Справа № 2-196/2007р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2007р. Ленінський районний суд М.Севастополя в складі: головуючого судді - Лядової Т.Р.
при секретарі - Краєвської К.В., Хіштілової М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в М.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача - ВГІРФО Ленінського РВ УМВС України в М.Севастополі про визнання особи такої, що втратила право користування житловою площею, знятті з реєстраційного обліку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася з позовом до суду, просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 з тих підстав, що він більше шести місяців, з 1993 року, не проживає на спірною житловою площі без поважної причини.
Представник позивача підтримав вимоги своєї довірительки по підставах ст.ст.71,72 ЖК України.
Відповідач у судовому засіданні пред'явлений позов не визнав, пояснив суду, що не втратив право на проживання у спірній квартирі, оскільки хоч і не проживає на спірною житлової площі, проте не здійснював дій, що свідчать про намір покинути житло, раніше у судовому засіданні пред'явлений позов не визнавав, з тих підставах, що позивач не є основним наймачем спірної квартири, у зв'язку з чим не має право на звернення з даним позовом до суду.
Представник відповідача покинув зал судового засідання без поважної причини, раніше, у зв'язку з його нез'явленням неодноразово відкладався розгляд справи.
Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені належно, представили суду заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність, згодою з позовом.
Представник ВГІРФО Ленінського РВ УМВС України в М.Севастополі у судове засідання також не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений належно, причин нез'явлення суду не повідомив.
Через вимоги ст.169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у відсутність нез'явившихся осіб, визнаючи достатніми для розгляду спору по суті наявні в матеріалах справи письмові докази.
Суд, вислухав пояснення позивача, її представника, відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обгрунтованим та підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони у даній справі придбали право
користування квартирою АДРЕСА_1, як члени сім'ї наймача ОСОБА_5, який по
спорідненому зв'язку доводився свекром позивачу та батьком відповідачу
(а.с.3,45,49).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року наймач ОСОБА_5 помер.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 23.07.1995р. шлюб сторін розірваний. Рішенням цього ж суду від 23.01.1997р. з
відповідача на користь позивача стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх (на той час) синів сторін {третіх осіб). Як вбачається з матеріалів названої цивільної справи, ще на період її розгляду адреса проживання відповідача була, як АДРЕСА_2. Також названими рішеннями суду встановлено, що відповідач з 1993 року не проживає на спірною житловою площі (справа № 2-133б/1995р.; № АЕ-32/1997Р.).
Крім того, в матеріалах справи є відомості про те, що при виконанні рішення суду про стягнення аліментів листування з боржником ОСОБА_4 проводилося також за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.21-26) .
Зі свідчень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4, ще до офіційного розірвання шлюбу, у 1993 році, покинув спірну житлову площу, у зв'язку зі створенням нової сім'ї. Також свідки пояснили, що проживаючи по-сусідству з позивачем часто бувають у її квартирі, проте ніколи не бачили в останні 11-13 років, речей або інших предметів, що свідчать про перебування у спірній квартирі відповідача. Догляд за старезним батьком відповідача до його смерті здійснювала позивач, відповідач не провідував батька, а коли відвідував дітей не піднімався у квартиру, а чекав їх у автомобілі біля під'їзду. Свідки ніколи не спостерігали конфліктних ситуацій, пов'язаних зі здійсненням перешкод відповідачу в проживанні у спірній квартирі.
Дослідивши наявні докази у їх сукупності, суд знаходить доведеним той факт, що відповідач, не проживаючи на спірної житлової площі понад шість місяців, з 1993 року, без поважної причини, втратив право її користування, у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.
Доказів, підтверджуючих шанобливість причини відсутності
відповідача на спірної житлової площі понад шість місяців, порушуючи вимоги ст.60 ЦПК України, відповідачем суду не надано.
Суд також не може погодитися з доводами відповідача, про те, що позивач не будучи основним наймачем квартири АДРЕСА_1 не має право на звернення з такими вимогами до суду, оскільки це суперечить вимогам ст.64 Житлового Кодексу України, з сенсу якої виходить, що члени сім'ї наймача набувають рівні з наймачем права та обов'язки.
На підставі ст.ст. 64, 71, 72, ЖК України, керуючись ст.ст.10,11,60,179,212,215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житлової площею у квартирі АДРЕСА_1.
Зобов'язати Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ УМВС України в М.Севастополі оформити зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі в Ленінський районний суд М.Севастополя апеляційної скарги протягом двадцяти днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.