У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

08 вересня 2016 р. Справа № 802/1093/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Вергелеса Андрія Валерійовича

суддів: Богоноса Михайла Богдановича

ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання:           Павліченко Аліни Володимирівни

позивача:                                         ОСОБА_2

представника відповідача:                     ОСОБА_3

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_2

до: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про: скасування наказу та поновлення на посаді

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про скасування наказу та поновлення на посаді.

Представником третьої особи було подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв’язку із пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Позивач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду.

Заслухавши думку позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, позивач звернулася до суду із позовом в якому просить: 1) скасувати наказ Держземагенства України №23-кт/а від 25.01.2014 р. про звільнення; 2) поновити позивача на посаді начальника відділу Держземагенства у Тростянецькому районі Вінницької області.

З матеріалів справи видно, що відділ Держземагенства у Тростянецькому районі Вінницької області листом від 03.02.2014 р. повідомив позивача про прийняття Державним агентством земельних ресурсів України наказу №23-кт/а від 25.01.2014 р., яким звільнено ОСОБА_2 з посади начальника відділу Держземагенства у Тростянецькому районі та направив на її адресу копію оскаржуваного наказу. Вказаний лист та копію оскаржуваного наказу позивач отримала 04.02.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечувалось в судовому засіданні.

Отже, з наведеного слідує, що позивач дізналась про порушення її прав в лютому 2014 року. Проте до суду ОСОБА_2 звернулась 27.07.2016 р., тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду позивачем не подавалось.

В судовому засіданні позивач зазначила, що з 03.09.2013 р. по 17.07.2016 р. перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Визначаючись щодо заявленого клопотання колегія суддів враховує наступне.

На думку суду правовий припис “в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом” означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

На думку суду поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Натомість, позивач не навела жодної поважної причини пропуску строку звернення, які є об’єктивно непереборними обставинами, і які пов’язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права звернення до суду в межах строку, визначеного ст. 99 КАС України.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Беручи до уваги вищевикладене та відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку, що клопотання представника третьої особи підлягає задоволенню, а позовну заяву ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.

Також необхідно зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 165, 186, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Головуючий суддя                              Вергелес Андрій Валерійович

          Судді Богоніс Михайло Богданович

           ОСОБА_1