Справа № 2-385/2008 року

Рішення

 Іменем України

08 грудня 2008 р. Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого судді     Бардіна О.С

при секретарі     Карпович В.М.

за участю:     позивача     ОСОБА_1

представника позивача     ОСОБА_2

представника відповідача     ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4,  третіх осіб,  які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,  на стороні відповідача ОСОБА_5,  відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький завод будівельної кераміки» про захист прав споживача,  стягнення майнової та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_6  звернувся до суду з позовом,  в якому вказав,  що він замовив у відповідача 8000 шт. керамічної цегли,  виробником якої є ВАТ «Сєвєродонецький завод будівельної кераміки»,  для будівництва будинку по вул. Алітній,  36 в м. Кривому Розі,  сплативши 9000 грн.,  що складало 80% замовлення.

Додому по видатковій накладній від 02 липня 2005 р. йому було доставлено 8712 шт. цегли і його переконали придбати цеглу у вказаній кількості. При цьому не був складений акт прийому-передачі і йому не надали сертифікат якості,  на чому він наполягав.

При виконанні по облицюванню цеглою житлового будинку була виявлена велика кількість бракованої та битої цегли.

03.10.05 р. він пред'явив відповідачу претензію з приводу поставки неякісної цегли.

04.10.05 р. він додатково придбав 300 шт. цегли,  щоб не зупинялися будівельні роботи.

3 15 вересня по 4 жовтня 2005 р. робітники,  які виконували облицювальні роботи,  не були забезпеченні роботою і він сплатив їм за простій 4200 грн.

18 жовтня 2005 р. відповідач зробив перерахунок і сплатив йому за 590 шт. цегли 515 грн.,  хоча повинен був сплатити 914 грн. (590 шт. х 1.55 грн. - 914),  недоплативши 389 грн.

З листопада 2005 р. по квітень 2006 р. цегла в побудованому будинку потріскалась,  на ній з'явилися раковини. Він звертався до відповідача з претензіями,  вимагав проведення експертизи. Той погодився,  але експертизу не провів.

Так як будинок побудований з неякісної цегли,  він втратив товарний вигляд.

В зв'язку з цим він переніс моральний стрес.  Змінився звичайний порядок його життя та життєві з'язки,  він вимушений витрачати час та кошти на звернення до відповідача,  до виконкому,  юристів.

Позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 4200 грн. - сума,  сплачена будівельникам за простій в зв'язку з відсутністю цегли,  389 грн. - брак при доставці,  1550 грн. - пошкоджена цегла,  а також моральну шкоду в сумі 50000 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав Представник позивача ОСОБА_7 гора І.Д. позов підтримав.

2

Відповідач ОСОБА_8 ненко Ю.М.  в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача ОСОБА_3 з позовом не погодився та пояснив,  що відповідач в липні та жовтні 2005 р. продав позивачу 9012 шт. цегли,  що підтверджується видатковими накладними. При купівлі цегли позивач ніяких претензій з приводу якості цегли не висловлював.

Він вважає,  що правовідносини,  які склалися між сторонами не можуть регулюватися Законом України „Про захист прав споживачів",  так як позивач уклав договір з ОСОБА_5  на виконання будівельних робіт і той відповідно до договору був зобов'язаний забезпечити бригаду будівельників будматеріалами. Тому позивач немає права звертатися до суду з позовом до відповідача про захист його прав,  як споживача.

Третя особа ОСОБА_5 ,  представник третьої особи ВАТ «Сєвєродонецький завод будівельної кераміки» в судове засідання не з'явилися.

Головою правління ВАТ «Сєвєродонецький завод будівельної кераміки» до суду надіслана телеграма,  в якій вказано,  що ВАТ не може бути по цій справі третьою особою,  так як не вступало в договірні відносини зі ОСОБА_4 ,  не надавало йому сертифіката якості (а.с. 62).

Вислухав осіб,  що беруть участь у справі,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає,  що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено,  що відповідач,  як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 13 - копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця) 02 липня 2005 р. продав позивачу 8712 штук керамічної цегли вартістю 11761, 20 грн.,  04 жовтня 2005 р. він продав позивачу ще 300 штук керамічної цегли вартістю 465 грн.

Ці обставини підтверджуються видатковими накладними (а.с. 10),  не заперечуються сторонами.

Виробником цегли є ВАТ «Сєвєродонецький завод будівельної кераміки» (а.с. 11 -етикетка).

Облицювання будинку позивача по вул. .Алітній,  36 керамічною цеглою згідно договору проводилося ОСОБА_5  (а.с. 15 - копія договору).

Згідно висновку експерта керамічна цегла,  якою облицьований будинок по вул. .Алітній,  36,  має недоліки - вапняні включення,  що не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-61-97,  п.4.2.15,  знижує морозостійкість (а.с. 41-46 - висновок).

Таким чином,  суд вважає встановленим,  що відповідачем була продана позивачу неякісна керамічна цегла.

Той факт,  що продана цегла є неякісною,  підтверджується також тим,  що відповідачем повернуто позивачу 515 грн. за продану цеглу (а.с. 12 - лист замначальника управління у справах захисту прав споживачів).

Відповідно до п.2 ч.1  ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі Закон) споживач під час придбання,  замовлення або використання продукції,  яка реалізується на території України,  для задоволення своїх особистих потреб має право на належну якість продукції.

Відповідно до частини 1  ст. 6 Закону продавець зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості,  а також надати інформацію про цю продукцію.

Посилання представника відповідача на те,  що відносини між сторонами не можуть регулюватися Законом України «Про захист прав споживачів»,  є безпідставними.

В статті 1 Закону вказано,  хто є „виконавцем" та „споживачем" відповідно до цього Закону. І відповідач,  як суб'єкт господарювання,  який надає послуги,  та позивач,  як фізична особа,  яка придбав продукцію для особистих потреб,  при укладанні договору купівлі-продажу цегли вступили у правовідносини,  які регулюються вказаним Законом.

3

Так як,  хоча цегла є неякісною,  але будинок позивача вже облицьований нею,  позивач не ставить питання про заміну товару,  відшкодування витрат на усунення недоліків товару та т.і. Тобто не виставляє умови,  передбачені  ст. 8 Закону.

На вимагає він і пропорційного зменьшення ціни.

Відповідно до  ст. 22 Закону при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд вважає,  що продажем відповідачем неякісної цегли позивачу було завдано моральної шкоди,  так як позивач переніс моральний стрес.  Змінився звичайний порядок його життя та життєві з'язки,  він вимушений витрачати час та кошти на звернення у різні інстанції,  заклади.

Враховуючи обставини справи,  тривалість моральних страждань,  суд вважає достатнім відшкодувати моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Суд вважає,  що вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4200 грн. -суми,  сплаченої будівельникам за простій в зв'язку з відсутністю цегли,  389 грн. - брак при доставці,  1550 грн. - за пошкоджену цеглу не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивачем не надано доказів того,  скільки було доставлено бракованої та пошкодженої цегли.

Вказівка на бланку рахунку про те,  що позивачем сплачено ОСОБА_5  4200 грн. за простій,  не є фінансовим документом.  І,  по-друге,  ніщо не заважало позивачу придбати цеглу,  якої недоставало,  для того,  щоб не було простою.

Так як при поданні позову позивач згідно законодавству був звільнена від сплати державного мита,  а його позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню,  судом з відповідача на користь держави стягується держмито в сумі 8, 5 грн.

При поданні позову позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення (ІТЗ) в сумі 7, 5 грн. (а.с. 29А) Так як позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню,  ці витрати стягуються з відповідача на користь позивача.

Також судом стягуються витрати,  понесені позивачем на проведення експертизи в сумі 1837, 21 грн. (а.с. 40, 48, 50 - акт,  квитанції).

В ордері адвоката вказано,  що позивачем сплачено 2500 грн. за послугу адвоката,  але ці втрати судом не стягуються,  так як ордер не є фінансовим документом.

Керуючись  ст.  ст. 4, 6, 8, 22 Закону України „Про захист прав споживача",   ст.  ст.  10, 60, 88, 212 ЦПК України,  суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) гривень,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7 (сім) гривень 50 копійок,  витрати на проведення експертизи в сумі 1837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) гривень 21 копійку.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

4

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати -державне мито в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.