30.07.2010

П О С Т А Н О В А

іменем України

Справа № 2-а-1235/2010 р.

30 липня 2010року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум'янцевої Н.О.

при секретарі Ляшик С.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського міського голови про заборону вчиняти певні дії та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського міського голови про заборону вчиняти певні дії та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що Миколаївській міський голова в порушення вимог ст.ст. 9,10 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 10,24 Конституції України та ст. ст. 2, 8, 11 Закону України «про мови в Українській РСР», під час проведення свята «День перемоги» 09.05.2009року виступав перед громадянами міста не українською мовою. Вважає що у зв'язку з такими діями відповідача, він був позбавлений можливості отримати інформацію українською мовою, у нього погіршується стан здоров'я, він вимушений звертатись до суду, що викликає у нього душевний біль та моральні страждання.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі.

Представник Виконкому ММР у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином. Від нього двічі надходили клопотання про перенесення слухання справи, однак поважної причини за якою він не може бути присутнім у судовому засіданні не вказано, відповідних документів до клопотань не подано.

Суд заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 10 Конституції України від 28.06.1996р. говорить: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.».

Стаття 3 Закону України «Про мови в Українській РСР» N 8312-XI від 28.10.1989 (надалі Закон №8312-11) говорить про те що, Українська РСР створює необхідні умови для розвитку і використання мов інших національностей в республіці.

В роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей (міста, райони, сільські і селищні Ради, сільські населені пункти, їх сукупність), можуть використовуватись поряд з українською і їхні національні мови.

Згідно статті 4 Закону №8312-14 - мовами міжнаціонального спілкування в Українській РСР є українська, російська та інші мови. Українська РСР забезпечує вільне користування російською мовою як мовою міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР.

Згідно статті 11 Закону №8312-14 - в Українській РСР мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова.

Стаття 15 закону №8312-14 передбачає, що мовою з'їздів, сесій, конференцій, пленумів, засідань, зборів, нарад, інших зібрань державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій в Українській РСР є українська мова.

У випадках, передбачених у частині другій статті 3 цього Закону, мовою сесій, конференцій, пленумів, засідань, зборів, нарад, інших зібрань органів і організацій поряд з українською мовою може бути і національна мова більшості населення тієї чи іншої місцевості, а у випадках, передбачених у частині третій цієї ж статті, - мова, прийнятна для населення даної місцевості.

Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) N 10-рп/99 від 14.12.1999р. (надалі Рішення №10-рп/99) - Положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).

Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.

Згідно чинного законодавства України, зокрема Рішення №10-рп/99, яке є остаточним та оскарженню не підлягає - українська мова є обов'язковою при здійсненні повноважень органами місцевого самоврядування та органами державної влади, використання будь якої іншої мови допускається лише поряд з державною.

Таким чином виходячи з вищевикладеного, посадова особа повинна була користуватись державною мовою, а за необхідністю цей же виступ міг бути переведений на російську або будь-яку іншу мову.

Відповідно до вимог ст..2, 11, 162 КАС України спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатись з тим, що запрошувалося позивачем у його позовних вимогах. Суд може змінити чи уточнити його формулювання, а в необхідних випадках і вийти за межи позовних вимог - застосувати спосіб захисту з метою повного захисту прав, свобод чи інтересів особи, про захист яких просить позивач, але в межах визначених КАС України повноважень.

Враховуючи, що діючим законодавством передбачена можливість використання іншої мови поряд з державною, суд вважає за необхідне заборонити відповідачу виступати на території міста будь-якою іншою мовою без перекладання тексту українською мовою.

Вимога позивача щодо стягнення з Миколаївського міського голови на його користь моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 56 Конституції України відшкодування моральної шкоди завданої незаконноми рішеннями, діями чи бездіяльностю органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відбувається за рахунок органів місцевого самоврядування,.

Керуючись ст.ст. 122, 160, 161, 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївського міського голови про заборону вчиняти певні дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Заборонити Миколаївському міському голові виступати на території міста будь-якою іншою мовою без перекладання цього ж виступу українською мовою.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви.

Суддя Ленінського районного суду

м. Миколаєва Н.О. Рум'янцева