ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2016 р. м. Київ К/800/47824/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Васильченко Н.В.,

Єрьоміна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок МС» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок МС» до Хустського державного підприємства технічної інвентаризації, за участю фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок МС» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду із позовом до Хустського державного підприємства технічної інвентаризації (далі - відповідача, ДПТІ), в якому просило, із врахуванням уточнених позовних вимог, зобов'язати відповідача зареєструвати право власності Товариства на наступні об'єкти нерухомості (розташовані у м. АДРЕСА_1):

- будівля секції м'ясо, до якої відносяться надвірні будівлі і споруди - № 1 водопровід, № 2 каналізація, № 3 каналізаційні колодязі, № 4 гідранти (розташована на земельній ділянці площею 0,3017 га, кадастровий номер НОМЕР_1);

- будівля продовольчого магазину (розташована на земельній ділянці площею 0,3017 га, кадастровий номер НОМЕР_1)

- будівля каси ринку (розташована на земельній ділянці площею 0,3017 га кадастровий номер НОМЕР_1.);

- 70/100 частин будівлі продовольчого магазину (розташована на земельній ділянці площею 0,0115 га, кадастровий номер НОМЕР_3);

- будівля камери схову (розташована на земельній ділянці площею 0,0351 га, кадастровий номер НОМЕР_2);

- будівля магазину квітів (розташована на земельній ділянці площею 0,3017 га, кадастровий номер НОМЕР_1);

- будівля критого ринку (розташована на земельній ділянці площею 0,3017 га, кадастровий номер НОМЕР_1);

- електрична лінія від трансформатора АДРЕСА_2 (двір профтехучилища) до електрощита ринку, яка складається з електричних стовпів в кількості 7 одиниць та електричного кабелю СІП 4х50 протяжністю 400 метрів.

- благоустрій території ринку з бетонним покриттям, загальною площею 1 359 кв. метрів.

- металеві торгівельні павільйони в кількості 123 одиниці, з яких 100 павільйонів розміщені на фундаменті критого ринку, інші 23 - на благоустрої ринку.

- бетонні фонтани в кількості 2 одиниць;

- металеві торгівельні місця під загальним дахом в кількості 100 одиниць;

- бетонний фундамент, на якому розташований металевий павільйон медпункту та гучномовця, які розташовані на земельній ділянці площею 0,3482 га.

- будівлю туалету.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року рішення першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив рішення апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року.

ОСОБА_2 подала заперечення на касаційну скаргу, в яких просила відмовити в задоволенні скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Таким чином, суд касаційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах касаційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 КАС України у зв'язку з неприбуттям належним чином повідомлених про час і місце судового засідання осіб, які беруть участь у справі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство створено відповідно до рішення № 1 від 14 листопада 2011 року, яким визначено, що його статутний капітал становить 1 476 252 гривень і свій внесок засновник вносить належним йому майном.

Статутом Товариства передбачено, що статутний капітал товариства у розмірі 1 476 252 гривень складається із майна, яке розташоване у АДРЕСА_1 і визначено його перелік.

18 листопада 2011 року засновник Товариства, згідно з нотаріально посвідченого акту, передав у статутний капітал Товариства наступне майно (розташоване у АДРЕСА_1):

- будівлю секції м'ясо, молоко, до якої відносяться надвірні будівлі і споруди - № 1водопровід, № 2 каналізація, № 3 каналізаційні колодязі, № 4 гідранти, та яка розташована на земельній ділянці площею 0,3017 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

- будівлю продовольчого магазину (позиція 3), яка розташована на земельній ділянці площею 0,3017 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

- будівлю каси ринку, яка розташована на земельній ділянці площею 0,3017 га кадастровий номер НОМЕР_1 ;

- 70/100 частин будівлі продовольчого магазину (позиція 2), яка розташована на земельній ділянці площею 0,0115 га, кадастровий номерНОМЕР_3.

- будівлю камери схову, яка розташована на земельній ділянці площею 0,0351 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

- будівлю магазину квітів, яка розташована на земельній ділянці площею 0,3017 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

- будівлю критого ринку, яка розташована на земельній ділянці площею 0,3017 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

- електричну лінію від трансформатора АДРЕСА_2 (двір профтехучилища) до електрощита ринку по АДРЕСА_1, яка складається з електричних стовпів в кількості 7 одиниць та електричного кабелю СІП 4х50 протяжністю 400 метрів.

- благоустрій території ринку з бетонним покриттям, загальною площею 1 359 кв. метрів.

- металеві торгівельні павільйони в кількості 123 одиниці, з яких 100 павільйонів розміщені на фундаменті критого ринку, інші 23 -на благоустрої ринку.

- бетонні фонтани з питтєвою водою в кількості 2 одиниць;

- металеві торгівельні місця під загальним дахом в кількості 100 одиниць;

- бетонний фундамент, на якому розташований металевий павільйон медпункту та гучномовця, які розташовані на земельній ділянці площею 0,3482 га.

- будівлю туалету.

З метою належного оформлення права власності на вищевказане майно позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності.

Однак, відповідач рішенням № 19 від 20 січня 2012 року відмовив у проведенні даної реєстрації у зв'язку з тим, що Товариством не було подано підтверджуючих документів.

Не погоджуючись із діями та рішенням відповідача, Товариство звернулось до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на майно Товариства, оскільки набуття даного права здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року, зазначив про правомірність дій відповідача щодо прийняття рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації, оскільки Товариством не були надані усі, передбачені чинним законодавством документи. Також суд апеляційної інстанції, задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_2, вказав про порушення її прав суб'єктом владних повноважень.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Частинами другою, третьою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не погоджується із відмовою відповідача здійснити державну реєстрацію вищезазначеного майна Товариства.

На момент прийняття оскаржуваного рішення відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулював Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон № 1952-IV).

Статтею 2 Закону № 1952-IV (надалі - в редакції від 11 лютого 2010 року, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно; приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав.

Отже, законодавець встановив відповідний перелік прав і обов'язків державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень, а тому, розглядаючи дану категорію справ, суди повинні встановити чи діяв державний реєстратор в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Також на момент виникнення спірних відносин порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначало Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України18 лютого 2002 року за N 157/6445; надалі - Положення)

Згідно з пунктами 1.4, 1.5, 1.6 Положення (в редакції від 28 липня 2010 року, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Право власності на об'єкт незавершеного будівництва підлягає державній реєстрації у разі необхідності укладення правочину щодо об'єкта незавершеного будівництва.

Державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно:

1) житлові будинки;

2) квартири;

3) будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо;

4) споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій;

5) приміщення - частини внутрішнього об'єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.

Державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Не підлягають державній реєстрації право власності та інші речові права на тимчасові споруди.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство звернулось до ДПТІ із заявою щодо державної реєстрації права власності переліку об'єктів.

Розділом II Положення визначено документи, які необхідно подати для проведення державної реєстрації прав відповідного об'єкту. Із даного розділу вбачається, що перелік документів, які подаються державному реєстратору, залежить від виду об'єкту нерухомого майна.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку щодо правомірності рішення відповідача про відмову у здійсненні державної реєстрації, проте не встановив яке саме нерухоме майно Товариство просило зареєструвати, чи підлягало воно державній реєстрації.

Окрім того, необхідно вказати, що суд апеляційної інстанції задовольнив скаргу особи, яка не брала участі у розгляді даної справи у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, адміністративні суди, розглядаючи справи, в першу чергу повинні встановити, які саме права особи, що звертається до суду, були порушені діями, бездіяльністю чи рішеннями суб'єкта владних повноважень.

Задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції не встановив які саме права даної особи порушив відповідач, приймаючи відповідне рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації права власності майна.

Оскільки під час вирішення справи по суті судом апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального закону, то його рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок МС» задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року скасувати, а справу направити для нового розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: