П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 м. Миколаїв. 

 17.07.2009 р.                                                                                          № 2а - 3058/09/1470 

Миколаївський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді

Зіньковського О. А. при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу

           за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2   довіреність №1/9/10-011  від 08.01.2009 р..

від відповідача: не з'явився

Державна податкова інспекція у Центральному районі  м.Миколаєва звернулася до суду з позовом  про надання дозволу на проведення позапланової  перевірки Фізичної особи -підприємця  ОСОБА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що стосовно відповідача прийнята постанова  суду про визнання його банкрутом та відкриття  ліквідаційної процедури.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд -

встановив:

Відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, знаходиться на податковому обліку у позивача з 29.02.1996 за реєстраційним номером 5550 і  у відповідності  зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування”від 25.06.1991 №1251-ХІІ (далі -Закон №1251-ХІІ) зобов'язаний  своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки і збори, а також зобов'язаний допускати посадових осіб державних податкових органів для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі -Закон №509-ХІІ) передбачено, що податкові органи мають право  здійснювати  документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих  податкових  декларацій,  звітів  та   інших   документів, пов'язаних   з   нарахуванням   і   сплатою   податків  та  зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі),  а також планові та   позапланові  виїзні   перевірки   своєчасності, достовірності,  повноти нарахування і сплати  податків  та  зборів (обов'язкових   платежів),   додержання   валютного  законодавства юридичними  особами.

Пунктом 6 частини 6 статті 11¹ Закону №509-ХІІ встановлено, що позапланова перевірка проводиться, зокрема, у разі  проведення реорганізації (ліквідації) підприємства.

Крім того, п.8.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) затвердженого Наказом ДПА України від 19.02.1998 №80 передбачено прийняття рішення органом державної податкової служби про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, у зв'язку з проведенням його реорганізації чи ліквідації, у тому числі, в разі одержання судового рішення або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо прийняття судом рішення про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податку.

Господарським судом Миколаївської області прийнято постанову від 09.06.2009 по справі №5/160/09, якою відповідача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у відповідності з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Отже, відповідно до п.6 ч.6 ст.11¹ Закону №509-ХІІ та п.8.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) з моменту відкриття ліквідаційної процедури відповідача у позивача виникло право на проведення позапланової перевірки відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

 1. Позов задовольнити в повному обсязі.         

2. Надати Державній податковій інспекції у Центральному районі м.Миколаєва, (код ЄДРПОУ 34034100)  дозвіл на проведення позапланової перевірки Фізичної особи -підприємця  ОСОБА_1,  (код НОМЕР_1).

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                                          О. А. Зіньковський