ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.12.13 Справа № 13/96/08-АП

За позовом: Інституту олійних культур Української академії аграрних наук, с. Сонячне Запорізького району Запорізької області

До: Державної податкової інспекції у Запорізькому районі, м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

Суддя Серкіз В.Г.

ОСОБА_1Дмитренко

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. б/н від 27.11.2013

Від відповідача: ОСОБА_3, дов №1636/1/10-005 від 04.11.2013р.

Відповідно до ч. 4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні 04.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. На підставі статті 160 КАС України, постанова складається у термін не більше ніж п’ять днів. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Розглядається позовна заява Інституту олійних культур Української академії аграрних наук до ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000602311/0 від 29.11.2007р.

29.01.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 06.03.2008р.

05.03.2008р. ухвалою суду розгляд справи перенесено на 16.04.2008р. у зв’язку з хворобою судді Серкіза В.Г.

16.04.2008р. ухвалою суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №23/161-3/449/07-АП-5/34/08-АП.

31.01.2012р. ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 09.02.2012р.

09.02.2012р. судом оголошено у судовому засіданні ухвалу про виправлення помилки в ухвалі про зупинення провадження в адміністративній справі від 16.04.2008р. до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №23/161-3/449/07-АП-5/34/08-АП. та оголошено ухвалу щодо зупинення провадження у справі №13/96/08-АП до набрання законної сили рішень по справам № 5/162/08-АП та № 5/163/08-АП.

Відповідно до п.3.ч.1 ст. 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

У зв’язку з зазначеним, судом було зупинено провадження у справі №13/96/08-АП до набрання законної сили судових рішень по справам № 5/162/08-АП та № 5/163/08-АП, які пов’язані з даною справою.

Ухвалою суду від 11.11.2013р., згідно з ч. 5 ст. 156 КАС України, було поновлено провадження по справі № 13/96/08-АП було поновлено, судове засідання призначено на 28.11.2013р.

В судовому засіданні, продовженому 28.11.2013р. оголошувалась до 04.12.2013р. з метою витребування від сторін додаткових документальних доказів.

В судовому засіданні 04.12.2013р. представником відповідача, в порядку стт. 55 КАС України, заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва та зміни відповідача у справі на Державну податкову інспекцію у Запорізькому районі, м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Клопотання судом прийнято до розгляду та задоволено, здійснено процесуальне правонаступництво Державної податкової інспекції у Запорізькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Запорізькому районі, м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

04.12.2013р. відповідно до ст. 126 КАС України та змін, які внесені до розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України судове засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Судом оголошено про відкриття судового засідання.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

29 листопада 2007 року Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Запорізької області (далі відповідач), було проведено планову комплексну документальну перевірку Інституту олійних культур Української академії аграрних наук (далі позивач), з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2007 року, за результатами, якої складено акт №09-23- 01296051 від 06.08.2007 року (надалі читати акт).

15 серпня 2007 року, позивачем було отримано податкове повідомлення рішення №0000432311/0, яким встановлено необхідність сплатити 16941 грн.00коп. за основним платежем та штрафну санкцію в розмірі 19200,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000472311/0, яким встановлено необхідність сплатити 9928,00 грн. за основним платежем та штрафну санкцію в розмірі 4964,00 грн.

Непогоджуючись з винесеними відповідачем рішеннями, позивачем 23 серпня 2007року подано апеляційні скарги на податкові повідомлення-рішення №0000432311/0 та №0000472311/0 до ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області. Відповідно до рішення про результати розгляду первинних скарг від 11.09.2007 року № 10644/10/23-210 (отримана Інститутом 17.09.2007 за вх.№1013) ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області, оскаржувані повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення. Непогоджуючись з винесеними рішеннями, Інститутом олійних культур подано апеляційні скарги на вказані вище рішення до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області. Відповідно до рішення про результати розгляду повторних скарг Державної податкової адміністрації в Запорізькій області №4650/10/25-020 від 21.11.2007 року, отриманого Інститутом олійних культур 22.11.2006 року, збільшено розмір донарахованого податку на додану вартість на суму 648, 00 грн. і розмір застосованих штрафних санкцій передбачених п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на 4011,00 грн. та одночасно зобов'язано ДПІ у Запорізькому районі забезпечити прийняття окремого податкового повідомлення - рішення про сплату 648, 00 грн. і 4011.00 грн. у відповідності до вимог п.6.6. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

4 грудня 2007 року Інститутом олійних культур отримано податкове повідомлення - рішення №0000602311/0 від 29.11.2007 року, яке було оскаржено до ДПА України.

8 січня 2008 року Інститутом олійних культур отримано від ДПА України рішення про залишення скарги без розгляду.

Підставою для нарахування податкового зобов'язання та штрафної санкції вказано п. б пп. 4.2.2 ст.4 та пп.17.1.3.п.17 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181.

Підставою для нарахування суми податку та штрафних санкцій було порушення п.п. 3.1.1, п.3.1 п.3, п.7.3.1 п.7.3., пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.2 "е" п.7.2.,ст.7, п.4.1, ст.4. п.11.1, ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. При цьому, в податковому повідомленні-рішенні нараховано 648,00 грн. за основним платежем та 4011,00грн. штрафної санкції. Підставою для прийняття вказано податкового повідомлення-рішення вказано ОСОБА_3 № 09-23-01296051 від 06.08.2007 року.

Але, в ОСОБА_3 порушення на таку суму не вказано, розрахунку до ОСОБА_3 відповідачем також не надано, а тому не відомо, які саме порушення стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Крім того, відповідачем проведено позапланову перевірку з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань з податку на додану вартість з господарських операцій придбання і реалізації обідів у ДП ДГ «Новатор», та господарських операцій щодо придбання послуг відповідно податкової накладної № 125 від 04.10.2005р, одержаної від СТОВ «ім.Гагаріна», за результатами перевірки складено ОСОБА_3 від 20.11.07р. № 16-23-01296051. При цьому відповідно до висновків ОСОБА_3 від 20.11.07р. №16-23-01296051 порушень інших, ніж зазначено в ОСОБА_3 перевірки ДШ від 06.08.2007 року не встановлено.

В рішенні про результати розгляду повторних скарг Державної податкової адміністрації в Запорізькій області № 4650/10/25-020 від 21.11.2007 року відсутне обґрунтування рішення про збільшення суми донарахованого податку на додану вартість на суму 648, 00 грн. не вказано.

Позивачем також зазначено, що при складні ОСОБА_3, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідачем порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327 (далі за текстом - Порядок). П. 2.3 Порядку передбачено, що описова частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається таким чином: ...за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, відповідачем, при викладені порушення не вказано зміст самого порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, не зазначено період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності позивача, в якому дане порушення здійснено, при цьому письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо порушень відповідачем не запитувались; не зазначено первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не наведено кореспонденцію рахунків операцій, що порушенням п. 2.3.Порядку.

В ОСОБА_3 ДПІ вказано порушення пп..3.1.1. ст. 3, пп..7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість». Але, відповідачем не враховано, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням викладеного, сума порушення пп..3.1.1. ст. 3, пп..7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість», не відповідає сумі, вказаній в акті.

В акті, відповідачем вказано також і порушення п.4.1 ст.4 п. 11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість». Але, відповідачем не враховано вимоги ст.7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В зв’язку з відсутністю розрахунку відповідача неможливо встановити, яку суму вказаного вище порушення включено до оскаржуваного повідомлення-рішення та чи включено її взагалі.

Наступне порушення, вказане в оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні є порушення пп.. 7.2.1 "є" п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями). П.п.7.2.1 «є» 2 п.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм). При цьому п. 12.4 п.12 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що до розділу І податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (послуг), а саме: п.12.4. графа 5 - кількість (об'єм, обсяг) поставки товарів, послуг. У разі, якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному виражені, у графі 5 указується «послуга/проценти тощо».

Крім того, відповідачем оскаржуваним рішенням застосовано штрафні санкції в розмірі 4011,00 грн. При цьому, відповідно до розділу 3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства до акту обов'язкового додаються інформативні додатки, до яких відносяться також і розрахунки пені та штрафних санкцій за порушення вимог податкового та іншого законодавства, валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, при порушенні правил сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Також, слід зазначити, що оскаржуване рішення за своєю формою не відповідає додатку № 8 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації № 253 від 21.06.2001 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758 .

В податковому повідомленні-рішенні нараховано 648,00 грн. основного платежу та 4011,00 грн. штрафної санкції.

Згідно п.п.7.1.3. Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181), яким передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідачем безпідставно нараховано штрафну санкцію в розмірі 4011,00грн., оскільки виходячи з пп.17.1.3. Закону України 2181, штрафна санкція не може бути більшою від 50% донарахованої суми, тобто 648,00 грн. *50% = 324,00грн.

Таким чином, відповідачем в порушення діючого законодавства винесено оскаржуване повідомлення-рішення за відсутності фактів порушення, штрафна санкція нарахована в порушення вимог діючого законодавства.

Оскаржуване рішення є необґрунтованим та винесено без наявності порушення, а вказані в ОСОБА_3 порушення не відповідають ні даним в самому ОСОБА_3, ні нормативним обґрунтуванням.

Відповідачем порушено також ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Про подання адміністративного позову на податкове повідомлення - рішення №0000602311/0 від 29.11.07р. ДШ в Запорізькому районі Запорізької області та до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області повідомлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 КАС України визначається перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові. Ці вимоги націлені на реалізацію матеріально-правової сторони права на адміністративний позов, тобто на задоволення адміністративного позову. Перелік вимог, зафіксований у ст. 105 КАС України, відображає зміст адміністративного позову, який є елементом позову і вказує на форму судового захисту, тобто вказує на те, якого виду рішення вимагає позивач від суду. Таким чином, позивач може вимагати від суду: скасувати або визнати нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов’язати відповідача суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Що стосується кола суб’єктів публічно-правового спору, то обов’язковим його учасником є суб’єкт публічного управління (органи виконавчої влади, їх посадові особи, органи і посадові особи законодавчої влади, місцевого самоврядування). Ці суб’єкти є виразниками державних і суспільних інтересів, носіями публічної влади. Суб’єкт публічного управління, обов’язковий учасник публічно-правових відносин, має особливий правовий статус, тому що наділений владними повноваженнями щодо об’єкта управління. Разом з тим, носій владних повноважень обмежений повноваженнями, наданими йому законом.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000602311/0 від 29.11.2007р. за яким нараховано позивачу 648,00 грн. за основним платежем та 4011,00грн. штрафної санкції підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 4, п. 1 ст. 17, 49, 51, 94, ст. 158 - 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

1. Визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000602311/0 від 29.11.2007р.

2. Присудити з Державного бюджету України на користь Інституту олійних культур Української академії аграрних наук, (704, с.Сонячне Запорізького району Запорізької області, вул.. Весняна, 1, код 01296051) судові витрати – судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Суддя В.Г. Серкіз

Бєляєва

Постанову підписано 06.12.2013 р.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.