ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 вересня 2016 р. Справа № 802/1090/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Вергелеса Андрія Валерійовича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Жмеринська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 18800 грн. 03 коп., яка виникла внаслідок несплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилась. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як підприємець зареєстрована 01.06.1998 р. (а.с. 5).

Так, заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 18800 грн. 03 коп. виникла внаслідок самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з плати за землю за 2015 - 2016 р.р. (а.с. 8-13).

Як видно з матеріалів справи, 18.02.2015 р. ФОП ОСОБА_1 було подано податкову декларацію з плати за землю, в якій визначено річну орендну плату за земельні ділянки державної (комунальної) власності за 2015 рік в сумі 28161 грн. 11 коп. зі сплатою щомісячних платежів в сумі 2346 грн. 76 коп. (а.с. 6-7).

Також 15.02.2016 р. відповідач подала податкову декларацію з плати за землю, в якій самостійно визначила річну орендну плату за земельні ділянки державної (комунальної) власності за 2016 рік в сумі 40354 грн. 87 коп. зі сплатою щомісячних платежів в сумі 3362 грн. 91 коп. (а.с. 8-10).

Разом з тим, за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг в сумі 18800 грн. 03 коп., з яких основний платіж – 18799 грн. 91 коп., пеня – 0 грн. 12 коп., що підтверджується даними облікової картки платника податку.

Надаючи оцінку правомірності звернення податкового органу з вимогами про стягнення вищезазначеної заборгованості, суд зважає на таке.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 ПК України).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

В силу положень п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у встановлений законом строк добровільно не сплатила суму узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю, яка є предметом даного публічно-правового спору.

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлює, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано та надіслано податкову вимогу від 20.08.2014 р. №Ф-331-25.

Відповідно п. п. 129.1.1 пункту 129.1 ст. 129 ПК України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Згідно з пунктом 129.4. пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Таким чином, судом встановлено, що податковий борг в сумі 18800 грн. 03 коп. на час розгляду справи відповідачем не сплачено та суду не надано доказів його погашення.

Вимоги позивача стосовно стягнення податкового боргу є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1) до місцевого бюджету м. Жмеринка заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 18800 грн. 03 коп. (вісімнадцять тисяч вісімсот грн. 03 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Вергелес Андрій Валерійович