05.11.2014 Справа № 756/2275/13-к

Ун. №756/2275/13-к

Провадження №1-кп/756/24/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарях Іванові В.О., Приходько Є.С.

з участю прокурорів Синицького О.В., Лисенкова М.О., Юрлової О.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

законних представників ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника служби у справах дітей

Оболонської районної в м.Києві державної

адміністрації ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, неодруженого, не працюючого, учня Київського професійного ліцею «Авіант», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, учня Київського вищого професіонального училища водного транспорту КДАВТ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України

встановив:

18.04.2012 р., близько 18 год., неповнолітній ОСОБА_8 спільно з неповнолітнім ОСОБА_9 знаходилися за адресою: АДРЕСА_3. В цей час у них виник злочинний умисел, направлений на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Під час бешкетування, із хуліганських мотивів, вони спільно вирішили змусити неповнолітнього ОСОБА_10 та неповнолітнього ОСОБА_11 вийти із автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, який був припаркований на паркувальному майданчику за вищевказаною адресою.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме зневажливим ставленням неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до громадського порядку, не реагуючи на присутніх осіб, із хуліганських мотивів, кожен умисно кинув до салону автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, тліючий жмут паперу, який сильно димівся. В наслідок вказаних дій, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що супроводжувалися особливою зухвалістю, сталося займання та подальша пожежа автомобілів: «АVІА А 21.1», д.н.з. НОМЕР_6, який був знищений вогнем, належного ОСОБА_12 та поряд припаркованого автомобіля НОМЕР_1, який був пошкоджений, належного ОСОБА_13.

Внаслідок вищевказаних умисних дій неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, загорання та пошкодження автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, кузов - НОМЕР_7, 1992 року виготовлення, його власнику, згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 8/1/3-92 від 15.01.2013 року, була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 19069 грн. 01 коп. (дев'ятнадцять тисяч шістдесяти дев'яти грн. 01 коп.) - вартості ідентичного непошкодженого КТЗ „АВІА А21", з урахуванням його зносу.

Також внаслідок вищевказаних умисних дій неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, загорання та пошкодження автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_13, його власнику згідно звіту «БК експерт» № 12/04-А209 від 26.04.2012 року, була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 106693,70 грн. (ста шести тисяч шістисот дев'яноста трьох грн.., 70 коп.)

У судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному акті, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують не обдумавши їх наслідки, на теперішній час шкодує за свій вчинок та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений ОСОБА_9 також зазначив, що 18.04.2012 р., близько 18 год., він та ОСОБА_8 знаходилися за адресою: АДРЕСА_3. В цей час вони вирішили через задимлення змусити неповнолітнього ОСОБА_10 та неповнолітнього ОСОБА_11 вийти з автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, який був припаркований на паркувальному майданчику за вищевказаною адресою. При цьому, він також визнає, що діючи спільно з ОСОБА_8, вони грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та під час бешкетування, із хуліганських мотивів, діючи з особливою зухвалістю, кожен з них, він та ОСОБА_8 кинув до салону автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, тліючий жмут паперу, який сильно димівся. В наслідок цих дій сталося займання та подальша пожежа автомобілів «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, та поряд припаркованого автомобіля НОМЕР_1.

У судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному акті, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують не обдумавши їх наслідки, на теперішній час шкодує за свій вчинок та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений ОСОБА_8 також зазначив, що 18.04.2012 р., близько 18 год., він та ОСОБА_9 знаходилися за адресою: АДРЕСА_3. В цей час вони вирішили через задимлення змусити неповнолітнього ОСОБА_10 та неповнолітнього ОСОБА_11 вийти з автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, який був припаркований на паркувальному майданчику за вищевказаною адресою. При цьому, він також визнає, що діючи спільно з ОСОБА_9, вони грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та під час бешкетування, із хуліганських мотивів, діючи з особливою зухвалістю, кожен з них, він та ОСОБА_9 кинув до салону автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, тліючий жмут паперу, який сильно димівся. В наслідок цих дій сталося займання та подальша пожежа автомобілів «АVІА А21.1» д.н.з. НОМЕР_6, та поряд припаркованого автомобіля НОМЕР_1.

З показань ОСОБА_4 допитаної в якості законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 слідує, що свого сина вона характеризує виключно з позитивної сторони. Проживають вони разом з сином без його батька. Вихованням сина більш займається самостійно. Вона постійно проводить з сином бесіди виховного характеру. Свою вину її син у вчиненні інкримінованих йому діянь визнає повністю та щиро кається.

З показань ОСОБА_3 допитаної в якості законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 слідує, що свого сина вона характеризує з позитивної сторони. Проживають вони разом з сином без його батька. Вихованням сина займається самостійно. Вона постійно проводить з сином бесіди виховного характеру. Свою вину її син у вчиненні інкримінованих йому діянь визнає повністю та щиро кається.

Крім повного визнання своє вини обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, їх винуватість підтверджується зібраними та дослідженими доказами в їх сукупності.

Так, з показань допитаного при судовому розгляді потерпілого ОСОБА_13 слідує, що він проживає в будинку АДРЕСА_4. 04.04.2012 року, близько 15 год. 00 хв., він припаркував свій автомобіль марки «Мітцубісі», державний номерний знак НОМЕР_2 у дворі за вищевказаною адресою поруч з мікроавтобусом синього кольору. 18.04.2014 року, о 19 год. 40 хв. йому зателефонував його співробітник та повідомив йому, що проходячи повз будинок в якому він проживає останній побачив, що горить автомобіль марки «Мітцубісі», чорного кольору. Після цього, він приїхав до будинку АДРЕСА_4 та побачив, що співробітниками пожежної охорони була ліквідована пожежа, осередок якої був у припаркованому поруч мікроавтобусі, синього кольору. Його автомобіль марки «Мітцубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, був пошкоджений внаслідок пожежі, а саме пошкоджені лакофарбове покриття лівої сторони автомобіля, частково обгоріли бампера, передня фара, розбите задне скло і полум'ям розплавлені елементи салону. Внаслідок пожежі та загорання його автомобіля йому була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 106693 грн. Зі слів очевидців йому стало відомо, що пожежа відбулась внаслідок того, що двоє неповнолітніх хлопців кинули підпалений папір у салон мікроавтобусу, синього кольору. З ОСОБА_12 він знайомий не був. При цьому, цивільний позов стосовно відшкодування заподіяної шкоди до обвинувачених він не заявляє.

З показань допитаного при судовому розгляді в якості потерпілого ОСОБА_6 слідує, що він має у своєму користуванні автомобіль «Авіа», державний номерний знак НОМЕР_6, яким він користувався по довіреності від ОСОБА_12, що була посвідчена нотаріусом, копію якої надавав слідчому та яка діяла до 17.11.2008 р. Крім того ним також була надана світлокопія довіреності посвідчена нотаріусом на використання та розпорядження цим автомобілем, яка була посвідчена після його знищення, а саме від 09.08.2012 р. В подальшому він також використовував вказаний автомобіль, маючи при собі свідоцтво про реєстрацію вказаного Т/З, в якості автотранспортного засобу у тому числі для перевезення вантажів за угодою з ОСОБА_12. Автомобілем «Авіа», державний номерний знак НОМЕР_6 він користувався вже близько семи років, але пів року до пожежі автомобіль був залишений ним біля будинку АДРЕСА_4 та іноді він користувався цим автомобілем. У квітня 2012 року йому зателефонували його батьки та повідомили про дану подію, стосовно підпалу автомобіля, після чого він приїхав до будинку АДРЕСА_4 та побачив, що автомобіль «Авіа», державний номерний знак НОМЕР_6 згорів внаслідок чого йому була завдана шкода та збитки. Автомобіль «Авіа», державний номерний знак НОМЕР_6 не був обладнаний сигналізацією. Останній раз він бачив цей автомобіль у непошкодженому стані о 16 год. 30 хв., 18 квітня 2012 року. Вартість ідентичного непошкодженого автомобіля „АВІА А21", з урахуванням його зносу, на час пожежі складала 19069 грн. 01 коп.. Внаслідок згорання вказаного автомобіля він не зміг отримувати дохід для утримання своєї сім'ї у розмірі 3000 гривень щомісяця, а всього він не одержав дохід, який мав скласти 36000 грн., як упущена вигода. Крім того, 2565 грн. складає вартість медикаментів для лікування членів його сім'ї.

З показань допитаного при судовому розгляді свідка ОСОБА_14 слідує, що він проходив біля будинку АДРЕСА_3, щодня, коли йшов на зупинку громадського транспорту. По дорозі він проходив повз згорілий автомобіль та зробив висновок, що автомобіль був у занедбаному стані, біля нього часто грались діти або в автомобілі перебували люди без визначеного місця проживання. Він не був очевидцем пожежі, але бачив її наслідки, а про подію пожежі йому розповідав його наглядно знайомий.

З показань допитаної при судовому розгляді в якості свідка ОСОБА_15 слідує, що місце її роботи розташоване поряд з місцем де відбулась пожежа та особисто вона не була очевидцем пожежі, про цю подію їй розповіли люди. Вона звернула увагу на автомобіль, який згорів вже після пожежі.

З показань допитаної при судовому розгляді в якості свідка ОСОБА_16 слідує, що вона проживає в будинку АДРЕСА_4 та бачила пожежу з вікна своєї квартири. Також вона бачила як діти та особи без визначеного місця проживання перебували біля згорілого автомобіля або в ньому. Господаря автомобіля вона не знає. Потерпілого вона також не знає.

З показань допитаного при судовому розгляді в якості свідка ОСОБА_17, слідує, що він знайомий з ОСОБА_6 та перебуває з ним в дружніх відносинах протягом 20 років, вони дружать сім'ями. У 2005 році ОСОБА_6 отримав цей автомобіль от ОСОБА_12, була виписана генеральна довіреність строком на 3 роки. У 2008 році була видана нова довіреність, на який термін він не знає. Машина була у технічно-справному стані. З 2005 року по 2012 рік він бачив автомобіль марки "Авіа" синього кольору, по вул. Мате-Залки, в м. Київ. Наприкінці березня 2012 року ніяких пошкоджень на автомобілі марки "Авіа" він не бачив. В період з 27 по 30 березня 2012 року він зателефонував ОСОБА_6, щоб взяти у нього автомобіль, для перевезення речей. Вони зустрілися, щоб перевірити справність автомобіля марки "Авіа", був присутній він і ОСОБА_6, колеса на автомобілі були приспущені, акумулятор був посаджений, вони поставили акумулятор з його автомобіля марки "Хюндай", шляхом накидання клемів, і автомобіль марки "Авіа" завівся. Технічна різниця характеристик між акумуляторами цих автомобілів йому не відома. В період з 2009 року по кінець 2011 року він бачив як ОСОБА_6 на машині "Авіа" перевозив будівельні матеріали від ТК"Епіцентр" до вул. Курчатова, 3, в м.Києві. Він був в якості пасажира під час перевезення, будівельні матеріали залишалися в машині, подальша доля будівельних матеріалів йому невідома. ОСОБА_6 працював ОСОБА_6 в "Епіцентрі" йому невідомо. Він не знає про наявність на 12 квітня 2012 у власності ОСОБА_6 автомобілів. Власником у довіреності записаний ОСОБА_12, який передавав повноваження ОСОБА_6 керувати та продавати автомобіль марки "Авіа". Він не знає хто є власником автомобіля на даний час. ОСОБА_12 його родич. Він не знає чи відчужував ОСОБА_12 автомобіль.

З показань допитаного при судовому розгляді в якості свідка ОСОБА_18 слідує, що він працює майстером по установці додаткового устаткування на СТО «Форсаж». Він знайомий с ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_17, в них дружні відносини. Він бачив, що у ОСОБА_6 був вантажний автомобіль, який ОСОБА_6 з 2009 року до грудня 2011 року обслуговував у нього на СТО «Форсаж», по вул. Червоногвардійська, 10/20, в місті Київ. Автомобіль заїжджав і виїжджав з СТО своїм ходом. Автомобіль був в робочому стані. Вік автомобіля він не може визначити. Автомобіль обслуговувався ОСОБА_6 з певною періодичністю і був його заробітком. Він не виконував робіт по обслуговуванню автомобіля ОСОБА_6 В жовтні 2011 року вони разом с ОСОБА_6, на цьому автомобілі їздили на рибалку в с. Крещатик, Черкаської обл. Йому не відомо чи належав цей автомобіль ОСОБА_6 на праві власності. Документів на автомобіль та документів щодо його вартості він не бачив.

Винуватість обвинувачених у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується також письмовими доказами, а саме:

- відомостями та фактичними даними, що містяться у висновку пожежо - технічної експертизи №1/54-ПТ від 29.12.2012 року, згідно якого осередок пожежі, яка виникла 18.04.2012 р. в автомобілі "АВИА А21.1" д.н.з. Н 3652КІ, за адресою: АДРЕСА_3, знаходився в кабіні автомобіля. Причиною виникнення пожежі - є занесення стороннього джерела запалювання на горючі матеріали (том 2 а.с. 219-221);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у висновку автотоварознавчої експертизи №8/1/3-92 від 15.01.2013 року, згідно якого ринкова вартість ідентичного непошкодженого КТЗ "АВИА А21", 1992 року виготовлення, з урахуванням зносу, на 18.04.2012 року становила - 19069 грн. 01 коп. (дев'ятнадцять тисяч шістдесят дев'ять грн. 01 коп.) (том 2 а.с. 191-199);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у звіті "БК експерт" №12/04-А209 від 26.04.2012 року, згідно якого внаслідок пошкодження транспортного засобу "МІТSUBISНІ РАJERО WAGОN" д.н.з. НОМЕР_3, вартість матеріального збитку становить 106693,70 грн. (сто шість тисяч шістсот дев'яносто три гривні, 70 копійок) з урахуванням ПДВ (том 2 а.с. 95-112).

- відомостями та фактичними даними, що містяться у протоколах огляду місця події від 18.04.2012 року, з описом пошкоджень автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, та автомобіля НОМЕР_1 та фотоблицею (том 2 а.с. 36-44, 77-80);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у висновку судово-хімічної експертизи №460хс від 04.01.2013 року, згідно якого, на запальничці, червоного кольору та залишках звугленої речовини, які були вилучені 18.04.2012 року під час огляду місця події та автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, за адресою: АДРЕСА_3, сліди пально-мастильних матеріалів та легкозаймистих рідин виявлено не було (том 2 а.с. 227-228);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у акті складеному комісією про пожежу від 18.04.2012 року, стосовно пошкодження автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6 (том 2 а.с. 119, 122);

- відомостями та фактичними даними, що містяться у свідоцтві про реєстрацію ТЗ - автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, кузов - НОМЕР_7, 1992 року виготовлення, власником якого вказаний ОСОБА_12 (том 2 а.с. 56-58, 61, 81).

Винуватість підсудних також підтверджується і іншими дослідженими доказами які знаходяться в матеріалах провадження.

Враховуючи те, що обвинувачені не оспорювали фактичні обставини провадження стосовно висунутого обвинувачення і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому, згідно ст. 337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинувачених в межах висунутого їм обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

При встановлених обставинах, оцінюючи всі зібрані та досліджені по провадженню докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм діянь та вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні є доведеною і зібраних доказів достатньо для визнання їх винними.

При цьому істотних порушень кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, які б перешкоджали судовому вирішенню справи, впливали на правильність кваліфікації дій обвинувачених, достатність доказів, ставили під сумнів їх об'єктивність та доведеність вини обвинувачених по провадженню, під час судового розгляду встановлено не було.

Показання обвинувачених дані під час судового розгляду про обставини вчинення ними вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому їм обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об'єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинувачених у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання їх винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у хуліганстві, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.

Також, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у хуліганстві, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_9 у відповідності зі ст.ст. 65, 66, 68, 103 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру, характер та ступінь участі у вчиненні кримінального правопорушення, особу винного та дані, що його характеризують, його ставлення до вчиненого ним діяння та подій, що відбулися, їх наслідків, сімейні обставини, матеріальне становище, його вік, умови його життя та виховання, вплив дорослих та оточуючих, стан здоров'я, загального розвитку, рівень розвитку, розумових здібностей, інші соціально-психологічні риси особи, склад сім'ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємовідносини між дорослими членами сім'ї та дорослими та дітьми, ставлення матері до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї, обстановку у навчальному закладі неповнолітнього, його ставлення до навчання та роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього, зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину у неповнолітньому віці, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також обставини, які негативно впливали на виховання неповнолітнього, й інші особливості неповнолітньої особи, принесені обвинуваченим вибачення потерпілим, відсутність обставин, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання та враховуючи позицію прокурора стосовно призначення обвинуваченому покарання, приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання згідно ст.98 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності зі ст.ст. 65, 66, 68, 103 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру, характер та ступінь участі у вчиненні кримінального правопорушення, особу винного та дані, що його характеризують, його ставлення до вчиненого ним діяння та подій, що відбулися, їх наслідків, сімейні обставини, матеріальне становище, його вік, умови його життя та виховання, вплив дорослих та оточуючих, стан здоров'я, загального розвитку, рівень розвитку, розумових здібностей, інші соціально-психологічні риси особи, склад сім'ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємовідносини між дорослими членами сім'ї та дорослими та дітьми, ставлення матері до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї, обстановку у навчальному закладі неповнолітнього, його ставлення до навчання та роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього, зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину у неповнолітньому віці, а також обставини, які негативно впливали на виховання неповнолітнього, й інші особливості неповнолітньої особи, принесені обвинуваченим вибачення потерпілим, відсутність обставин, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання та враховуючи позицію прокурора стосовно призначення обвинуваченому покарання, приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання згідно ст.98 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону.

При цьому таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинувачених, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом із цим, неповнолітніми обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час судового розгляду заявлено клопотання про звільнення їх від покарання на підставі п. "а" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", в редакції Закону від 06.05.2014, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

За змістом п. «а» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відповідно до ст. 12 КК України, обвинувачується у вчиненні у неповнолітньому віці умисного злочину, який не є тяжким, в коло осіб до яких не застосовується амністія відповідно до ст. 8 Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не входять, обвинувачені підлягають звільненню від покарання.

При цьому, відповідно до ст.ст. 122, 126 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з законних представників обвинувачених на користь держави витрати за проведення експертиз.

Цивільний позов ОСОБА_6 стосовно відшкодування заподіяної шкоди, неодержаних доходів та упущеної вигоди у кримінальному провадженню задоволенню не підлягає. Як встановлено в суді власником автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ - автомобіля «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6, кузов - НОМЕР_7, 1992 року виготовлення, вказаний ОСОБА_12, а ОСОБА_6 лише керував та користувався вказаним автомобілем, не маючи станом на 18.04.2012 р. відповідної довіреності або угоди посвідченої нотаріусом. При цьому ОСОБА_6 не було надано жодних доказів, що саме він поніс витрати на ремонт автомобіля.

Судом також враховується, що згідно постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 02 липня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», а саме п.24, не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із пред'явленого обвинувачення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394, 370, 374 КПК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", п. а) ст. 1 Закон України "Про амністію у 2014 році", суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч. 2 ст.86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", п. а) ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" - звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання.

На підставі ч. 2 ст.86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", п. а) ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" - звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) 1783 гривні 23 копійки на користь держави за проведення судово-хімічного, пожежно-технічного, автотоварознавчого досліджень та експертиз /отримувач УК в Оболонському районі м Києва /24060300, код ЄДРПОУ 38002491, рахунок 31113115700006/.

Стягнути з ОСОБА_19 (ідентифікаційний код НОМЕР_5) 1783 гривні 23 копійки на користь держави за проведення судово-хімічного, пожежно-технічного, автотоварознавчого досліджень та експертиз /отримувач УК в Оболонському районі м Києва /24060300, код ЄДРПОУ 38002491, рахунок 31113115700006/.

Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування шкоди залишити без задоволення.

Речові докази передані для зберігання до камери зберігання речових доказів Оболонського РУГУ МВС України в м.Києві згідно квитанцій №0020419-0020420 від 05.02.2012 року у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012110050000136 від 27.11.2012 року - запальничку червоного кольору та обгорілі частини деревини, слід взуття упакований у паперовий конверт жовтого кольору, вилучені під час огляду місця події 18.04.2012 року - знищити; автомобілі «АVІА А 21.1» д.н.з. НОМЕР_6 та "МІТSUBISНІ РАJERО WAGОN" д.н.з. НОМЕР_3 - залишити в розпорядженні власників.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: