.2009 р. на відповідача накладено штраф в розмірі 110 грн. 67 коп. (10, 20, 50 % у залежності від кількості днів затримки) та нарахована пеня в сумі 28 грн. 84 коп. (0,1 відсотка на суми недоїмки і фінансових санкцій).

Зазначені рішення отримані відповідачем, відповідно,  15.05.2009 р. та 11.06.2009 р.

Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, визначені в ньому суми штрафу та пені не сплатив.

Вирішуючи даний спір суд бере до уваги, що з 11 червня 2009 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» 5 березня 2009 року № 1074-VI.

Пунктом 2 розділу І цього Закону абзаци перший - четвертий пункту 2 частини дев'ятої Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» замінено одним абзацом такого змісту: «2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум».

Приймаючи до уваги, що за рішеннями № 136 та 137 від 11.06.2009 р. позивач застосував штраф без урахування зазначених змін, названі рішення в частині накладення штрафу в загальному розмірі 2 588 грн. 01 коп. не відповідають вимогам чинного законодавства.

 За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

    Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

 

ПОСТАНОВИВ :

 

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Плюс» (Черкаська область, м. Кам'янка, вул. Леніна, 45, кв. 16, ідентифікаційний код 228002258) на користь управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі Черкаської області (Черкаська область, м. Кам'янка, вул. 2 пров. Ватутіна, 4, ідентифікаційний код 21372608) заборгованість зі сплати страхових внесків   на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування за лютий 2009 р., березень 2009 р., квітень 2009 р., травень 2009 р. та червень 2009 р.  в розмірі 8 343 грн. 64 коп., штраф в розмірі 1 200 грн. 97 коп. та пеню в сумі 991 грн. 68 коп., а всього 10 536 (десять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 29 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Постанова складена в повному обсязі 11 вересня 2009 р.

 

 

 

Суддя                                                                                         І.О.Лічевецький