Справа №2-1096/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 лютого 2007 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді                                       Демченко О.М.

при секретарі:                                               Гресько О.В.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги позивачки підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на слідуючи обставини.

06 липня 2006 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ-21043» держномер НОМЕР_1, рухаючись по АДРЕСА_1 порушив Правила дорожнього руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Мітсубісі-Спейстар» держномер НОМЕР_2 під керуванням позивачки. При цьому пасажир автомобіля позивачки ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, а автомобіль був значно пошкоджений.

По даному факту ДТП була проведена досудова перевірка відділом дізнання УДАІ ГУМВС України в Одеській області, в ході якої було встановлено, що причиною вказаного ДТП є порушення п. 10.4 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 і ці порушення знаходяться у причинному зв'язку з наслідками, що наступили.

Постановою Овідіоподьського районного суду Одеської області від 22.09.2006 р. ОСОБА_2 був визнаний винним в здійсненні ДТП, а у зв'язку із закінченням строків притягнення о адміністративної відповідальності справа була припинена.

Відповідно до висновку ІНФОРМАЦІЯ_1. комісії фахівців-автотоварознавців лабораторії експертних досліджень «ІНФОРМАЦІЯ_2» у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Мітсубісі» позивачці з боку відповідача був спричинений матеріальний збиток у розмірі 17731,21 гривні, за проведення дослідження позивачкою була сплачена сума 360 гривень.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачці була заподіяна також і моральна шкода, яка виразилась в першу чергу в занепокоєнні та переживанні, величезному потрясінні, страху від побаченого на місці ДТП, за життя та здоров'я її та її чоловіка, який знаходився в якості пасажира в автомобілі у момент зіткнення. З вини відповідача виникла необхідність звернутися до лікарні та одержати кваліфіковану медичну допомогу. Зазначені обставини а також самі тілесні ушкодження чоловіка позивачки   і спричинили її страждання. Автомобіль був єдиним джерелом пересування

родини позивачки, а розбитий та не відремонтований з вини відповідача автомобіль, а тим більше неможливість його використання за призначенням створювала додаткові незручності.

Ці обставини зруйнували звичний спосіб життя родини позивачки, породили страждання від безвихідності в рішенні питання про відновлення автомобіля своїми силами. Засобів для цього не було і позивачка змушена була брати у позику на певних умовах, що створювало значні незручності.

В зв'язку з ситуацією що сталося, позивачка у даний час знаходиться в дуже важкому матеріальному положенні і моральному стані, переживає, нервує, оскільки відповідач навіть не спробував відшкодувати добровільно завданий збиток, заподіяний по його вини.

Перераховані моральні страждання у зв'язку з пошкодженням страждання здоров'я і втрата звичного для позивачки способу життя носять тривалий характер, оскільки обставини які можуть усунути і компенсувати заподіяний збиток до теперішнього часу не настали.

Тому позивачка просить стягнути з відповідача на її користь матеріальний збиток в розмірі 18091,21 гривні, суму сплаченого державного мита, а також стягнути заподіяну моральну шкоду, яку позивачка оцінює в 10 ООО гривень.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав повністю, та просив "їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Постановою інспектора з дізнання групи дізнання УДАІ ГУМВС України в Одеській області про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що 06.07.2006 року приблизно о 18 год. 00 хв. водій ОСОБА_2, 1979 року народження, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21043» держномер Р НОМЕР_1, рухаючись по АДРЕСА_2, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, при виконанні розвороту з правого ряду не надав перевагу автомобілю «Мітсубісі-Спейстар» держномер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, 1967 року народження, яка рухалась у попутному напрямку в лівій смузі руху, внаслідок чого скоїв з ним зіткнення. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Мітсубісі-Спейстар» держномер НОМЕР_2 ОСОБА_3, 1964 року народження, отримав тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, СГМ, зашиб шийного відділу хребта, з якими звернувся до Міської клінічної лікарні № 1, від проходження судово-медичного освідкування відмовився. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди явилось порушення вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2, що виразилось в тому, що він при виконанні розвороту на нерегульованому перехресті, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзжій частині, та при розвороті з правої смуги руху не надав дорогу транспортному засобу, який рухався у попутному напрямку в лівій смузі руху, що і спричинило наслідки що наступили (а.с. 7).

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.09.2006 року по справі № 3-9693/06, справа про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності була закрита, у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 8).

Відповідно до висновку ІНФОРМАЦІЯ_1. комісії фахівців-автотоварознавців лабораторії експертних досліджень, у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Мітсубісі» держномер НОМЕР_2, позивачці з боку відповідача був спричинений матеріальний збиток у розмірі 17731,21 гривні (а.с. 10-16).

Позивачкою також були сплачені витрати за проведення зазначеної експертизи в розмірі 360 гривень, що підтверджується рахунком ІНФОРМАЦІЯ_3 та квитанцією (а.с. 17-18).

Згідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням, або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Таким чином, автомобіль „ВАЗ-21043" держномер Р НОМЕР_1, що знаходився під керуванням відповідача, та автомобіль «Мітсубісі-Спейстар» держномер НОМЕР_2, який знаходився під керуванням позивачки, відносяться до категорії джерел підвищеної небезпеки.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, що завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи те, що саме з вини відповідача трапилась дорожня-транспортна пригода, тобто саме з його боку позивачці була спричинена як матеріальна так і моральна шкода, а також те, що у судовому засіданні відповідач позовні вимоги позивачки визнав повністю та просив їх задовольнити і судом було прийнято визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе позовні вимоги позивачки задовольнити у повному обсязі.

Тому суд стягує з відповідача на користь позивачки заподіяну матеріальну шкоду: у зв'язку з пошкодженням автомобілю 17731,21 гривні, витрати за проведення експертизи в розмірі 360 гривень, а всього: 18 091 гривню 21 коп.

Суд також вважає, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачці була заподіяна також і моральна шкода, яка виразилась в першу чергу в занепокоєнні та переживанні, величезному потрясінні, страху від побаченого на місці ДТП, за життя та здоров'я її та її чоловіка, який знаходився в якості пасажира в автомобілі у момент зіткнення. Крім цього, автомобіль був єдиним джерелом пересування родини позивачки, а розбитий та не відремонтований з вини відповідача автомобіль, а тим більше неможливість його використання за призначенням створювала додаткові незручності. Тому суд також стягує з відповідача на користь позивачки заподіяну моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому суд також стягує з відповідача на користь позивачки сплачене нею державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у загальному розмірі 218 гривень 50 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 1167, ст. ч. 1 ст. 1187, п. 1 ч. 1 ст. 1188, ст. 1192 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою -задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 18 091 (вісімнадцять тисяч дев'яносто одної) гривні 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 ООО (десяти тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 218 (двісті вісімнадцять) гривень 50 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.