У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Хопти С.Ф., ШтеликС.П.,

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, державної інспекції сільського господарства у Житомирській області до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, третя особа - Квітнева сільська рада Коростишівського району Житомирської області, про визнання недійсними державних актів та право власності на земельні ділянки, зобов'язання повернути земельні ділянки до земель запасу сільської ради, зобов'язання привести земельні ділянки до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованих споруд; за зустрічним позовом ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10 до Житомирської обласної державної адміністрації, державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа - Квітнева сільська рада Коростишівського району Житомирської області, про визнання права власності на земельні ділянки за касаційними скаргами: ОСОБА_9, ОСОБА_11 та представника ОСОБА_12, ОСОБА_10 - ОСОБА_20 - на рішення апеляційного суду Житомирської області від 16 лютого 2016 року, представників ОСОБА_21 - ОСОБА_22 та ОСОБА_20 - на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 16 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2011 року перший заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, державної інспекції сільського господарства в Житомирській області звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 7 та 12 квітня 2009 року головою Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області та начальником управління Держкомзему у Коростишівському районі з порушенням порядку, визначеного ст. 118 ЗК України, було видано державні акти на право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19

31 травня 2011 року прокуратурою Житомирської області порушено кримінальну справу за фактом зловживання владою стосовно службових осіб Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Крім того, проведеною Держземінспекцією у Житомирській області відповідною перевіркою встановлено факт нецільового використання спірних земельних ділянок ОСОБА_10, ОСОБА_12, а саме ними на наданих спірних земельних ділянках сільськогосподарського призначення проведено самочинне будівництво капітальних споруд - житлових будинків.

Таким чином, відповідачами порушено вимоги чинного законодавства України, спірні земельні ділянки незаконно вибули із володіння держави та використовуються не за призначенням.

З урахуванням наведеного перший заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, державної інспекції сільського господарства в Житомирській області просив визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: від 12 березня 2009 року, виданих ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_10 та від 7 квітня 2009 року, виданих ОСОБА_4, ОСОБА_5; зобов'язати ОСОБА_10, ОСОБА_12 привести земельні ділянки у попередній стан шляхом знесення самочинно збудованих будівель та споруд; зобов'язати ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, повернути спірні земельні ділянки до земель запасу Квітневої сільської ради Коростишівського району Житомирської області.

ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10 звернулися до суду із зустрічним позовом, у якому просили визнати за ними право власності на спірні земельні ділянки, що знаходяться на території Квітневої сільської ради Коростишівського району Житомирської області, посилаючись на те, що ними виконані всі вимоги ЗК України щодо набуття права на земельні ділянки. Чинним законодавством немає заборони зводити на таких землях будівлі, оформлення яких може відбутись пізніше.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, державної інспекції сільського господарства в Житомирській області відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 16 лютого 2016 року рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позову прокурора скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення. Позов першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, державної інспекції сільського господарства в Житомирській області задоволено.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_3, на земельну ділянку площею 2 000 га для ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 7 квітня 2009 року, виданий ОСОБА_4, на земельну ділянку площею 2 000 га для ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 7 квітня 2009 року, виданий ОСОБА_5, на земельну ділянку площею 2 000 га для ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_6, на земельну ділянку площею 2 000 га для ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_8, на земельну ділянку площею 2 000 га для ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_13, на земельну ділянку площею 2 000 гадля веденняособистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_23, на земельну ділянку площею 2 000 гадля ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_9, на земельну ділянку площею 2 000 гадля ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_10, на земельну ділянку площею 2 000 гадля ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_11, на земельну ділянку площею 2 000 гадля ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_12, на земельну ділянку площею 2 000 гадля ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_15, на земельну ділянку площею 2 000 га для ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_16, на земельну ділянку площею 2 000 гадля ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_17, на земельну ділянку площею 2 000 гадля ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_18, на земельну ділянку площею 2 000 гадля ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_19, на земельну ділянку площею 2 000 гадля ведення особистого селянського господарства недійсним.

Визнано державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 березня 2009 року, виданий ОСОБА_14, на земельну ділянку площею 2 000 гадля ведення особистого селянського господарства недійсним.

Зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 повернути вказані земельні ділянки до земель запасу Квітневої сільської ради Коростишівського району Житомирської області.

Зобов'язано ОСОБА_10 та ОСОБА_12 провести земельні ділянки до попереднього стану, шляхом знесення самочинно збудованих будівель та споруд.

У решті рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційних скаргах, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та представник ОСОБА_12, ОСОБА_10 - ОСОБА_20 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Отже, судові рішення у частині вирішення зустрічного позову не оскаржуються, тому у касаційному порядку в силу ч. 1 ст. 335 ЦПК України не переглядаються.

У касаційній скарзі представники ОСОБА_21 - ОСОБА_22 та ОСОБА_20, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову прокурора, суд першої інстанції виходив із того, що посилання прокурора на відсутність рішення про затвердження проекту землеустрою у даній справі є формальною підставою, оскільки відповідачі набули право власності на спірні земельні ділянки, їм було видано державні акти, що посвідчують таке право, а прокурором не надано доказів того, у чому саме полягає порушення прав та інтересів держави чи суспільних інтересів. Крім того, органом виконавчої влади не приймалося рішення про відмову у передачі земельних ділянок у власність відповідачів відповідно до вимог ч. 10 ст. 118 ЗК України, що також підтверджує їх право на отримання у власність спірних земельних ділянок.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні позову прокурора й задовольняючи позов прокурора, виходив із того, що прокурор звертався з позовом до суду з підстави задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання щодо безоплатної передачі земельних ділянок з комунальної власності у приватну та повернення у власність територіальної громади землі, яка вибула з її власності незаконно, оскільки розпорядження, якими затверджувалися проекти землеустрою, щодо відведення спірних земельних ділянок не приймались, що є порушенням ст. ст. 116, 118 ЗК України. Крім того, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 проведено будівництво жилих будинків на спірних земельних ділянках, виділених для ведення особистого селянського господарства, тобто будівництво здійснено з недотриманням цільового призначення щодо використання землі.

Проте повністю погодитись із такими висновками судів не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що розпорядженням голови Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області Братуня О.Г. від 09 квітня 2008 року за № 207 «Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства» надано дозвіл ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_25, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_26, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_27, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11 на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею по 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Квітневої сільської ради Коростишівського району Житомирської області.

На підставі вищевказаного розпорядження, товариством з обмеженою відповідальністю «Поліський край» розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок зазначеним вище особам.

7 квітня 2009 року та 12 квітня 2009 року головою Коростишівської районної державної адміністрації Братунем О.Г. та начальником управління Держкомзему в Коростишівському районі Житомирської області Нечипоренко Я.П. підписано державні акти на право власності на земельні ділянки від 12 березня 2009 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_11, № НОМЕР_2 ОСОБА_19, № НОМЕР_3 ОСОБА_8, № НОМЕР_3 ОСОБА_18, № НОМЕР_4 ОСОБА_6, № НОМЕР_5 ОСОБА_17, № НОМЕР_5 ОСОБА_7, № НОМЕР_6 ОСОБА_14, № НОМЕР_7 ОСОБА_26, № НОМЕР_8 ОСОБА_13, № НОМЕР_9 ОСОБА_16, № НОМЕР_10 ОСОБА_25, № НОМЕР_11 ОСОБА_15, № НОМЕР_12 ОСОБА_3, № НОМЕР_13 ОСОБА_10; та державні акти на право власності на земельні ділянки від 7 квітня 2009 року серії НОМЕР_14 ОСОБА_5, № НОМЕР_15 ОСОБА_27

Підставою для набуття відповідачами права власності на земельні ділянки у зазначених вище актах вказано розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації від 9 квітня 2008 року «Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства».

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Вимогами чч. 1, 2, 6-9 ст. 118 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

При розгляді цієї справи суди не звернули уваги на таке.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦК України, якщо спір не врегульовано до судового розгляду, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Судом визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 7 квітня 2009 року, виданий ОСОБА_5, на земельну ділянку площею 2 000 гадля ведення особистого селянського господарства та зобов'язано ОСОБА_5 повернути вказану земельну ділянку до земель запасу Квітневої сільської ради Коростишівського району Житомирської області.

Разом з тим, виконати судове рішення в цій частині неможливо, оскільки 29 квітня 2009 року, тобто до пред'явлення позову, так і до ухвалення судом першої інстанції рішення суду, ОСОБА_5 згідно з договором купівлі-продажу продала зазначену земельну ділянку ОСОБА_21, який 3 червня 2009 року оформив право власності на земельну ділянку, що підтверджується доданим до касаційної скарги державним актом про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_16.

У порушення наведених вище норм процесуального права суд першої інстанції ОСОБА_21 до участі у справі не залучив, чим вирішив питання про його права та обов'язки, а суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України зазначені недоліки суду першої інстанції не усунув.

Крім того, посилаючись на те, що на спірних земельних ділянках здійснено незаконне будівництво, суд не дав належної правової оцінки тому факту, що ОСОБА_10 отримав Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що свідчить про порушення будівельних норм і інших правил при будівництві. У порушення вимог п. 1 ч. 6 ст. 130 ЦПК України прокурор позов в цій частині не уточнив.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають юридичне значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не можутьвважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягають частковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скаргиОСОБА_9, ОСОБА_11 та представника ОСОБА_12, ОСОБА_10 - ОСОБА_20, задовольнити частково.Касаційну скаргу представників ОСОБА_21 - ОСОБА_22 та ОСОБА_20 - задовольнити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 16 лютого 2016 року в частині вирішення позову першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, державної інспекції сільського господарства у Житомирській області скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

В.І.Журавель

С.Ф.Хопта

С.П.Штелик