У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

15 вересня 2016 р.                                                   Справа № 802/1350/16-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вергелес Андрій Валерійович розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: громадської організації "Шанувальники ретро, реплікарних та спортивних автомобілів Вінниччини"

до:                     Державної казначейської служби України

про:                     визнання дій протиправними та стягнення матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви громадської організації "Шанувальники ретро, реплікарних та спортивних автомобілів Вінниччини" до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної шкоди.

В прохальній частині позову позивач просить: 1) визнати дії слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 незаконними; 2) стягнути з держави України в особі Державної казначейської служби України матеріальну шкоду в розмірі 50000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви та вирішення питання щодо відповідності такої заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, з’ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В силу положень ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати правовий характер правовідносин, які виникли у даному випадку.

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом позову є оскарження дій слідчого у кримінальному провадженні № 12014020010003066 та відшкодування матеріальної шкоди.

Суд звертає увагу на те, що згідно ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження та визначено коло осіб (заявник, потерпілий, підозрюваний та інші), які наділені правом подачі відповідних скарг.

Положеннями ч. 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Із змісту наведеного вбачається, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб в рамках кримінального провадження здійснюється в порядку, передбаченому КПК України та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Суд акцентує увагу на тому, що законність процесуальних актів, дій чи бездіяльності, вчинених при здійсненні процесуальних повноважень, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю, оскільки процесуальні рішення, дії чи бездіяльність осіб, які їх вчиняють, перевіряються за нормами того процесу, в межах якого вони вчиняються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання дій слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 незаконними належить розглядати в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Згідно з ч. 4 ст. 110 ЦПК України передбачено, що позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Частиною 2 ст. 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки позивачем у позові також заявлено вимоги про відшкодування шкоди без вимоги вирішити публічно-правовий спір, який підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, то зазначені вимоги в даному випадку повинні вирішуватись місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи зазначене, приходжу до висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження слід відмовити.

Згідно ч. 6 ст. 109 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Роз'яснити позивачу, що позов в частині позовних вимог визнання дій слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 незаконними має розглядатися місцевим загальним судом в порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, а в частині позовних вимог про стягнення з держави України в особі Державної казначейської служби України матеріальної шкоди в розмірі 50000 грн. 00 коп. - місцевим загальним судом в порядку визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись ст.ст. 109, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом громадської організації "Шанувальники ретро, реплікарних та спортивних автомобілів Вінниччини" до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної шкоди.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                   Вергелес Андрій Валерійович