ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 вересня 2009 року
15 год. 10 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Смілянця Е.С.,
при секретарі Торопенко А.М.,
№2а-3788/09/2370
за участю:
представника позивача відповідача Нечаєнко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом управління
Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області до відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі про визнання дій
неправомірними та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області, в якій просить:
- визнати незаконними дії виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чорнобаївському районі, щодо відмови відобразити в акті щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання державну адресну допомогу, суми пенсій осіб які отримали каліцтво або втратили годувальника на підприємстві республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України за період з 01.10.2009 року по 30.06.2009 року; не прийнятих до заліку сум підвищення до пенсії відповідно до постанови КМУ від 11.03.2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» за період квітень-червень 2009 року; не прийнятих до заліку сум витрат на виплату та доставку пенсій за зазначений період; не прийняту до заліку сум допомоги на поховання ОСОБА_1;
- стягнути з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі виплачену адресну допомогу на загальну суму 131897 грн. 58 коп. за період з 01.10.2009 року по 30.06.2009 року; 1502 грн. 52 коп. суму пенсій осіб які отримали каліцтво або втратили годувальника на підприємстві республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України за період з 01.10.2009 року по 30.06.2009 року; 600 грн. 00 коп. підвищення до пенсій за період квітень-червень 2009 року; ПОЗ грн. 00 коп. суму на допомогу поховання ОСОБА_1.; суму витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 331 грн. 77 коп., а всього 135434 грн. 87 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду управлінням Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі надіслано заяву про те, щоб справу суд розглянув без участі представника позивача. В зв'язку з клопотанням позивача та на підставі ч.3 ст.122 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд адміністративної справи без участі представника позивача.
Представник відповідача Нечаєнко Т.А. позов не визнала, просить суд його не задовольняти, з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву.
Вислухавши пояснення представника відповідача та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення із нижчезазначених підстав.
Відповідно ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ця норма стосується і призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Починаючи з 1 квітня 2001 року з набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.09.1999 року №1105-ХІУ (далі - ЗУ №1105) на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності в зв'язку з втратою годувальника.
Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.
У відповідності до п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві" від 22.02.2001 року, який набув чинності з 01.04.2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Статтею 21 ЗУ №1105 визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Статтею 24 ЗУ №1105 передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансування заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесення витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року №5-4/4 (далі - Порядок №5-4/4).
Відповідно п. 4 Порядку №5-4/4, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
• - сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
• - щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
• - допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
• - сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Крім того п.5 Порядку №5-4/4 передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Акт), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі Акту узгоджується Довідка про відшкодування (Головним управлінням Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування), згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України (це передбачено пунктами 6 та 7 Порядку).
Відповідно до постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що:
• - у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (п.1 Постанови);
• - у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (п.2 Постанови);
- виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога (п. 4 Постанови).
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з мотивів, що в порушення Порядку, відповідач не прийняв до заліку суми адресної допомоги виплаченої пенсіонерам-інвалідам відповідно до постанови КМУ №265 за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року на суму 131897 грн. 58 коп., про що сторони склали акти та таблиці розбіжностей.
Проаналізувавши вищеназвані нормативно-правові акти суд приходить до висновку, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки виплачена управлінням Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі щомісячна державна адресна допомога пенсіонерам-інвалідам та витрати на її доставку та виплату, повинні бути відшкодовані Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, оскільки згідно п.4 постанови КМУ №265 виплата такої допомоги проводиться за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Оскільки основний вид пенсії, що виплачується пенсіонерам-інвалідам Пенсійним фондом України в подальшому відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, тому на думку суду Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України повинен відшкодовувати і виплачену щомісячну державну адресну допомогу та витрати на її доставку та виплату.
Суд критично відноситься до доводів представника відповідача Нечаєнко Т.А. про те, що відшкодування адресної допомоги Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не передбачено п.4 Порядку №5-4/4, оскільки спільний Порядок №5-4/4 був затверджений правліннями фондів 4 березня 2003 року, а постанова КМУ №265 прийнята 26.03.2008 року, таким чином в Порядку №5-4/4 такий вид виплат, що підлягає до відшкодуванню, як адресна допомога не зазначено.
Також відповідачем не були включені до взаємозаліку за період січень - червень 2009 року і суми виплат пенсій особам які отримали каліцтво або втратили годувальника на підприємстві республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України в розмірі 1502 грн. 52 коп. Такі дії відповідача суд вважає незаконними із наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 2 ЗУ №1105, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЗУ №1105, відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги. Уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Відповідно до статті 1 Угоди країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у сфері пенсійного забезпечення, яка підписана сторонами 13 березня 1992 року встановлено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. При цьому, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне забезпечення (статна З Угоди). Крім того, стаття 5 вказаної Угоди передбачає, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Таким чином у відповідача не було правових підстав не включати до заліку кошти виплачені пенсійним фондом особам які отримали каліцтво або втратили годувальника на підприємстві республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України.
Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі також не були-прийняті до заліку і кошти в розмірі 600 грн. 00 коп., які були виплачені громадянам внаслідок підвищення до пенсії. Дані кошти, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», виплачувалися з метою здійснення заходів щодо соціального захисту громадян та підтримання їх купівельної спроможності з урахуванням зростання цін.
В пункті 1 постанови визначено, що у 2009 році з 1 квітня встановити підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - підвищення), у розмірі 7,5 гривні, збільшуючи його з 1 липня - до 14,2 гривні, азі жовтня - до 28,4 гривні.
Підвищення здійснюється незалежно від дати призначення (перерахунку) пенсії (щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги) непрацюючим особам, а особам, які одержують пенсію (державну соціальну допомогу) на дітей та/або недієздатних осіб - незалежно від одержуваного доходу.
Пунктом 2 постанови визначено, що виплата підвищення, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, проводиться понад розміри, передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (Офіційний вісник України, 2008 р., N 25, ст. 785, N 74, ст. 2485) і від 16 липня 2008 р. N 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» (Офіційний вісник України, 2008 р., N 54, ст. 1810, N 74, ст. 2485), в межах розмірів, зазначених у пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (Офіційний вісник України, 2008 р., N 42, ст. 1396), за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога.
Оскільки основний вид пенсії, що виплачується громадянам Пенсійним фондом України в подальшому відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, тому на думку суду Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України повинен відшкодовувати і виплачену надбавку до пенсії та витрати на її доставку та виплату.
Отже, дії відповідача, щодо неприйняття до заліку сум підвищення до пенсії відповідно до постанови КМУ від 11.03.2009 року № 198 за період квітень-червень 2009 року та витрати на її доставку та виплату, суд вважає такими, що не відповідають діючому законодавству.
Однак вимоги позивача про визнання незаконними дій відповідача про неприйняття до заліку суми допомоги на поховання ОСОБА_1., суд вважає правомірними із наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 21 № 1105 встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Згідно пункту 8 ст.34 ЗУ № 1105 у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 11 липня 2001 року № 826 «Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» (з подальшими змінами та доповненнями), витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені нормативні акти, можна зробити висновок, що витрати на поховання провадяться відповідачем у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Тобто допомога на поховання відшкодовується Фондом тільки у тому випадку якщо смерть настала за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджено висновками спеціальних медичних закладів.
В судовому засіданні встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області не надано відповідачу будь-який відомостей про те, що смерть ОСОБА_1. настала внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, тому неприйняття відповідачем до заліку суми допомоги виплаченої на поховання ОСОБА_1. є правомірними.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача неприйнятті до відшкодування кошти в розмірі 135434 грн. 87 коп. за вищенаведені виплати, то така вимога до задоволення не підлягає.
Відповідно п.5 Порядку №5-4/4 відшкодування будь-яких коштів проводиться на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, тобто вимога про стягнення коштів повинна вирішуватися за позовом на рівні центральних органів сторін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.09.1999 року №1105-ХІУ, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаною з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року №5-4/4, ст.ст. 2, 4, 6,17, 19, 49, 51, 71, 79, 86, 87, 94,159,160,161,162, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі, щодо відмови відобразити в акті щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання державну адресну допомогу; суми пенсій осіб які отримали каліцтво або втратили годувальника на підприємстві республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України за період з 01.10.2009 року по 30.06.2009 року; не прийнятих до заліку сум підвищення до пенсії відповідно до постанови КМУ від 11.03.2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» за період квітень-червень 2009 року; не прийнятих до заліку сум витрат на виплату та доставку пенсій за зазначений період (крім витрат на виплату та доставку допомоги на поховання ОСОБА_1).
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Е.С. Смілянець
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 вересня 2009 року.