ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 р. | № Б26/84 (Б15/26/84/00) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Разводової С.С. (доповідач) –головуючого |
Катеринчук Л.Й. |
Ткаченко Н.Г. |
розглянувши касаційну скаргу | арбітражного керуючого Воздвиженського О.Л. |
на ухвалу | господарського суду Дніпропетровського області від 13.04.2006 року. |
у справі | № Б15/26/84/00 господарського суду Дніпропетровської області |
за заявою | Нікопольського відділення ПФУ |
до | ВАТ “Нікопольський прядильно-нитковий комбінат” |
про | визнання боржника банкрутом |
За участю представників сторін
від кредитора | не з’явилися, |
від боржника | Руденький В.А. –ухвала суду від 13.04.06р., |
від скаржника | Сідько С.В. дов. від 18.07.06р. № 3448 |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006 року (суддя Петренко Н.Е.) у справі № Б15/26/84/00 про визнання банкрутом ВАТ «Нікопольський прядильно –нитковий комбінат»за заявою Нікопольського відділення ПФУ припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Воздвиженського О.В.; призначено керуючим санацією ВАТ «Нікопольський прядильно –нитковий комбінат»Руденького В.А. на підставі ст. 3-1, ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту –Закон).
Не погоджуючись із ухвалою господарського суду першої інстанції, керуючий санацією ВАТ «Нікопольський прядильно –нитковий комбінат»Воздвиженський О.В., звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006 року посилаючись на порушення та на невірне застосування норм матеріального та процесуального права під час розгляду зазначеної справи, зокрема, ст. 19 Конституції України; ст. ст. 4 –7, 32 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що ухвалою місцевого господарського суду від 30.01.2006 року призначено тимчасово керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Воздвиженського О.Л. до надання пропозицій Міністерства економіки України щодо кандидатури керуючого санації.
Суд першої інстанції зазначив, що тимчасові підстави діяльності Воздвиженського О.Л. як керуючого санацією ВАТ «Нікопольський прядильно –нитковий комбінат»повинні припинятися з наданням пропозиції Міністерства економіки України щодо кандидатури керуючого санацією, що встановлюється в судовому засіданні.
До господарського суду Дніпропетровської області надійшов лист Міністерства економіки України з пропозицією призначити арбітражного керуючого Руденького В.А. керуючим санацією.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що повноваження керуючого санацією боржника Воздвиженського О.Л. слід припинити, а призначити керуючого санацією арбітражного керуючого Руденького В.А.
Судова колегія не може погодитись з висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»господарський суд може звільнити керуючого санацією у випадку, коли про це є заява самого керуючого санацією або є рішення комітету кредиторів у разі невиконання або неналежного виконання керуючим санацією своїх обов’язків
Як видно з матеріалів справи і встановлено господарським судом, комітетом кредиторів не приймалось рішення щодо невиконання чи неналежного виконання Воздвиженським О.В. своїх обов’язків в процесі його діяльності в якості керуючого санацією ВАТ «Нікопольський прядильно –нитковий комбінат». Також в матеріалах справи відсутня заява Воздвиженського О.В. щодо звільнення його від виконання обов’язків керуючого санацією ВАТ «Нікопольський прядильно –нитковий комбінат».
Судова колегія дійшла до висновку, що місцевий господарський суд, вирішуючи в судовому засіданні питання щодо заміни керуючого санацією, в повному обсязі не дослідив відповідність його роботи вимогам діючого законодавства, чим допустив грубе порушення процесуального порядку розгляду справи та винесення рішення, передбаченого ст. ст. 4 –7 Господарського процесуального кодексу України; також суд не витребував від комітету кредиторів належним чином оформленого рішення щодо заміни керуючого санацією на іншу особу, чим порушив ст. 32 Господарського процесуального кодексу України та п. 8 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Судова колегія зазначає, що нормами Закону не передбачені підстави для звільнення арбітражного керуючого через припинення його тимчасової діяльності. Тобто, призначення арбітражного керуючого на тимчасовий термін Законом не передбачено.
Колегія суддів Вищого Господарського Суду України вважає, що господарським судом першої інстанції безпідставно звільнено керуючого санацією та призначено іншу особу.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.05р. по цій справі Міністерство економіки було повідомлено про необхідність заміни арбітражного керуючого і запропоновано направити пропозиції по кандидатурі керуючого санкцією. Судове засідання було призначено на 27.12.05р.
Положеннями ч. 2 ст. 13 Закону передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Отже, одним із повноважень державного органу з питань банкрутства, яким відповідно до Указу Президента України від 23.10.2000р. № 1159 виступає Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, є надання господарському суду, у випадках передбачених Законом, пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих.
Господарський суд, виступаючи, як орган державної влади, при призначенні розпорядника майна керується ст. ст. 2, 31, 13 Закону, положення яких не зобов’язують його проводити будь-які додаткові заходи, як-то погодження, направлення листів з запитами тощо.
При цьому, під час розгляду справи завдання суду полягає у створенні належних умов для забезпечення реалізації прав учасниками справи, тому Закон передбачає, що ухвала про порушення справи про банкрутство (ч. 1 ст. 11 Закону), ухвала попереднього засідання (ч. 3 ст. 15 Закону) направляються учасникам справи та державному органу з питань банкрутства.
Як видно з матеріалів справи, при порушені справи про банкрутство розпорядник майна не був призначений судом.
На момент проведення підготовчого засідання у справі від Дніпропетровського обласного відділу з питань банкрутства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки погодження кандидатури арбітражного керуючого від Міністерства економіки України не надійшло.
Крім того, суд неодноразово відкладав розгляд справи вже після 27.12.05р., визнаючи явку філії Агентства з питань банкрутства в Дніпропетровській області обов’язковою.
Отже, відповідний державний орган з питань банкрутства не реалізував надані Законом повноваження щодо внесення господарському суду пропозицій кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків.
Колегія суддів зазначає, що процесуальні дії у справі про банкрутство мають бути вчинені у строки, встановлені Законом, отже господарський суд у справі про банкрутство обмежений чітко встановленими Законом строками.
Так, згідно з ст. 13 Закону про введення процедури розпорядження майном боржника і призначення розпорядника майна вказується в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону підготовче засідання має бути проведене не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006 року необхідно скасувати, а справу передати до господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ: |
Касаційну скаргу арбітражного керуючого Воздвиженського О.Л. задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровського області від 13.04.2006 року скасувати.
Справу передати до господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.
Головуючий | Разводова С.С. |
Судді |
Ткаченко Н.Г. |
Катеринчук Л.Й. |