14.09.2016

Провадження №1-кп/331/279/2016

ЄУН 331/4155/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Шаповалової М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження № 1-кп/331/279/2016 за обвинувальним актом у відношенні обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, неодруженого, безробітного, який має повну загальну середню освіту, зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1, раніше засудженого:

-- 10.02.2016 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 80 годин громадських робіт, покарання не відбуто,-

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -

за участю:

прокурора Кузіва Р.В.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

10.02.2016 року ОСОБА_1 був засуджений за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, до покарання у вигляді 80 годин громадських робіт та 22.03.2016 року був поставлений на облік Жовтневим РВ КВІ УДПтС України в Запорізькій області. 05 квітня 2016 року ОСОБА_1 ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт і попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування цього покарання, йому видано направлення до КП «Центральний парк культури та відпочинку Дубовий Гай», де він повинен був приступити до відбування покарання з 08.04.2016 року. Однак, з 08 квітня 2016 року до 27 травня 2016 року, ОСОБА_1, будучи особою засудженою до покарання у вигляді громадських робіт, діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, достовірно знаючи про те, що він зобов'язаний приступити до виконання законного рішення суду у вигляді громадських робіт, порушуючи порядок та умови відбування даного виду покарання, до виконання громадських робіт не приступив, не відбувши жодної години громадських робіт.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненому злочині визнав та пояснив, що він дійсно був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт, отримав направлення до парку "Дубовий гай", однак не відпрацював жодної години робіт т.я. у той період часу навесні 2016 року йому було необхідно допомагати своїм родичам матеріально виплачувати кредит. Він влаштувався на роботу та не мав вільного часу для відпрацювання призначеного йому покарання. У вчиненому щиро розкаявся.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження всіх обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 389 КК України, оскільки він вчинив умисні дії у вигляді ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України суд приймає до уваги конкретні обставини, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризуючих його обставин, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу винного.

Так, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, при цьому перебуває на обліку у лікаря-нарколога із діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіоідів, офіційно не працює, власної родини не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.Інших додаткових фактичних обставин, які б значно пом'якшували покарання обвинуваченому сторони кримінального провадження суду, в судовому засіданні, не навели і судом таких обставин, при дослідженні доказів, не встановлено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України у вигляді арешту, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох місяців арешту.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2016 року у вигляді громадських робіт із застосуванням ст. 72 КК України та остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у вигляді двох місяців та п"ять днів арешту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обраховувати з моменту фактичного затримання засудженого.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Ю.О. Пивоварова