Ленінський районний суд міста Севастополя
Справа № 2-581\2007р. Категорія 15
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року Ленінський районний суд міста Севастополя в
складі: головуючого судді - Лядовоі Т.Р.,
при секретарі - Хіштілової М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в
М.Севастополі цивільну справу за позовом Приватного підприємства
„Інтер'єр" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство „Інтер'єр" звернулося до суду з даним позовом, просить визнати за недійсний договір від 15.11.2004р. про взаєморозрахунки за договором підряду від 02.09.2004р., укладений між ОСОБА_2 і Приватним підприємством „Інтер'єр" в особі його директора ОСОБА_1.
Вимоги мотивовані тим, що відповідно до п.5.3 ст.5 Статуту ПП „Інтер'єр" директор діє від імені підприємства на підставі доручення. Разом з тим, якоі-небудь довіреності на підписання вказаної угоди власником підприємства директору не видавалося. Крім того, вказана угода не відповідає дійсності, оскільки якоі-небудь заборгованості ПП „Інтер'єр" перед ОСОБА_2 не було.
У судовому засіданні власник підприємства - ОСОБА_3, а також представник ПП „Інтер'єр" підтримали заявлені вимоги в повному об'ємі, також просять суд стягнути з відповідачів солідарно судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 пред'явлений позов визнав, пояснив суду, що підписав оспорювану угоду не перевіривши наявність у підприємства заборгованості, оскільки довіряв ОСОБА_2, з яким знаком впродовж тривалого періоду часу, сумлінно помилявшися в згоді власника підприємства ОСОБА_3 з вказаною в угоді заборгованістю.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з'явились повторно, про дату і час розгляду справи сповіщений належно, поважних причин нез'явлення суд не повідомив.
Суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутність відповідача ОСОБА_2, визнаючи достатніми для розгляду спору по суті, наявні в матеріалах справи письмові докази.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню по наступних підставах.
Судом встановлено, що 02.09.2004р. між ПП „Інтер'єр" і ОСОБА_2 укладений договір підряду, за умов якого підприємство позивача узяло на себе зобов'язання своїми силами відновити 32 поховання на братському кладовищі, розташованому на території Свято-Никольського храму в М.Севастополі (аре.с.15).
З пояснень представників позивача в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 мав намір знайти у м.Москва інвесторів для оплати вказаних робіт, у зв'язку з чим, вартість робіт в договорі сторонами спочатку вказана не була, обидва екземпляри договору залишилися у ОСОБА_2 Представники позивача також пояснили суду, що відповідач ОСОБА_2 передав 02.09.2004р. як аванс 8000 доларів США, що на той період часу складало 42400грн. Яких-небудь інших платежів за вказаним договором ОСОБА_2 не здійснював.
Суд знаходить дані доводи представників позивача заслуговуючими увагу по наступних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 05.11.2004р. спрямував на адресу позивача факсом перелік зауважень по ремонтно-будівельних роботах, з тексту якого вбачається, що у ОСОБА_2 є заборгованість перед позивачем в сумі 27500грн. (арк.с.12).
15.11.2004р. директором ПП „Інтер'єр" ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підписана Угода про розрахунки за договором підряду від 02.09.2004р., з тексту якої вбачається, що ПП „Інтер'єр" в строк до 25.01.2005р. зобов'язано повернути ОСОБА_2 269571грн.20коп. в рахунок повернення авансових платежів (арк.с.28).
Підставою для підписання даної угоди послужив той факт, що ОСОБА_2 нібито вніс в касу підприємства позивача в цілому 458185грн., а позивач здійснив роботи на загальну суму 188713грн.80коп.
З пункту 1 Угоди вбачається, що ОСОБА_2 провів наступні авансові платежі: 02.09.2004р. - 42400грн., 04.09.2004р. по прибутковому касовому ордеру 222600грн., 01.11.2004р. по прибутковому касовому ордеру - 193185грн.
Факт оплати ОСОБА_2 першого авансового платежу в сумі
42400грн. позивачем не оспорюється, підтверджується наявністю
прибуткового касового ордера НОМЕР_1 від 03.09.2004р. (арк.с.53). Разом з тим, представники позивача категорично оспорюють не тільки отримання підприємством авансових платежів на загальну суму 415785грн., але і факт видачі підприємством позивача відповідачу ОСОБА_2 квитанцій до прибуткового касового ордера НОМЕР_2 та НОМЕР_3.
На думку суду, доводи представників позивача про відсутність у підприємства заборгованості перед ОСОБА_2 не суперечать доказам, що є в матеріалах справи.
Зокрема, з договору підряду вбачається, що ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити ПП „Інтер'єр" аванс в сумі 458185грн. Виходячи з представлених документів, остання сума авансу нібито була внесена ОСОБА_2 01.11.2004р. (арк.с.25). Разом з тим, ОСОБА_2 05.11.2004р. зв'язком факсиміле повідомляє позивача про необхідність усунення недоліків робіт та підтверджує свою суму заборгованості у розмірі 27500грн. (арк.с.12).
Відповідно до п.3.3 Постанови Правління Національного банку Украйні №637 від 15.12.2004р. „Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" приймання готівки в касі проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженим керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписом головного бухгалтера або уповноваженого працівника підприємства.
Крім того, на підприємстві обов'язково ведеться журнал реєстрації прибуткових касових документів формою, затвердженої Наказом Міністрерства статистики України №51 від 15.02.1996р. „Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій".
У судовому засіданні оглядався оригінал касової книги, в якій реєструються всі прибуткові касові ордери, видані підприємством „Інтер'єр", копія якої залучена судом до матеріалів даної цивільної справи.
У вказаній книзі реєстрації касових ордерів є відмітка про видачу 03.09.2004р. прибуткового касового ордера НОМЕР_1 (арк.с.63). Наступний прибутковий касовий ордер НОМЕР_4 був виданий підприємством позивача 16.09.2004р., 20.10.2004р. виданий касовий ордер НОМЕР_5, 18.11.2004р. виданий ордер НОМЕР_6 (арк.с.64-66). Прибуткових касових ордерів НОМЕР_2 і НОМЕР_3 предпріятем позивача не видавалося.
Крім того, на представлених суду копіях квитанцій до прибуткових касових ордерів (арк.с.25) відсутнє відбиток печатки підприємства позивача.
Дослідивши наявні докази, в їх сукупності, слід визнати, що доводи позивача про внесення в касу підприємства відповідача 222600грн. по прибутковому касовому ордеру НОМЕР_2 від 04.09.2004р. та 193180грн. по прибутковому касовому ордеру НОМЕР_3 від 01.11.2004р. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суперечать зібраним по справі доказам.
При таких обставинах, відомості, висловлені в Угоді про розрахунки за договором підряду від 15.11.2004р. про наявність у ПП „Інтер'єр" заборгованості перед ОСОБА_2 в сумі 269471грн.20коп. не відповідають дійсності.
Відповідно до п.5.3 ст.5 Статуту ПП „Інтер'єр" директор представляє інтереси підприємства за дорученням (арк.с.20).
У судовому засіданні сторонами не оспорювався той факт, що
відповідач ОСОБА_1 був призначений власником ПП „Інтер'єр"
ОСОБА_3 на посаду директора вказаного підприємства. Сторони також не оспорювали того факту, що якої-небудь довіреності на укладення директором оскарженій угоди, власником підприємства ОСОБА_1 не видавалося.
Таким чином, слід визнати, що директор ПП „Інтер'єр" - ОСОБА_1, підписуючи Угоду про наявність у підприємства заборгованості перед ОСОБА_2, діяв з перевищенням наданих йому повноважень, за своєю ініціативою розширив надані йому повноваження, не погодивши такий відступ з ОСОБА_3.
Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Якщо ж схвалення не послідує, то така угода правових наслідків для особи, що представляється, не тягне і може бути визнана недійсною відповідно до ч.І ст.241, ст.239 ЦК України.
З пояснень ОСОБА_3 в судовому засіданні вбачається, що про укладену угоду йому стало відомо тільки після пред'явлення ОСОБА_2 позовної заяви про захист прав споживача в місцевий Київський районний суд М.Сімферополя (арк.с.13,14), з матеріалів вказаної цивільної справи йому стало відомо про наявність квитанцій до прибуткових касових ордерів. Звернення ОСОБА_2 с позовною заявою до суду про стягнення заборгованності за Угодою від 15.11.2004р. послужило підставою для оскарження Угоди.
Дослідивши наявні докази, в їх сукупності, слід визнати, що є підстави для визнання недійсним Угоди від 15.11.2004р. про розрахунки за договором підряду від 02.09.2004р., укладеного між директором ПП «Інтер'єр» ОСОБА_1 і ОСОБА_2
На підставі ст.ст.236,239,241 ч.1 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,88,179,212,215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсною Угоду від 15.11.2004р. про розрахунки за договором підряду від 02.09.2004р., укладену між ПП «Інтер'єр» в особі директора ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПП «Інтер'єр» судові витрати в сумі 850грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в дохід Ленінського районного суду М.Севастополя витрати, пов'язані з ІТО, у розмірі 15грн. з кожного.
Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд міста Севастополя шляхом подачі в Ленінський районний суд міста Севастополя апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана до Ленінського районного суду міста Севастополя протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.