Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 р. Справа №805/1739/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кірієнко В.О.,

при секретарі Шерстюк Н.А.,

за участю представників сторін

представника позивача не з'явився,

представника відповідача Тернинко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2016року за №0000042202, №0000012202, №0000032202, №0000111702, від 15.04.2016року за №0000251401, №0000261401,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2016року за №0000042202, №0000012202, №0000032202, №0000111702, від 15.04.2016року за №0000251401, №0000261401.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013року по 31.12.2014року, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2011р. по 31.12.2014р. За результатами перевірки відповідачем складно акт від 18.12.2015року за №3043/22-1-00210594, за висновками якого були встановлені наступні порушення:

- п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.4, п. 138.6., пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.4(в) п. 138.10 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п. 146.5 ст. 146, п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 6 225 898,00 грн.

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що привело до:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на додану вартість на загальну суму 966 381,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 966 381,00 грн.

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 33 896,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 33 896,00 грн.

- заниження податку на додану вартість на загальну суму 842 864,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 842 864,00 грн.

- завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 123 517,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 123 517,00 грн.

- п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 286.1 ст. 286, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за земельні ділянки у сумі 1 654 980,85 грн.

- п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.1 п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.5. п 168.1 ст. 168, пп. е) п. 176.1 ст. 176 Кодексу, в частині:

- не перерахування у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 127 519,97 грн. за листопад 2014р.;

- несвоєчасного перерахування у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 341 520,61грн., у т.ч.: травень 2014р. - 68 976,40 грн., червень 2014р. - 110 808,45 грн., липень 2014р. - 161 735,76 грн.

За висновками атку перевірки з урахуванням рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 31.03.2016року за №1648/10/05-99-10-01-12-1, податковим органом були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: №0000042202 від 12.01.2016р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 225 898,00 грн.; №0000012202 від 12.01.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 842 864,00 грн., №0000032202 від 12.01.2016р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (різниці поточного звітного (податкового) періоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на загальну суму 157 423,00 грн.; №0000111702 від 12.01.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 479 435,41грн.; № 0000251401 від 15.04.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 1326336,15 грн., та штрафна санкція 331584,04 грн.; № 0000261401 від 15.04.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 44968,71 грн., та штрафна санкція 11242,25 грн.

Позивач вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі його висновків, протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.01.2016року за №0000042202, №0000012202, №0000032202, №0000111702, від 15.04.2016року за №0000251401, №0000261401.

Представник позивача надав через канцелярію суду заяву, відповідно до якої просив суд справу розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що актом від 18.12.2015року за №3043/22-1-00210594 встановлені порушення позивачем п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.4, п. 138.6., пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.4(в) п. 138.10 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п. 146.5 ст. 146, п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 6 225 898,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що привело до: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на додану вартість на загальну суму 966 381,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 966 381,00 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 33 896,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 33 896,00 грн., заниження податку на додану вартість на загальну суму 842 864,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 842 864,00 грн., завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 123 517,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 123 517,00 грн.; п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 286.1 ст. 286, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за земельні ділянки у сумі 1 654 980,85 грн., п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.1 п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.5. п 168.1 ст. 168, пп. е) п. 176.1 ст. 176 Кодексу, в частині не перерахування у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 127 519,97 грн. за листопад 2014р., несвоєчасного перерахування у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 341 520,61грн., у т.ч.: травень 2014р. - 68 976,40 грн., червень 2014р. - 110 808,45 грн., липень 2014р. - 161 735,76 грн.

Зазначив, що під час проведення перевірки, зокрема, було встановлено, що ПАТ «Словважмаш» на порушення пунктів 138.2, 138.4 та 138.6, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України неправомірно сформовано собівартість реалізованого металобрухту в сумі 3 890 049 грн. 60 коп., що й відображено позивачем в позовній заяві. Проте, актом перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 138.2, 138.4 та 138.6, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України в частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 6 225 898,00 грн., які оскаржуються позивачем в повному обсязі, але вимоги позивача в позовній заяві викладені лише щодо відсутності з його боку порушення в частині неправомірного формування собівартості реалізованого металобрухту в сумі 3 890 049,60грн.

Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Словважмаш» (ЄДРПОУ 00210594, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Заводська, буд.2) 09.11.1994року зареєстровано в якості юридичної особи. Позивач є платником податку на додану вартість. Відповідач, Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю,повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Посадовими особами відповідача було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013року по 31.12.2014року, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2011р. по 31.12.2014р. За результатами перевірки відповідачем складно акт від 18.12.2015року за №3043/22-1-00210594.

За висновками акту контролюючим органом були встановлені наступні порушення:

- п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.4, п. 138.6., пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.4(в) п. 138.10 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п. 146.5 ст. 146, п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 6 225 898,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що привело до:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на додану вартість на загальну суму 966 381,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 966 381,00 грн.

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 33 896,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 33 896,00 грн.

- заниження податку на додану вартість на загальну суму 842 864,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 842 864,00 грн.

- завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 123 517,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 123 517,00 грн.;

- п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 286.1 ст. 286, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за земельні ділянки у сумі 1 654 980,85 грн.;

- п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.1 п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.5. п 168.1 ст. 168, пп. е) п. 176.1 ст. 176 Кодексу, в частині:

- не перерахування у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 127 519,97 грн. за листопад 2014р.;

- несвоєчасного перерахування у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 341 520,61грн., у т.ч.: травень 2014р. - 68 976,40 грн., червень 2014р. - 110 808,45 грн., липень 2014р. - 161 735,76 грн.

На підставі всновків акту перевірки ПАТ «Словважмаш» відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: №0000042202 від 12.01.2016р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 225 898,00 грн.; №0000012202 від 12.01.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 842 864,00 грн., №0000032202 від 12.01.2016р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (різниці поточного звітного (податкового) періоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на загальну суму 157 423,00 грн.; №0000052202 від 12.01.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 80 179,21 грн.; №0000062202 від 12.01.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 1 574 801,64 грн.; №0000111702 від 12.01.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 479 435,41грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені до ГУ ДФС у Донецькій області (скарга від 27.01.2016 року №50/9, вхідний від 05.02.2016 р. №672/10).

Рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 31.03.2016р. №1648/10/05-99-10-01-12-1 про результати розгляду скарги, були скасовані податкові повідомлення-рішення №0000062202 від 12.01.2016р. в частині 248465 грн. 49 коп. орендної плати та 62116 грн. 37 коп. штрафних санкцій, № 0000052202 ві 12.01.2016 р. в частині 35210 грн. 50 коп. орендної плати та 8802 грн. 63 коп. штрафних санкцій, в інших частинах зазначені рішення були залишені без змін, а скарга - без задоволення.

З урахуванням висновків рішення ГУ ДФС у Донецькій області, контролюючим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000251401 від 15.04.2016року про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 1326336,15 грн., та штрафна санкція 331584,04 грн.;

- № 0000261401 від 15.04.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 44968,71 грн., та штрафна санкція 11242,25 грн.

15.04.2016 року позивачем було подано до ДФС України скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення, рішення відповідача та ГУ ДФС у Донецькій області про результати розгляду скарг.

10.06.2016 року рішенням ДФС України № 1293116/99-99-11-02-01-15 про результати розгляду повторної скарги залишені без змін зазначені вище податкові повідомлення-рішення відповідача та рішення ГУ ДФС України у Донецькій області від 31.03.2016 р., а скарга позивача - без задоволення.

Розглядаючи питання правомірності зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 225 898,00 грн. та заниження податкових зобов'язаннь з податку на додану вартість за грудень 2014 року на 1 000 277 грн. по операції з реалізації ТМЦ які фактично не є металобрухтом , що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (рядок 18 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року) на 966 381 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (рядок 19 декларації) на 33 896грн., заниження податку на додану вартість (рядок 25 декларації) на 842 864 грн., завищення від'ємного значення рiзницi поточного звiтного (податкового) перiоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звiтного (податкового) перiоду (рядок 24 декларації) на 123 517грн., суд встановив наступне.

У грудні 2014 року на підставі рішення загальнозаводської інвентаризаційної комісії (протокол №6 від 28.11.2014р.) позивачем були проведені дії з інспектування та очищення території заводу ПАТ «Словважмаш». В ході проведення інвентаризації активів підприємства комісією у складі: начальника комерційного відділу Бойченко В.Ю., інженера по підготовці виробництва Сбитнєва Є.Н., спеціаліста по економіці та безпеці Ковальова А.І., комірника ОСОБА_5, на території було виявлено матеріали (металобрухт) на загальну суму 3 890 049,60 грн. Вказаний металобрухт складався з непридатних для прямого використання виробів, які за рішенням підприємства втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного зносу, ліквідованих основних засобів та малоцінних швидкозношуваних предметів.

На підставі Актів б/н дані матеріали було оприбутковано як металобрухт вид 500 на склад № 51, що підтверджується прибутковими ордерами №№ 64, 65, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94.

Оприбуткування ТМЦ здійснено за вагою та ціною визначеною відповідно до службової записки начальника КО та ПЄО від січня 2014 року, якою доведена розцінка зворотних відходів - вартість тони металобрухту на 2014 року (без ПДВ): стружка чавунна - 2 050 грн./т, стружка стальна - 2050 грн./т, брухт стальний негабаритний - 2400 грн./т, брухт чавунний негабаритний - 2 550 грн./т, брухт нержавіючий - 14 000 грн./т, стружка бронзова - 4 000 грн./т, брухт міді - 3 900 грн./т, брухт алюмінію - 12 080 грн./т, брухт бронзи - 25 835 грн./т, окалина - 350 грн./т.

Зазначену операцію було відображено у головній книзі за грудень 2014 року за Дт субрахунку 201 «Сировина і матеріали» рахунку 20 «Виробничі запаси», за Кт субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» за рахунком 71 «Інший операційний дохід». Одночасно у податковому обліку їх вартість включена до складу доходу до рядка 03.9 «Вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманих у звітному податковому періоді» додатка ID до Податкової декларації за 2014р. у сумі 3 890 049,60грн. та врахована при обчисленні об'єкту оподаткування.

Разом з тим, судом встановлено, що ПАТ «Словважмаш» (постачальник) з ПАТ «Дніпроважмаш» (покупець) було укладено договір поставки від 01.12.2014року за № 61/216КЛ за умовами якого, зокрема, постачальник зобов'язується в порядку і термін, встановлені цим Договором, передати у власність продукцію в певній кількості, відповідній якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити її на умовах, визначених у цьому Договорі.

На підставі вказаного договору поставки, ПАТ «Словважмаш», в період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року, здійснив поставку на ПАТ «Дніпроважмаш» певної продукції, а саме: металобрухт в кількості 1 417,00 кг. загальною вартістю 5 001 383,00 грн.

В первинних документах (рахунки, товарні накладні, податкові накладні та акти прийому-передачі), складених на момент здійснення господарської операції по переходу права власності на металобрухт, вказано вид продукції - брухт чорних металів, асортимент продукції - вид 500 (і вид 505), кількість продукції, відповідно до партії продукції, що передається та її ціна. Вартість реалізованого металобрухту, за якою він раніше визнавався активом, у сумі 3 890 049,60 грн. відображена на субрахунку № 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» у бухгалтерському обліку та включена до складу витрат, відповідно до пп. 138.8 ст. 138, як прямі матеріальні витрати у Декларації з податку на прибуток за 2014р. Одночасно у грудні, за датою переходу права власності покупцеві, до складу доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування, включена вартість металобрухту у сумі 5 001 383,00 грн..

Згідно вимог ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та сум інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Отже, при проведені операцій з металобрухтом у бухгалтерському та податковому обліку підприємства в кінцевому результаті об'єктом оподаткування став прибуток у сумі 5 001 383,00 грн. (доходи рядка 02 у сумі 5 001 383,00 грн. та рядка 03.9 у сумі 3 890 049,60 грн. додатка ID до декларації на прибуток за 2014р. зменшені на суму витрат, віднесених до прямих матеріальних витрат - 3 890 049,60 грн.), що відповідає загальним принципам визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток в Україні.

Одночасно судом встановлено, що при формуванні доходів та витрат господарських операції з металобрухтом, та визначення об'єкту оподаткування підприємство використовувало роз'яснення Державної податкової служби України (Лист від 07.06.2012р. № 9553/6/23-50.0114).

Слід також вказати, що можливе неправильне оприбуткування металобрухту, як сировини та матеріалів, у бухгалтерському обліку не може змінити вид продукції, зокрема, з лому чорних металів на ТМЦ.

Суд зазначає, що неправильне відображення операцій з металобрухтом на субрахунках не впливає на фінансові результати, як у бухгалтерському обліку, так і у податковому обліку. В бухгалтерському обліку здійснені проведення Дт 361.3 «Розрахунки з іншими покупцями» (ТМЦ) Кт 712 «Дохід від реалізації оборотних активів» на загальну суму 5 001 383 грн., сформовано собівартість цих ТМЦ на загальну суму 3 890 049 грн. 60 коп. та в бухгалтерському обліку відображено проведеннями Дт 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» Кт 201 «Сировина та матеріали» на суму 3 890 049 грн. 60 коп. В податковому обліку до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за рядком 05.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік включено 3 890 049 грн. 60 коп.

Також, у грудні 2014 року ПАТ «Словважмаш» за результатами реалізації цих ТМЦ сформовані податкові зобов'язання з ПДВ, які відображено за рядком 5 (Д6) «Операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))» та на адресу ПАТ «Дніпроважмаш» у грудні 2014року видано податкові накладні з номенклатурою товару «Брухт чорних металів вид 500».

Підприємством було застосовано пільгу зі сплати податку на додану вартість, яка передбачена пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно з якою тимчасово до 1 січня 2015року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, в тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. а) пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), безоплатно надані товари, роботи, послуги - товари , що надаються згідно с договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів. Тобто підприємство помилково відобразило доходи не в тій строчці додатку ID. Перевіряючими необґрунтовано зроблено висновок на підставі додатку до Декларації, так як первинних документів щодо переходу права власності не встановлено.

В акті перевірки податковий орган робить висновок про порушення п. 138.4, п. 138.6, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що ПАТ «Словважмаш» не мав права формувати собівартість реалізованого металобрухту в розмірі 3 890 049,60 грн. (ряд. 05.1 «Собівартість придбаних, «виготовлених» та реалізованих товарів (робіт, послуг)), оскільки виявлення металобрухту при інвентаризації (перевірці та очищенню території заводу) не є придбанням товарів з понесенням витрат на доставку та доведення їх до стану, придатного до використання для продажу прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме прямих матеріальних витрат.

З таким висновками погодитися не можна, оскільки брухт чорних металів утворився з металевих виробів, які були власністю підприємства, використовувались у власній господарській діяльності та були списані і ліквідовані у попередніх періодах, у зв'язку з повним фізичним зносом (амортизацією) та непридатністю до використання (операції з яких оподатковувалися у відповідності до вимог чинного законодавства України). Операції щодо визнання металобрухту активом та в подальшому реалізація цих активів, а також формування фінансового результату (об'єкту оподаткування податком на прибуток) у бухгалтерському та податковому обліку, здійснювались згідно вимог Національних стандартів бухгалтерського обліку та Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 228 Кодексу собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

П(С)БО № 16 «Витрати», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. № 318, визначено, що собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси». Згідно П(С)БО №9 «Запаси» передбачено, що «запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Виходячи з вищенаведеного, металобрухт, оприбуткований на рахунок 20 «Запаси» (субрахунок 201«Сировина і матеріали») по оціночній чистій вартості реалізації, визначається як собівартість металобрухту у сумі 3 890 049,60 грн. Одночасно їх вартість включена до складу доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування.

Згідно п.135.1 ст.135 Кодексу базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Так, згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, що здійснюються для провадження його господарської діяльності, внаслідок яких відбувається зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, унаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Кодексу товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Кодексу).

Відповідно до пунктів 138.2, 138.4, 138.5, 138.8 статті 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного:

собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Кодексу до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У пункті 188.1 статті 188 Кодексу зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (у редакції, що діяла до 01.01.2015року) тимчасово, до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15, якою був затверджений перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, діяла до 1 січня 2014 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15» дію постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15 продовжено до 1 січня 2015 року.

Таким чином, суд дійшов висновку стосовно протиправності висновків податкового органу в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 890 050 грн. та заниження податкових зобов'язаннь з податку на додану вартість за грудень 2014 року на 1 000 277 грн. по операції з реалізації ТМЦ, які фактично не є металобрухтом, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (рядок 18 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року) на 966 381 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (рядок 19 декларації) на 33 896грн., заниження податку на додану вартість (рядок 25 декларації) на 842 864 грн., завищення від'ємного значення рiзницi поточного звiтного (податкового) перiоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звiтного (податкового) перiоду (рядок 24 декларації) на 123 517грн., та як наслідок скасування податкових повідомлень-рішень №0000042202 від 12.01.2016р. в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 890 050 грн.; №0000012202 від 12.01.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 842 864,00 грн., №0000032202 від 12.01.2016р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (різниці поточного звітного (податкового) періоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на загальну суму 157 423,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не спростовані висновки податкового органу в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 335 848грн., що виразились в порушенні позивачем п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України (у 2014році не включено суму безнадійної кредиторської заборгованості та не відображено її по рядку 03 «Інші доходи» податкової декларації за 2014рік), чим занижено даний показник на суму 399 973,67грн.; п.135.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України (підприємством не вірно розраховані умовні проценти на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець звітного податкового періоду та не включено їх до рядку 03 податкової декларації за перевіряємий період), чим занижено показник у рядку 03 декларації «Інші доходи» за півріччя 2013року у сумі 26 753грн.; п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Кодексу (у 2014році не включено суму безнадійної кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності та не відображено її по рядку 03 «Інші доходи» податкової декларації за 2014рік), чим занижено показник на суму 131 862грн., п. 138.8 ст.138, п.144.1 ст.144, п.146.5 ст.146, п.6 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу (при формуванні собівартості робіт та послуг включено до їх складу нараховано амортизацію основних засобів невиробничої сфери, яку було переоцінено після 01.01.2010року) в результаті чого завищено собівартість реалізованих робіт та послуг, та як наслідок завищено показники відображені по рядку 05.1 податкової декларації з податку на прибуток «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за 2014рік на загальну суму 1 724 392грн.; «в» п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138 Кодексу в частині завищення суми відшкодування Пенсійного фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2014рік на загальну суму 52 867грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано жодного письмового доказу неправомірності зменшення йому суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 335 848грн. за вищезазначеними порушеннями.

З огляду на вищевикладене, висновки податкового органу в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 335 848грн. є правомірними, та як наслідок податкове повідомлення-рішення №0000042202 від 12.01.2016р. в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 335 848грн. є обгрунтованим.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000251401 від 15.04.2016року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 1326336,15 грн., та застосування штрафної санкції в розмірі 331 584,04 грн. та податкового повідомлення - рішення № 0000261401 від 15.04.2016року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 44 968,71 грн., та застосування штрафної санкції 11 242,25 грн., суд зазначає наступне.

В акті перевірки встановлено порушення ПАТ «Словважмаш»» пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 286.1 ст. 286, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за земельні ділянки на загальну суму 1 654 980,85 грн., в тому числі за 2013 рік - 787 385,47, 2014 рік - 867 595,38 грн.

Судом втсановлено та підтверджується матеріалами справи, що з метою здійснення господарської діяльності позивачем було укладено ряд договорів оренди земельних ділянок, а саме:

- договір оренди землі № 150 від 29 квітня 2009 року, укладений з Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0581 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Дарвіна, 2а. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 1 527,94 грн.;

- договір оренди землі № 151 від 29 квітня 2009 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1575 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Дарвіна, 4. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 4 142,01 грн.;

- договір оренди землі № 153 від 29 квітня 2009 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1566 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Кільцева, 1. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 17 744,65 грн.;

- договір оренди землі № 156 від 29 квітня 2009 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2005 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Кільцева, 12Б. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 3 075,88 грн.;

- договір оренди землі № 157 від 29 квітня 2009 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3431 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Фрунзе, 4. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 6 487,69 грн.;

- договір оренди землі № 158 від 29 квітня 2009 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2701 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Заводська, 2а. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 4 143,61 грн.;

- договір оренди землі № 159 від 29 квітня 2009 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1728 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Заводська, 2Б. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 2 650,93 грн.;

- договір оренди земельної ділянки № 725 від 26 січня 2004 року, укладений з Краматорською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,0902 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Заводська, 2. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 3 152,44 грн.;

- договір оренди землі № 33-03 від 07 травня 2003 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 37,2154 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Заводська, 2а. Річний розмір орендної плати складає 185 553,32 грн.;

- договір оренди землі № 04:04:167:0062 від 24 грудня 2004 року, укладений з Святогірською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 4,5326 га, розташована за адресою м. Святогірськ, вул. 60 років жовтня, 9. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 1% грошової оцінки землі, що складає 16 149,35 грн. за рік.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, договір оренди землі є цивільно-правовим договором, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

З цього можна зробити висновок, що незважаючи на те, що зміна розміру орендної плати згідно із Податковим кодексом України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати податковими повідомленнями-рішеннями.

Вимоги пп. 288.5.1 п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору оренди землі або при внесенні змін до нього.

Ці положення не можуть вважатися зобов'язанням орендаря, встановленим Податковим кодексом України, оскільки у самому Податковому кодексі, зокрема у п. 288.1. вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір.

Зазначене цілком узгоджується з положеннями ЗУ «Про оренду землі», а саме ст. 15 цього закону, відповідно до якої орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду, та відповідальності за її несплату, належать до істотних умов договору оренди землі, та ЗУ «Про плату за землю», який діяв під час укладення договору оренди, відповідно до ст. 19 якого, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

З аналізу законів України, що встановлюють правила та порядок користування земельними ділянками, випливає, що орендна плата за користування земельними ділянками має договірне походження.

Жоден нормативно-правовий акти не закріплює обов'язок орендаря перераховувати оренду плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати. Тобто, орендар зобов'язаний сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договору.

Таким чином, визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками ПАТ «Словважмаш» здійснювалось згідно з вимогами чинного законодавства України.

Вказані висновки збігаються також з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 8 «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», зокрема, системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Наведене підтвердив і Верховний Суд України, вирішуючи питання про застосування аналогічних норм права (постанова від 24.06.2014 року №21-204а14, постанова від 11 червня 2013 року №21-443а12), зазначивши, що зміна розміру земельного податку не тягне автоматичної зміни умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак відповідного донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Судом було досліджено рішення Господарського суду Донецької області від 16.12.2013року по справі №905/5569/13, яким позовні вимоги Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ до Публічного акціонерного товариства "Словважмаш" м.Слов'янськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відділу Держземагенства у м. Слов'янську Донецької області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки були задоволені частково.

Внесені зміни до договору оренди земельної ділянки №33-03 від 07.05.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1748, а саме:

«Викласти пункт 2.3 «Орендна плата» розділу 2. «Умови договору» договору оренди земельної ділянки № 33-03 від 07.05.2003 року, посвідченого тридцятого квітня дві тисячі третього року приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. за реєстровим № 1748 у наступній редакції:

«Орендна плата вноситься орендарем у вигляді та у розмірах:

(68,79 *Кінф) * 84337*3% = 380416,26 грн. (триста вісімдесят тисяч чотириста шістнадцять гривень двадцять шість копійок) - землі промисловості,

(45,86 *Кінф)*28602*3% = 39530,64 грн. (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот тридцять гривень шістдесят чотири копійки) - землі транспорту,

(28,66 *Кінф)*159215*3% = 136893,06 грн. (сто тридцять шість тисяч вісімсот дев'яносто три гривні шість копійок) - землі вільні.

Всього річна плата - 556659,96 грн. (сто вісімдесят п ять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні тридцять дві копійки).

Сума місячної орендної плати - 556659,96 / 12 місяців = 46388,33грн.

Орендна плата вноситься на поточний рахунок власника землі № 33212812800075 код платежу 13050200 отримувач платежу - міський бюджет м. Слов'янськ, банк ГУДКСУ в Донецькій області, код ЄДРПОУ 37803368, МФО 834016 в розмірі 46388,33 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят дві гривні сімдесят вісім копійок) щомісячно, не пізніше 30 числа місяця.

Відповідно до відомостей, викладених у звіті про визначеннях експертної грошової оцінки земельної ділянки, зробленому приватним підприємством "Примус плюс станом на 10.04.2003р. експертна грошова оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, становить 7314421грн. (сім мільйонів триста чотирнадцять тисяч чотириста двадцять одну гривню 00 копійок).».

Зміни до договору оренди земельної ділянки №33-03 від 07.05.2003 року набувають чинності з моменту набрання судовим рішенням законної сили.»

Згідно ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Отже, рішення Господарського суду Донецької області від 16.12.2013року по справі №905/5569/13 набрало законної чиності 02.01.2014року.

Згідно акту перевірки та розрахунку податкового зобов'язання та фінансових санкцій по орендній платі (т.1 арк.с.70, т.2 арк.с.103), зобов'язання з земельного податку було розраховано відповідачем виходячи з відповіді відділу Держгеокадастру в м. Слов'янську Донецької області та рішення Слов'янської та Святогірської міських рад про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки на території міських рад у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (3% по м. Слов'янськ та 5% по м. Святогірськ) без урахування вимог рішення Господарського суду Донецькох області по справі №905/5569/13, яке є обов'язковим до виконання, що є порушенням вищевказаних норм податкового законодавства.

Тобто, неналежний розрахунок орендної плати за землю призвів до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. Кодексу).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).

Тобто, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків, відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що рішення «Про затвердження нормативно грошової оцінки земель м. Слов'янськ», прийняте Слов'янською міською радою 12.07.2016 р. за № 9 ХLV-6 , було оприлюднено в той самий день, оскільки відповідно до інформації розміщеної на офіційному веб-порталі Слов'янської міської ради (http://slavrada.gov.ua/?view=doc&docID=6548) рішення «Про затвердження нормативно грошової оцінки земель м. Слов'янськ» було опубліковане 19.07.2013 р.

Згідно з п. 271.2 ст. 271 Кодексу рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Враховуючи зазначене, нормативно грошову оцінку земельних ділянок, затверджену вказаним вище рішенням ради можна застосовувати не раніше 01.01.2015 р.

Отже, спірні податкові повідомлення - рішення №0000251401 від 15.04.2016року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 1 326 336,15 грн., та застосування штрафної санкції в розмірі 331 584,04 грн. та № 0000261401 від 15.04.2016року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 44 968,71 грн., та застосування штрафної санкції 11 242,25 грн. підлягають скасуванню.

Стосовно правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0000111702 від 12.01.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 479 435,41грн., суд зазначає наступне.

Згідно пункту 168.1.1 ПКУ, податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподаткований дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (далі ПДФО).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Словважмаш» у листопаді 2014 року нарахувало працівникам заробітну плату та ПДФО, утриманий з цієї заробітної плати у сумі 127 519,97 грн. У бухгалтерському обліку нарахована заробітна плата відображена по Дт субрахунків 231, 232, 235, 910.1, 911, 920, 930, 949 та Кт субрахунку 661, та нарахований ПДФО по Дт субрахунку 641.1 та Кт субрахунку 661.

Як вбачається з пояснень представника позивача, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, підприємство не мало можливості своєчасно виплатити заробітну плату (відповідний сертифікат ТПП України № 2502/05-4 від 20.08.2014 р.).

Згідно п. 54.2 ст. 54 Кодексу, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування (виплати) доходу на користь фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 Кодексу для цілей цього розділу та п. 54.2 ст. 54 цього Кодексу, під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміється строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Як передбачено пп. 168.1.2 пункту 168.1 ст. 168 Кодексу, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом.

Отже, Податковим кодексом України чітко визначено, що нарахована заробітна плата у листопаді 2014р. та, відповідно, утриманий (нарахований) ПДФО у сумі 127 519,97 грн. вважається узгодженим податковим агентом податковим зобов'язанням, термін сплати якого визначається одночасно зі сплатою заробітної плати (10.12.2014р.).

Згідно пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Кодексу якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Місячна податкова декларація подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем місяця (у нашому випадку за останнім днем листопада 2014р.).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу грошове зобов'язання, визначене у податковій декларації сплачується протягом 10 календарних днів за останнім днем граничного строку для подання такої декларації.

Тобто, ПДФО у сумі 127 519,97 грн. з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за листопад 2014р., ПАТ «Словважмаш» повинно було сплатити до бюджету не пізніш 30 календарних днів - до 31.12.2014р.

Фактично, заробітна плата та ПДФО за листопад була сплачена 19 січня 2015р. та 30 січня 2015 року, що підтверджується платіжними дорученнями.

В порушення вищенаведених вимог Кодексу, податкова інспекція самостійно визначила суму податкового зобов'язання з ПДФО у розмірі 127 519,97грн., яке раніше самостійно було визначене підприємством (погоджене грошове зобов'язання) та сплачене до бюджету.

Відповідно до пп. «ґ» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, податкові агенти несуть відповідальність у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 127.1 ст. 127 Кодексом передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

На момент перевірки суми ПДФО не підлягають сплаті, так як вони були нараховані та сплачені під час виплати доходу на користь іншого платника податків, у т.ч.:

- у травні 2014р. нарахований ПДФО у сумі 68 976,40 грн. та сплачений до бюджету 21.07.2014р.;

- у червні 2014р. нарахований ПДФО у сумі 110 808,45 грн. та сплачений до бюджету 21.07.2014р. та 11.08.2014р.;

- липні 2014р. нарахований ПДФО у сумі 161 735,76 грн. та сплачений до бюджету 05.09.2014р. та 12.09.2014р.;

- у листопаді 2014р нарахований ПДФО у сумі 127 519,97 грн. та сплачений до бюджету 19.01.2015р. та 30.01.2015р.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається та підтверджується сторонами по справі, що у даному випадку позивачем були порушені терміни сплати податкових зобов'язань.

Згідно вимог пп. е) п. 176.1 ст. 176 Кодексу, платники податків зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань.

За порушення строків сплати податку (несвоєчасна сплата), самостійно визначеного (погодженого) протягом строків, визначених Кодексом (в даному випадку до 30 календарних днів), платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого ст. 126 Податкового кодексу України.

Згідно п.126.1 ст.126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, штрафні санкції у розмірах, передбачених пунктом 127.1 ст. 127 Кодексу, накладаються на суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету за неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків.

З аналізу наведених норм вбачається, що застосування податковою інспекцією штрафних санкцій на суму несвоєчасно сплаченого ПАТ «Словважмаш» ПДФО у сумі 351 915,44 грн. на підставі п. 127.1 ст.127 Кодексу не відповідають приписам діючого законодавства, та в даному випадку збільшують податкове навантаження на платника податків, оскільки фінансові санкції за ст.127 Кодексу є значно більшими ніж за ст.126 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.

Відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 04.02.2016року за №00002240001133/10/28.03.40 від 12.01.2016року за №0000042202 в частині, №0000012202, №0000032202, №0000111702, від 15.04.2016року за №0000251401, №0000261401 були прийняті законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх фактичних обставин.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 цієї статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2016року за №0000042202, №0000012202, №0000032202, №0000111702, від 15.04.2016року за №0000251401, №0000261401 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.01.2016року за №0000111702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 479435,41грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 127519,97грн. та штрафними санкціями у розмірі 351 915,44грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.01.2016року за №0000012202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 264 296грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 842864грн. та штрафними санкціями у розмірі 421 432грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.01.2016року за №0000032202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 157 413грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.01.2016року за №0000042202 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 890 050грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 15.04.2016року за №0000261401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 56 210,96грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 44968,71грн. та штрафними санкціями у розмірі 11242,25грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 15.04.2016року за №0000251401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 1 657 920,19грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 1 326 336,15грн. та штрафними санкціями у розмірі 331 584,04грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) судові витрати в розмірі 51 186 ( п'ятдесят одна тисяча сто вісімдесят шість )грн. 59коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 07.09.2016 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12.09.2016 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кірієнко В.О.