Справа № 2-3377/07
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2007 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Граніна В.Л.
при секретарі Бєляєвої В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновської райадміністрації Одеської міської ради про визнання права
власності.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради м. Одеси з вимогою про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, який складається з житлової кімнати площею 12,6 кв.м., веранди -площею 8,6 кв.м., кухні - площею 8,3 кв.м., санвузла - площею 2,4 кв.м., житлової кімнати -площею 37,0 кв.м., кухні площею 5,4 кв.м., коридору - площею 5,4 кв.м., санвузла площею 5,4 кв.м., житлової кімнати - площею 3,0,6 кв.м., усього житловою площею 80,2 кв.м., загальною площею 115,7 кв.м. та на сарай літ. „Б".
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він мешкає у квартирі АДРЕСА_2. У вказаній квартирі також постійно проживають його дружина ОСОБА_2. та сини ОСОБА_3,ОСОБА_4. Рішенням Дорожнобудівельного управління НОМЕР_1 позивачу була надана земельна ділянка площею 100 кв.м. для будівництва житлового приміщенням, оскільки його квартира за своїми розмірами не відповідала нормам для мешкання.
Позивачем на відведеній земельній ділянці був побудований будинок за рахунок своїх коштів. До теперішнього часу він несе тягар усіх витрат, пов'язаним з утриманням будинку, володіє та користується зазначеним нерухомим майном відповідно до його функціонального призначення.
Крім того, свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з питання набуття ним права власності на будинок він звертався до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, однак до цього часу дане питання не вирішено з причин, які від позивача не залежать.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі й просив суд задовольнити позов.
Представник Малиновської райадміністрації м. Одеси на попередньому розгляді справи проти позову не заперечував. При розгляді справи за суттю відповідач до суду не з'явився.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи й оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами виникли правовідносини у галузі конституційного права щодо реалізації органом місцевого самоврядування владних повноважень, та цивільні правовідносини, що випливають з відносин права власності.
Судом встановлено, згідно довідки (виписки з домової книги) НОМЕР_2 виданої органом самоорганізації населення комітету мікрорайону „Ленінський" в місті Одесі, позивач та члени його сім'ї : дружина ОСОБА_2., сини - ОСОБА_3 таОСОБА_4. постійно проживають у квартирі АДРЕСА_2.
Позивачу на підставі рішення Дорожнобудівельного управління НОМЕР_1 надана земельна ділянка ІНФОРМАЦІЯ_1 для будівництва житлового приміщення, оскільки розмір належної йому квартири не відповідав умовам для проживання.
Позивачем на вказаній земельній ділянці був побудований будинок, що складається з житлової кімнати площею 12,6 кв.м., веранди - площею 8,6 кв.м., кухні - площею 8,3 кв.м., санвузла - площею 2,4 кв.м., житлової кімнати - площею 37,0 кв.м., кухні площею 5,4 кв.м., коридору - площею 5,4 кв.м., санвузла площею 5,4 кв.м., житлової кімнати - площею 3,6 кв.м., усього житловою площею 80,2 кв.м., загальною площею 115, 7 кв.м., сарай літ. „Б".
2
Позивач користується вказаним будинком за призначенням, несе усі витрати пов'язані з його утриманням, здійснює платежі за газ, що підтверджується розрахунковою книжкою на ім'я ОСОБА_3.
Відповідно до листа Одеської дирекції „УКРПОШТА" від НОМЕР_3 спірному будинку можливо присвоєння поштової адреси АДРЕСА_1.
У відповідності до технічного висновку про можливість вводу в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1, позначеного літ. „А" та сараю літ. „Б", що знаходиться ІНФОРМАЦІЯ_1, технічний стан основних несучих та загороджувальних конструктивних елементів одноповерхового будинку літ. „А", загальною площею 115,7 кв.м. нормальний. Конструктивні та планувальні рішення відповідають вимогам ДБН В.2.2-15-205 „Житлові будинки. Основні положення" ДБН В. 1.1-7, СНІП П-22, СНІП П-25. Основні положення". Будівля придатна для вводу в експлуатацію. Технічний стан основних елементів надвірної будівлі сараю літ.„Б" нормальний. Будівля придатна для вводу в експлуатацію.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вказаний будинок не має негативного впливу на планування, забудову, благоустрій вулиці, тобто дотримано вимоги ст. 319 ч.5 ЦК України та ч.5 ст. 4 Закону України „Про власність" від 07.02.1991 року № 697-ХІІ далі - Закон.
При вирішенні позовних вимог судом взято до уваги, що за змістом ч.ч.1,3 ст.13 Закону та ч. 2 ст. 325 ЦК України об'єктами приватної власності можуть бути, зокрема, будинки. Склад, кількість і вартість нерухомого майна, що може бути у власності громадян, не обмежується, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 49 Закону володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 12 Закону встановлено, що праця громадян є основою створення і примноження їх власності. До теперішнього часу позивач, який своєю працею створив зазначене майно, несе тягар усіх витрат, пов'язаних з утриманням домоволодіння, володіє та користується ним відповідно до функціонального призначення, що свідчить про дотримання вимог ст. 322 ЦК України.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене майно (житлові будинки, будівлі тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Суд вважає, що обставини, встановлені у судовому засіданні, дають підстави для визнання за позивачем права власності на будинок АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.ст. 30, 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97 -ВР до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження в галузі житлово-комунального господарства та будівництва, зокрема, сприяння розширенню житлового будівництва, контроль за спорудженням індивідуальних жилих будинків, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством. Реалізацію зазначених повноважень в галузі житлово-комунального господарства та будівництва на території Малиновського району м. Одеси де розміщується домоволодіння, віднесене до компетенції Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради. Також згідно Положенню про районну адміністрацію Одеської міської ради (рішення одеської міської ради від НОМЕР_4) п.3.2.4.райадміністрація виконує функції уповноваженого органу власника житлового фонду нежилих приміщень, що належить до комунальної власності територіальної громади. Згідно з п.1.1. цього ж положення районна адміністрація Одеської міської ради (далі - Райдаміністрація) є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій міського самоврядування на території відповідного адміністративного району міста Одеси, згідно із законом України „Про місцеве самоврядування в Україні".
Тому суд дійшов висновку, що за вказаних обставин райадміністрація є належним відповідачем по даній цивільній справі.
Крім того, суд враховує, що у позивача відсутні окремі документи, що передбачені п. 2.6. розпорядження Одеської обласної державної адміністрації „Про затвердження порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, які не є держаною власністю" № 55/347 від 05.09.2000 р., тому не зважаючи на відповідність реконструйованого об'єкту технічним та
3
санітарним нормам, прийом його в експлуатацію є неможливим. Проте оскільки необхідною умовою прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів з урахуванням їх призначення є забезпечення на них умов охорони праці, проживання згідно з вимогами техніки безпеки, санітарії, пожежної і радіаційної безпеки та заходів щодо* охорони навколишнього середовища (п. 1.2. вказаного розпорядження) та з врахуванням ст. 376 ЦК України суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на реконструйований будинок, тому що земельна ділянка була відведена позивачу в установленому законом порядку. Задовольняючи позов, суд виходить з того, що згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права, а також те, що загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. З ЦК України є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність. Крім того, відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Наказом Міністерства юстиції України № N 7/5, 07.02.2002, в редакції 19.05.2005 року, затверджено Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яким встановлено, до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Додатком № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, встановлено перелік правовстановлювальних документів на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, де п. 10, внесеним змінами згідно Наказу Міністерства юстиції України № 36/5 від 17.05.2004 року, до таких правовстановлювальних документів віднесені - рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. Тому суд не залучав до справи Комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", так як його дії не оскаржують ся, а лише вважає за необхідне вказати, що дане рішення є підставою для реєстрації права власності. На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.32, ст. 328, ч.ч. 1,2ст. 331,376 ЦК України, ст. 47 ЦК України 1963 року, ст.ст. 209,212, 215,218, 223 ЦПК України суд,
ВИРІ ШИВ :
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1, позначений літ, „А", який складається з житлової кімнати площею 12,6 кв.м., веранди - площею 8,6 кв.м., кухні - площею 8,3 кв.м., санвузла - площею 2,4 кв.м., житлової кімнати - площею 37,0 кв.м., кухні площею 5,4 кв.м., коридору - площею 5,4 кв.м., санвузла площею 5,4 кв.м., житлової кімнати - площею 306 кв.м., усього житловою площею 80,2 кв.м., загальною площею 115, 7 кв.м. та на сарай позначений літ. „Б".
Рішення є підставою для реєстрації будинку АДРЕСА_1 та сараю літ. „Б", які знаходяться ІНФОРМАЦІЯ_1 у «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий: