№2-а-541/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2009 року                                                                              м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Благодатної О.Ю.,

При секретарі Вишнякової К.С.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними,  зобов'язання вчинити певні дії,  

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії.  Свої вимоги позивач мотивує тим, що має статус «дитина війни» та згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання 30% підвищення  до пенсії,  яка  відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте,  підвищення до пенсії не сплачується в розмірі передбаченому законом, у зв’язку з чим просить позов задовольнити та зобов’язати відповідача провісті перерахунок пенсії у відповідності з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загально обов’язкове державне пенсійне страхування», стягнути з відповідача на його користь 4290 грн.

Позивач –ОСОБА_1 до судового засідання не з’явився, про день та час слухання справи сповіщався належним чином.

Представник  Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим подали до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність. У письмових запереченнях на позов відповідач зазначив, що встановлений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується лише для визначення розміру пенсій, призначених відповідно із цим Законом і не може бути застосований при розрахунку підвищення до пенсії, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, відповідач в запереченнях посилався на постанови Кабінету Міністрів України  № 530  від 28.05.2008 року та № 1 від 03.01.2002 року, якими встановлений конкретний розмір підвищення до пенсії дітям війни та розмір пенсії для розрахування соціальних підвищень в розмірі 19,91 грн. Також у запереченнях зазначено, що хоча рішеннями Конституційного Суду України визнані неконстуційними норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України  «Про Держаний бюджет України на 2008 рік», якими внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  на цей час  відсутній механізм реалізації виплати підвищення, передбаченого статтею 6 названого Закону. Просив застосувати позовну давність  та відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004 року, в редакції, яка діяла з 01.01.2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а статтею 6 – у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей закон набрав чинності 2 квітня 2006 року. З огляду на те, що встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали,  у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29,36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 статті 71, статей 98, 101,103,111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) зазначив, що зупинення Закону України "Про Державний бюджет України", інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3 ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 21,22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам 1,2,3 статті 95 Конституції України. Зазначеним рішенням визнані неконституційними положення, зокрема: пункту 12 статті 71, статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Підпунктом 2 пункту  41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 п.п.2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Оскільки дії відповідача з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року відповідали вимогам закону, в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання перерахувати недоплачене підвищення до пенсії  у вказані періоди необхідно відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до розрахунку інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті визначення розміру мінімального розміру пенсії за віком.

Мінімальна пенсія в розмірі 19,91 грн., встановлена для нарахування соціальних надбавок Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету", не підлягає застосуванню для соціальної допомоги дітям війни, яка виплачується до пенсії, оскільки виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суперечить нормам діючого законодавства.

Право на отримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV від 18.11.2004 року, не залежить від розміру доходів отримувача, наявності механізму реалізації чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус "дитина війни", Пенсійний фонд України в Центральному районі м. Сімферополя у 2006, 2007 роках  не виплачував йому передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, з 22.05.2008 року підвищення до пенсії виплачується позивачу в розмірі  48,10 грн., з 01.07.2008 – 48,20 грн., з 01.10.2008 року – 49,80 грн.

Таким чином, з урахуванням того, що  Рішеннями Конституційного Суду України  від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року визнані неконституційними відповідно пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та  п.п.2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", виплата підвищення з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року позивачу мала виплачуватися в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі статтями 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду , які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для  відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідач в запереченнях на позов наполягав на застосуванні положень статей 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України в частині відмови в задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Строк звернення до суду про нарахування недоплаченого підвищення до пенсії з 09.07.2007-31.12.2007 роки позивачем пропущений. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду позивачем не надано. Посилання позивача на пункт 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» безпідставні, оскільки підвищення до пенсії відповідачем не нараховувались.

Враховуючи наведене, в задоволенні позовних вимог про нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % за період з 09.07.2007 року - по 31.12.2007 року, належить відмовити у зв’язку з пропуском строку для звернення до суду.

Враховуючи, що  положення ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік», яким внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», втратили чинність з 22.05.2008 року, позовні вимоги в частині визнання дій протиправними та перерахунок недоплаченого підвищення до пенсії за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року не підлягають задоволенню.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність  в розрахунку на місяць у 2008 році складав: з 01.04.2008 – 481 гривня, з 01.07.2008 – 482 гривні, з 01.10.2008  – 498 гривень.

З урахуванням того, що відповідач  сплачував позивачу підвищення до пенсії в розмірі  10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір недоплаченого підвищення,  яке має бути виплачено позивачу  з 22.05.2008 року складає:

                                  з 22 травня – 96,20 (20%) х 2 = 192,40 гривень;

                                  з 01 липня –96,4 (20%) х 3 =  289,20 гривень;

                                  з 01 жовтня -   99,6 (20%)  х 3 = 298,80 гривень;

              у 2009 році: з 01 січня – 99,6 (20%) х 7 місяців 26 днів  = 780,73 гривень.

   Суд, згідно з положеннями частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне  для повного захисту  прав, свобод  та  інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та визнати дії відповідача протиправними, та стягнути на користь позивача 1561 грн. 13 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись  Конституцією України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 9-12,17,71,72,99 ч.2, 94 ч.3, 160 ч.3, 162,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  - задовольнити частково.

  Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим щодо невиконання вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»   за період з 22.05.2008 року протиправними.

  Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 26.08.2009 року в розмірі 1561 (однієї тисячі п’ятсот шістдесят одна) гривень 13 копійок.

   В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

   На постанову може бути подана апеляція в Севастопольський апеляційний суд через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня проголошення постанови і подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя