Справа №2-578/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2 лютого 2007року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі: головуючого судді - Дудкіної Т.М. при секретарі - Лісковець О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, просить припинити право власності відповіда­чки на 29/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1, визнавши за ним право власності на ціле домоволодіння.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що домоволодіння АДРЕСА_1. Належить йому та відповідачці на праві спільної часткової власності, при цьому йому належить 71/100 частки, а відповідачці 29/100 часток. Виділити частку відповідачки в натурі, а також разом користувати­ся домоволодінням неможливо. Неможливість виділення частки відповідачки з спільної часткової влас­ності підтверджується висновком експертизи, а неможливість сумісного користування домоволодінням підтверджується позовами сторін один до одного, направленням заяв в органи міліції. Зазначає, що від­повідно до експертної оцінки ринкової вартості спільного майна ним внесено на депозитний рахунок суду грошову компенсацію еквівалентну вартості частки майна відповідачки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на задоволенні, пояснював суду, що позивач є власником 71/100 часток спірного домоволодіння. Через те, що відповідачка не дає згоди на перебудову домоволодіння, не хоче вносити кошти на утримання спір­ного домоволодіння, знайомі відповідачки займаються на території домоволодіння пияцтвом, із-за чого постійно між співвласниками виникають сварки, тому позивачем був поданий позов про скасування спі­льної власності з виплатою грошової компенсації. Вказував, що матеріальна компенсація частки майна відповідачки в грошовій формі була внесена на депозитний рахунок суду. Зазначав, що неодноразово позивач і до подачі позову, і при розгляданні судом цієї справи пропонував мирним шляхом вирішити спір, однак відповідачка постійно називала різні суми грошової компенсації, які були втричі більше, ніж сама вартість її частки в спільній власності. Звертав увагу суду на ту обставину, що відповідачка має житло, в якому постійно мешкає. Тому згоди на мирне урегулювання спору сторони не знайшли. На­впаки, позивачем поданий другий позов до відповідачки про стягнення коштів на утримання загально сумісної власності, а відповідачкою в свою чергу була подана заява в міліцію про начебто розкрадання загального майна позивачем, на що була постановлена постанова про відмову в відкритті кримінальної справи.

Відповідачка і її представник у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися, у попередніх засіданнях проти позову заперечували, пояснювали, що не бажають прода­вати позивачу належну відповідачці частку спірного майна за ціну, яка вказана в висновку експертів, мають змогу продати частку відповідачки за суму еквівалентну 50000 доларів США.

Визнаючи достатніми матеріали справи про права та обов'язки сторін, суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. .224 ЦПК Укра­їни.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що сторонам на праві спільної часткової власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно позивачеві належить 71/100 частка, а відповіда­чці - 29/100 часток. Житлова площа становить 41,7 кв.м.

Згідно з положеннями ст.365 ЦК України, право особи на частку в загальному майні може бути ска­совано за рішенням суду на підставі іншого співвласника, якщо частка є незначною і не може бути виді­лена в натурі, а також, якщо загальне володіння і користування майном є неможливим. Таке рішення суд постановляє при умові попереднього внеску позивачем вартості частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до висновку спеціаліста №520 від 25.09.2006 року, ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 на момент проведення дослідження становить 253953 грн., виділити земельну ділянку неможливо, розділити житловий будинок без відступу від ідеальних часток по житловій площі немає можливості.

Заслуговують уваги доводи представника позивача стосовно неможливості спільного користування сторонами домоволодінням, оскільки вони підтверджуються наданими суду доказами: постановою про відмову у порушенні кримінальної справи щодо позивача, перевірка проводилася за заявою відповідач­ки, постановою про відкриття провадження за позовом позивача до відповідачки про стягнення коштів на утримання спільного майна.

Суд приймає до уваги твердження представника позивача стосовно того, що відповідачка має у вла­сності квартиру АДРЕСА_2, оскільки дана обставина підтверджуєть­ся довідкою КП БТІ та ДРОНМ м. Севастополя.

Відповідно до ч.5 п.б Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», враховуючи, що частка в спільній власності є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник у будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею, суд може без згоди власника скасувати його право власності на частку в спільному майні, зобов'язав співвласників сплатити грошову компенсацію за належну частку майна.

Таким чином судом установлено, що частка відповідачки є незначною, виділення частки відповідачки без зміни ідеальних часток неможливе, між сторонами склалися неприязні стосунки, в зв'язку з чим сторони не можуть спільно володіти та користуватися домоволодінням, відповідачка має у власності окрему квартиру, її донька мешкає у м. Санки-Петербурзі, а тому істотної шкоди відповідачці та членам її сім'ї припинення права власності на частку відповідачки заподіяно не буде.

Відповідно до платіжних документів, які були долучені до справи, ОСОБА_1 вніс на депозитний рахунок суду матеріальну компенсацію в грошовій формі еквівалентну вартості частки майна, яка нале­жить ОСОБА_2 у сумі 73646,37 грн.

Виходячи з викладеного слід визнати, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі, ст.365 ЦК України, керуючись ст..10,11,60, 212 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 29/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1/

Кошти внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду у сумі 73646,37 грн. як вартість частки, на яку припинено право власності перерахувати ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 29/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповіда­ча, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.