Єдиний унікальний номер 149/1892/16-ц

Номер провадження 2/149/778/16

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2016 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Тарнавського М. В.

при секретарі Гавлович Л. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику справу за позовом ОСОБА_1, яка в тому числі діє за довіреностями від ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5;ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8 міської ради Вінницької області, про встановлення розміру часток у спільній сумісній власності та зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8 міської ради Вінницької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про встановлення розміру частки у спільній сумісній власності та визнання договору купівлі-продажу дійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі-відповідачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_8 міської ради та просять визначити, що їм належить право власності по 1/8 частині ідеальної долі двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право власності на житло №2335 виданого 08.07.1995 року виконавчим комітетом ОСОБА_8 міської ради Вінницької області згідно рішення №149 від 29.06.1995 року.

В обґрунтування своїх вимог позивачі-відповідачі зазначили, що їм на праві спільної сумісної власності належить 77/1000 долі будинку, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1. Квартира була приватизована на вісьмох осіб у рівних долях і є спільною сумісною власністю, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло.

Маючи на меті відчужити належну їм квартиру, вони звернулись з відповідним проханням до нотаріуса, однак остання відмовила та в усному порядку та повідомила про те, що відчуження неможливе, оскільки у свідоцтві про право власності на житло №2335 від 08.07.1995 року відсутні відомості про належність цього нерухомого майна позивачам, а саме не зазначена їх частка у спільній сумісній власності на квартиру.

Відповідач-позивач ОСОБА_9 позовні вимоги визнав у повному обсязі та у свою чергу звернувся до суду із зустрічним позовом про встановлення розміру частки у спільній сумісній власності та визнання договору купівлі-продажу дійсним. Свої вимоги мотивував тим, що йому також на праві спільної сумісної власності належить 77/1000 долі будинку, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1. Квартира була приватизована на вісьмох осіб у рівних долях і є спільною сумісною власністю. Тобто, йому також належить право власності на 1/8 частину ідеальної долі вказаної квартири.

Крім того, відповідач-позивач стверджує, що 05 травня 2016 року між ним та позивачами-відповідачами була досягнута домовленість про купівлю-продаж належних їм 7/8 часток вказаної двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2. Між ними було погоджено всі належні умови купівлі-продажу вищевказаного майна. Зокрема, щодо ціни, передачі квартири у власність, оформлення договору у нотаріальній конторі. Під час підписання договору купівлі-продажу, а саме 05 травня 2016 року ним було сплачено продавцям договірну вартість 7/8 частин квартири - 42000 (сорок дві тисячі) гривень 00 копійок, тобто по 6000 (шість тисяч)гривень кожному і, таким чином, виконано обов'язки, як покупця. Тоді ж позивачі-відповідачі звільнили квартиру від належного їм майна та передали йому по акту приймання-передачі. Також відповідачі передали йому наявні у них правовстановлюючі документи на квартиру і зобов’язалися згідно до кінця місяця посвідчити Договір у нотаріальному порядку тобто до 31 травня 2016 року. Таким чином, 05 травня 2016 року, укладений між нимидоговір купівлі-продажу в простій письмовій формі було повністю виконано. Однак, до теперішнього часу він не має змоги оформити придбане майно відповідно до Закону. Позивачі-відповідачі ухиляються від посвідчення Договору у нотаріальному порядку, посилаючись на свою зайнятість. Тому вважає, що дії позивачів-відповідачів є такими, що порушують його права та інтереси як покупця.

Позивачі-відповідачі ОСОБА_1, яка в тому числі діє за довіреностями від ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зустрічні позовні вимоги визнали в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення, що підтверджується їхніми письмовими заявами.

Представник відповідача ОСОБА_8 міської ради позовні вимоги визнав та не заперечує проти задоволення первісних та зустрічних позовних вимог.

Суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Свідоцтвом про право власності на житло №2335 виданого 08.07.1995 року виконавчим комітетом ОСОБА_8 міської ради Вінницької області згідно рішення №149 від 29.06.1995 року підтверджується, що квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та ОСОБА_9на праві спільної сумісної власності і вони є власниками 77/1000 долі будинку.

Статтею 370 ЦК України передбачено, що власник має право на виділ в натурі частки майна, що є спільною сумісною власністю. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Пункт 5 Пленуму ВСУ України №20 від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності говорить, що розглядаючи позови, пов'язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є: ...квартира (будинок), кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, передана при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою членів сім'ї наймача у їх спільну сумісну власність (ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 )).  Частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Пункт 2 Пленуму ВСУ України №20 від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності вказує, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами:  в) про поділ спільного майна або виділ з нього частки.

Таким чином, суд вважає, що перешкод у визначенні часток у спільній сумісній власності немає і позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом в цій частині необхідно задовольнити.

Крім цього, судом встановлено, що 5 травня 2016 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, яка в тому числі діяла за довіреностями від ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, була досягнута домовленість про купівлю-продаж належних продавцям 7/8 часток двокімнатної квартири №1 за адресою: Вінницька область, м.Хмільник, вул. Пушкіна, 4, про що вони уклали договір купівлі-продажу та скріпилийого своїми підписами. Тоді ж, покупцем ОСОБА_9 було сплачено продавцям договірну вартість 7/8 частин квартири - 42000 (сорок дві тисячі) гривень 00 копійок, тобто по 6000 (шість тисяч)гривень кожному і, таким чином, виконано обов'язки, як покупця. Вказане також було зафіксовано у письмових розписках про отримання коштів від 05 травня 2016 року.

Актом приймання-передачі, який є додатком до договору купівлі-продажу від 5 травня 2016 року доведено, що спірна квартира була передана разом із правовстановлюючими документами ОСОБА_9, тобто, укладений в простій письмовій формі договір купівлі-продажу було повністю виконано, однак продавці ухиляються від нотаріального посвідчення вказаного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Таким чином, суд вважає можливим задовольнити зустрічний позов в частині визнання договору купівлі-продажу дійсним, оскільки позиціями сторін, викладених у заявах наданих суду та матеріалами справи доведено, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне виконання договору, але позивачі-відповідачі своєчасно для нотаріального посвідчення договору не з'явилися та договір нотаріально не посвідчений, а ОСОБА_9 дійсно виконав всі обов’язки покупця, які взяв на себе при укладені договору купівлі-продажу.

На підставі ст.ст. 203, 208, 220, 328, 334, 355, 368, 370, 373, 381, 392, 620, 655-658 ЦК України, ст. 8 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 р. та керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 179, 212, 213, 215-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визначити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5,ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 належить право власності по 1/8 частині ідеальної долі квартири за адресою: АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право власності на житло №2335 виданого 08.07.1995 року виконавчим комітетом ОСОБА_8 міської ради Вінницької області згідно рішення №149 від 29.06.1995 року.

Визначити, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, належить право власності на 1/8 частину ідеальної долі квартири за адресою: АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право власності на житло №2335 виданого 08.07.1995 року виконавчим комітетом ОСОБА_8 міської ради Вінницької області згідно рішення №149 від 29.06.1995 року.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу двокімнатної квартири №1, загальною площею 42,2 кв.м, житловою площею 29,5 кв.м.в будинку №4 по вул. Пушкіна в м.Хмільнику Вінницької області, укладений 05 травня 2016 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, яка в тому числі діяла за довіреностями від імені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Витрати по справі покласти на сторони.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд на протязі 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя М. В. Тарнавський