Справа №2-423/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 січня 2007 року Ленінський районний суд м. Севастополя у складі: головуючого судді - Дудкіної Т.М. при секретарі - Лісковець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у М.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державної виконавчої служби м. Севастополя, державної виконавчої служба в Гагарінському районі м. Севастополя, державної виконавчої служби у Нахімовському районі м. Севастополя про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, доповнивши позовні вимоги просить визначити вину посадових осіб державної виконавчої служби Нахімовського району м. Севастополя, стягнути з державної виконавчої служби в м. Севастополі на його користь борг ОСОБА_2, боржника по виконавчому провадженню у сумі 1116,31, кошти у сумі 1681,03 грн. як додатково витрачені позивачем на ремонт автомобіля в зв'язку зі збільшенням вартості послуг по ремонту за період з січня 2004 року по серпень 2006 р, витрати на оплату довідок по розшуку майна боржника та 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди в зв'язку з душевними стражданнями та приниженням його честі та гідності неправомірними діями відповідачів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що посадовими особами ДВС не в повному обсязі були виконанні виконавчі дії по примусовому виконанню рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19.11.03 року, яким на його користь стягнута сума матеріального збитку у сумі 1116,31 грн. з ОСОБА_2 Зазначає, що протягом 36 місяців рішення суду не виконане, а тому вважає, що сума боргу та додаткові витрати мають бути стягнені з ДВС м. Севастополя.

У судовому засіданні позивач вимоги нїдтримав, наполягав на задоволенні.

Представники державної виконавчої служби м. Севастополя, державної виконавчої служби у Нахімовському та Гагарінському районах м. Севастополя позовні вимоги не визнали, пояснювали, що матеріальна та моральна шкода позивачеві завдані не були, державними виконавцями проводилися виконавчі дії по розшуку майна боржника, його місця роботи. В задоволенні позову просили відмовити.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, матеріали виконавчих проваджень державної виконавчої служби у Нахімовському та Гагарінському районах м. Севастополя, суд вважає позов не підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 листопада 2003 р. рішенням Гагарінського районного суд ум. Севастополя з ОСОБА_2 на користь позивача стягнута сума 1116,31 грн. Рішення вступило в законну силу та пред'явлено до примусового виконання до ВДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя та 6 лютого 2004 р. було відкрито виконавче провадження.

Як видно з матеріалів виконавчого провадження ВДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя НОМЕР_1 на підставі заяви ОСОБА_1 державним виконавцем проводився розшук майна боржника ОСОБА_2 шляхом направлення запитів до ОДАІ м. Севастополя, фінансових установ, БТІ та ДРОНМ, податкової адміністрації м. Севастополя. 21 лютого 2004 р. був здійснений вихід державного виконавця по місцю проживання боржника та складений акт про не проживання останнього по місцю реєстрації. У липні 2005 р. ВДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя до Гагарінського райсуду м. Севастополя було направлене подання про оголошення розшуку боржника. 6 липня 2005 року ВДВС Гагарінського РУЮ була отримана інформація стосовно роботи боржника у приватного підприємця ОСОБА_3, місцезнаходження якої у Нахімовському районі. Постановою державного виконавця від 21 липня 2005 р. виконавче провадження було закінчено за п.10 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Як видно з матеріалів виконавчого провадження Нахімовського РУЮ М.Севастополя НОМЕР_2 05.08.2005 р. відділом ДВС Нахімовського РУЮ м. Севастополя було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Гагарінського райсуду м. Севастополя від 19.11.2003 р. 6 вересня 2005 р. державним виконавцем було видане розпорядження про направлення виконавчого листа для виконання приватному підприємцю ОСОБА_3 - по місцю роботи боржника. Як видно з акту державного виконавця від 15.08. 06 р. та пояснень приватного підприємця ОСОБА_3, відрахування із заробітної плати боржника ОСОБА_2 не проводилися, оскільки останній звільнений з роботи 1 березня 2006 р.

Постановою державного виконавця ДВС в Нахімовському районі м. Севастополя від 25 вересня 2006 р. виконавче провадження закінчено.

Як видно з матеріалів виконавчого провадження ДВС Гагарінського району м. Севастополя №5.998.06, постановою державного виконавця від 17.10.06 р. відкрито виконавче провадження та проводяться виконавчі дії.

Посилання позивача на те, що ДВС не притягувала до участі у справі працівників внутрішніх справ, не використовувала своє право на безперешкодний вхід до житла боржника, не контролювали відрахування по місцю роботи боржника, як на докази заподіяння шкоди суд не приймає до уваги, оскільки вбачає оскарження позивачем бездіяльності органів державної виконавчої служби м. Севастополя по невиконанню рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19.11.2003 p.,

Доказів, які б свідчили про заподіяння матеріальної та моральної шкоди у розумінні ст.56 Конституції України та ст. 22, 23, 1167 ЦК України, на які посилається позивач, суду не надано. Порушення відповідачами цивільного права позивача судом не встановлено

Крім того, стягнення з ДВС суми по виконавчому провадженню замість боржника та сум додатково понесених витрат стягувачем не передбачено законодавством.

Таким чином позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні

На підставі ст..22. 23.1167 ЦК України,, керуючись ст.ст. 10.11, 60, 212 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до державної виконавчої служби м. Севастополя, державної виконавчої служба в Гагарінському районі м. Севастополя, державної виконавчої служби у Нахімовському районі м. Севастополя про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд м. Севастополя шляхом подачі в Ленінський суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.