УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22ц-10 249\2007 Головуючий в 1 інстанції Грищенко Н.М.
Категорія 21 \3\ Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА Іменем України
11 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Дніпропетровської області в складі:
головуючого: судді Михайлів Л.В.
суддів: Митрофанової Л .В., Карнаух В .В.
при секретарі: Юровській О.Ю.
за участю: позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за
апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому
Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі \ надалі Фонд соціального страхування \ про відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що з 1980 року працював ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з чим отримав професійне захворювання. Згідно висновку МСЕК від 23.07.2001 року йому первинно встановлено 15 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, з наступним переоглядом та 40 % втрати професійної працездатності безстроково (у зв'язку із трудовим каліцтвом акт від 20.11.1990 року), тому просив суд стягнути з відповідача 70 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2006 року позов задоволений частково, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1, стягнуто у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. В решті позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки при ухваленні рішення судом порушені норми матеріального і процесуального права. Рішення суду ґрунтується на недоведених та неповно з'ясованих обставинах, позивачем не наданий висновок МСЕК про наявність факту спричинення моральної шкоди та не встановлено, якими неправомірними діями
заподіяна моральна шкода, Фонд соціального страхування є неналежним відповідачем по даній справі, оскільки шкода заподіяна з вини роботодавця.
В судовому засіданні позивач просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1. з 1980 року працював ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 з повним робочим днем в підземних умовах на шахті «Гігант» ВО «Кривбаеруда» ( нині ВАТ «КЗРК») у зв'язку з чим отримав професійне захворювання. Згідно висновку МСЕК від 23.07.2001 року йому первинно встановлено 15 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, з наступним переоглядом та 40 % втрати професійної працездатності безстроково (у зв'язку із трудовим каліцтвом акт від 20.11.1990 року).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з травмуванням та професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Йому протипоказана фізична праця, суттєво змінилися умови його життя, відчуває себе соціально невлаштованою людиною, повинен постійно проходити медикаментозне лікування, курсові лікування в стаціонарі, санаторно-курортне лікування, нестача коштів на це викликає у нього сильні моральні страждання, він позбавлений нормальних життєвих зв'язків, повноцінного відпочинку та спілкування з оточуючими і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням конкретних обставин по справі, характеру моральних страждань і наслідків, що наступили.
Доводи відповідача стосовно відсутності висновку медично-соціальної експертної комісії про наявність факту спричинення моральної шкоди не обґрунтовані, оскільки вищезгаданий закон передбачає обов'язковий висновок МСЕК лише для потерпілих, яким не встановлена стійка втрата професійної працездатності.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом по справі постановлено законне та вмотивоване рішення, а доводи скарги є безпідставними та спростовуються висновками суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2006 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.