Справа № 340/872/14-п

Провадження № 33/779/15/2015

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Данилюк М. П.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Томенчук Б.М., із участю апелянта ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Верховинського районного суду від 26 грудня 2014 року,-

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, українця, громадянина України,-

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно постанови суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 19.11.2014 року приблизно о 21:15 годині у смт. Верховина по вул. Жаб,євський Потік, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: різкий запах з ротової порожнини, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР.

Не погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати як незаконну, вважає, що протокол про адмінправопорушення складено з грубим порушенням законодавства, зокрема свідків здійснення медичного огляду на стан сп’яніння не було, йому не було вручено копію висновку щодо результатів медичного огляду. Крім цього, вважає, що медичний огляд був проведений з порушенням законодавства, оскільки він повинен був проводитись у найближчому медичному закладі, тобто у Верховинській ЦРЛ та у межах двогодинного строку. Вказує, що не перебував у стані алкогольного сп,яніння, а працівники міліції змусили його підписати зізнання у протилежному.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи його апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_2 вини у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина доводиться протоколом про адміністративне правопорушення, в якому він власноруч вказав, що випив 50 грам горілки, після чого керував автомобілем.

Протокол є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.

Як вбачається зі змісту вказаного протоколу про адмінправопорушення, він складений у присутності двох свідків та із дотриманням інших вимог ст.256 КУпАП.

Разом з тим, суд керувався поясненнями самого правопорушника, який у протоколі про адмінправопорушення вказав: “Пив 50 гр. горілки, після чого керував автомобілем”.

Крім цього, з висновку щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння вбачається, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп’яніння, а саме 0,8%о.

Пунктом 2.7.“Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ” передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Щодо покликання ОСОБА_2 про те, що медичний огляд був проведений з порушенням законодавства, оскільки повинен був проводитись у найближчому медичному закладі, тобто у Верховинській ЦРЛ та у межах двогодинного строку, то як вбачається із протоколу судового засідання (а.с.10), ОСОБА_2 працював по ремонту квартири у ОСОБА_3, яка повинна була проводити огляд на стан алкогольного сп’яніння як лікар Верховинської ЦРЛ, а натомість відмовилась його проводити, про що свідчать пояснення свідків, і про це не заперечив сам ОСОБА_2, а також відсутність висновку медичного обстеження на стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_2 у Верховинській ЦРЛ.

Тому ОСОБА_2 був доставлений у Косівську ЦРЛ для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння, який був проведений о 23:20 годині, а транспортний засіб було зупинено о 21:15 годині, тобто з різницею у 02 години 05 хвилин, що не є суттєвим порушенням п.2.9. вище зазначеної Інструкції, яким передбачено, що уповноважена особа Державтоінспекції МВС забезпечує саме доставку особи до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

З приводу заяви ОСОБА_2 про вчинення працівниками міліції злочину щодо нього (а.с.5-7), то апеляційний суд не вправі давати оцінку таким документам, а проводить розгляд справи про адмінправопорушення лише в межах апеляційної скарги.

Таким чином пояснення ОСОБА_2 щодо спростування його вини не заслуговують на увагу, а розцінюються судом, як бажання уникнути відповідальності за скоєне адмінправопорушення, тому підстав для задоволення його апеляційної скарги не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Верховинського районного суду від 26 грудня 2014 року відносно нього – без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1