УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/1913/11
Категорія 10.3.3
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої судді Косигіної Л.М.
суддів: Жигановської О.С., Матюшенка І.В.
при секретарі Порохня М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення невиплачених коштів
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області
на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 15 грудня 2009 року, -
встановила:
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Управління ПФУ в Овруцькому районі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у меншому розмірі, ніж визначено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", поновити строк звернення до суду та стягнути з відповідача на її користь заборгованість в сумі 1575 грн. 50 коп. за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року.
Постановою Овруцького районного суду від 15.12.2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління ПФУ в Овруцькому районі в частині визначення ОСОБА_1 розміру підвищення до пенсії за ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.05.2008 року по 31.03.2009 року. Стягнуто з відповідача на користь позивачки 1007 грн. 20 коп. підвищення до пенсії за період з 01.05.2008 року по 31.03.2009 року. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі просить скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначив, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, тому вони не можуть бути використані на цілі, які не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також вважає, що судом неправильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, з якої обчислюється підвищення. Крім того, суд безпідставно не взяв до уваги постанову КМ України від 28.02.2008 року № 530, якою на законодавчому рівні визначено порядок обчислення підвищення до пенсії та його розмір.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком \а.с. 4, 5\. Однак, підвищення до пенсії вона отримує у меншому розмірі, ніж визначено Законом \а.с. 3\.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22 травня 2008 року спірні правовідносини регулюються ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому позивачка має право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, висновок суду про те, що соціальні права позивачки підлягають відновленню з 01.05.2008 року є помилковими.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни є мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм обрахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. Тому, положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування доплат, передбачених ст. б Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Також слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 "Про Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлюється не розмір мінімальної пенсії з якого обчислюється доплата особам, які мають статус "дитини війни", а конкретний розмір такої доплати, що суперечить змісту ст. б Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при визначенні позивачу розміру соціальної допомоги підлягає застосуванню ст. б Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи відповідача щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. При цьому, колегія суддів бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справа "Кечко проти України", "Бурдов проти Росії", №59498/00, пар. 35, ECHR. 2002-Ш (mutatis mutandis), справа YVONNE Van Duyn V. Home Office (Case 41/74 van Duyn V. Home Office ); справа про принцип юридичної визначеності.
Крім того, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30.04.2002 року № 8-2 \з відповідними змінами \, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає \здійснює перерахунок і виплачує пенсії та інші виплати згідно чинного законодавства. Тому, відповідачем у справах щодо здійснення перерахунку соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, за відповідними позовами є управління Пенсійного фонду України.
Проте, ухвалюючи постанову про стягнення з відповідача певної суми коштів, суд першої інстанції не врахував наступне.
Відповідно до ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності таких дій - зобов'язати провести нарахування \донарахування та виплату належних сум відповідно до закону, не ухвалюючи при цьому рішення про визначення конкретного розміру виплат.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 207, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 15 грудня 2009 року змінити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 соціальної допомоги, за період з 22.05.2008 року по 31.03.2009 року як дитині війни.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 22.05.2008 року по 31.03.2009 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком \з урахуванням проведених виплат.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: