Справа № 446/212/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016 року м. Кам'янка-Бузька

Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Котормуса Т.І.;

за участі секретаря судового засідання Коваль В.А.;

прокурора Костишин Д.Б.;

обвинуваченого ОСОБА_1;

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3;

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5;

представника потерпілих ОСОБА_6;

при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140220000863 від 24 жовтня 2015 року за обвинуваченням,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кам‘янка-Бузька Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбачено ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140220000863 від 24 жовтня 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні 13.09.2016р., судом на обговорення учасників процесу поставлено питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, який спливає 19.09.2016р.

Прокурор, потерпілі та їх представник вважали за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, так як на даний час існують ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу, вони не зменшились.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, зіславшись на те, що клопотання є формальним та не обґрунтованим, і на даний час відсутні будь-які ризики. Також просив суд застосувати інший захід забезпечення кримінального провадження, який не пов'язаний із позбавленням волі.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні також заперечив проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Одночасно заявив, що таке питання не можу вирішуватись без захисника ОСОБА_7

Обвинувачений ОСОБА_1 також заперечив проти продовження строку тримання його під вартою, з підстав наведених його захисниками.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, розглянувши питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд встановив наступні обставини справи та виходить з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він, вчинив тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть ОСОБА_8, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 31.10.2015р. до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався судом, останній раз ухвалою суду від 22.07.2016р. і такий строк спливає 19.09.2016р.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого без третього захисника ОСОБА_7 суд вважає за можливе провести такий розгляд виходячи із наступного.

Дійсно, відповідно до вимог ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження. Однак, враховуючи, що захисник ОСОБА_7 вже в друге не прибула в судові засідання, які були призначені на 09.09.2016р. та 13.09.2016р. та повідомила, що буде зайнята до 17.09.2016р. і 17 та 18 число цього місяця є вихідним днем, а строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 19.09.2016р., тому розгляд такого питання за її участі неможливо провести до 19.09.2016р.

Разом з тим, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні забезпечений двома іншими захисниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а тому його право на захист є забезпеченим.

Відтак, суд відхиляє посилання захисника ОСОБА_2 щодо неможливості розгляду такого питання і вважає за можливим вирішити таке питання без участі захисника ОСОБА_7, а можливість проведення судового засідання вирішити в подальшому в залежності від обставин справи та думок сторін.

Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою суд виходив із наступного.

Як зазначено у ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглянувши питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, оцінивши доводи всіх учасників процесу, суд дійшов до висновку про існування на даний час ризику, який передбачений у ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, так як суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки суворість покарання за тяжке кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк до 10-ти років, може бути визнане ОСОБА_1 більш небезпечними, ніж переховування та втеча.

Також, суд вирішуючи питання щодо запобіжного заходу враховує, відповідно до ст. 178 КПК України, що тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується становить виключно позбавлення волі від 7-ми до 10-ти років, його молодий вік та задовільний стан здоров'я, відсутність у обвинуваченого стійких соціальних зв'язків (не одружений, дітей немає, є студентом).

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою, так як за наявності вищенаведеного ризику та особи обвинуваченого, а також з врахуванням стадії кримінального провадження, таке продовження є виправданим та доцільним.

Вирішуючи дане питання, суд також враховує, що продовження тримання обвинуваченого під вартою є виправданим так як наявний конкретний суспільний інтерес, що відповідає меті застосування запобіжного заходу, і який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Одночасно, з цих міркувань, суд відхиляє прохання захисника ОСОБА_3 щодо обрання обвинуваченому іншого запобіжного заходу, який не пов'язаний із триманням його під вартою, так як вважає, що лише обраний судом запобіжний захід може запобігти ризикам, які наведені в ухвалі.

Тому, слід продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 331 КПК України,

УХВАЛИВ :

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кам‘янка-Бузька Львівської області, обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України, продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11 листопада 2016 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору, потерпілим та представнику потерпілих, а також направити уповноваженій службовій особі Львівського слідчого ізолятора УДПтС України для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І.Котормус