Судове рішення #58726100


Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.

секретаря Вінтоняк О.І.

розглянувши у відкритому судовому справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Оріана» і ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 3 серпня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1987 року перебуває у трудових відносинах з ВАТ «Оріана». Однак, 17 березня 2008 року незаконно був звільнений з роботи в наслідок чого втратив заробітну плату та йому заподіяно моральну шкоду. Позивач також вказував, що колишній розпорядник майна ВАТ «Оріана» ОСОБА_2 з часу незаконного захоплення приміщення відповідача, тобто з 21 лютого 2008 року постійно порушує його право на працю і в добровільному порядку не виконує рішення суду від 12 червня 2009 року про поновлення на роботі.

Під час розгляду справи, 15 липня 2010 року позивач остаточно змінив позовні вимоги і просив стягнути з ВАТ «Оріана» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.06.2009 року по час вирішення спору, з врахуванням виплат здійснених ВАТ „Оріана" 30.04.2010 року в сумі 17766 грн. 89 коп., стягнути з ВАТ „Оріана" на його користь 3000 грн. доплати за використання мобільного телефону станом на липень 2010 року, стягнути з ВАТ „Оріана" на його користь моральну шкоду в сумі 35000 грн., визнати незаконними дії ОСОБА_2 щодо надрукованих оголошень

_______________________________________________________________________________

Справа №22–ц-5890/10 Головуючий у 1інст. ОСОБА_4

Категорія 52 Доповідач-суддя ОСОБА_5

в засобах масової інформації про втрату чинності доручень виданих йому за підписом в.о. голови правління ОСОБА_6 та щодо скасування наказу про виконання позивачем обов'язків заступника голови правління ВАТ „Оріана", визнати незаконним та скасувати наказ № 20"а" від 01.04.2008 року та наказ №13 від 24.02.2010 р., наказ від 23.02.2010 року про його поновлення на роботі визнати фіктивним правочином та недійсним, оскільки був виданий без наміру фактично допустити його до роботи, а тільки з метою його майбутнього звільнення, визнати незаконним наказ №10- к від 26.04.2010 р. про його звільнення на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України, поновити його на роботі на посаді начальника юридичного відділу, визнати незаконними дії ОСОБА_2 по зміні штатного розкладу здійснені ним за період з 22.02.2008 року по даний час.

Покласти на ОСОБА_2 як на винну особу обов’язок ВАТ „Оріана" по оплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у зв’язку з незаконними діями відповідно до ст. 237 КЗпП України і стягнути з нього понесені ним судові витрати.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 3 серпня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_3 і стягнуто з ВАТ «Оріана» на його користь 11051грн. 83 коп. недоплачених сум середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 12.06.2009 р. по 02.03.2010 року та компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків її виплати.

Визнано незаконними та скасовано накази: № 20 „А" виданий 11.04.2008 р. про виведення із штатного розкладу ВАТ «Оріана» з 01.04.2008 р. посади начальника юридичного відділу; № 13 від 24.02.2010 р. про попередження ОСОБА_3 про звільнення з роботи згідно ст. 40 п.1 КЗпП України та №10-к від 26.04.2010 р. про звільнення з роботи ОСОБА_3 - начальника юрвідділу з 26.04.2010 р. згідно ст. 40 п. 1 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника юридичного відділу ВАТ «Оріана» з 26.04.2010 року.

Стягнуто з ВАТ «Оріана» на користь ОСОБА_3 4460грн. 77 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 2500 грн. моральної шкоди та 77 грн. судових витрат.

Дії ОСОБА_2 як керівника ВАТ «Оріана» щодо подання інформації через тижневик «Дзвони Підгір’я" від 25 вересня 2009 року про те, що ОСОБА_3 не є працівником ВАТ „Оріана" і не представляє інтереси товариства за дорученням, визнано незаконними. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині відмови: визнати незаконними дії ОСОБА_2 щодо скасування наказу ВАТ «Оріана» №10 від 10.04.2009 року про покладення на начальника юридичного відділу ОСОБА_3 обов’язків заступника голови правління; визнати незаконним наказ ВАТ «Оріана» №10 від 17.03.2008 року та наказ №25 від 07.04.2008 року про скасування наказу №8 від 29.01.2006 року про встановлення доплат всім працівникам товариства і про відміну наказів, на підставі яких проводились такі доплати; додатково стягнути 3813,33 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнути 3000 грн. доплати за використання мобільного телефону у службових цілях і додатково стягнути 32500 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, дав неправильну оцінку доказам поданим у підтвердження позову, тому ухвалив помилкове рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що відповідач без його згоди змінив діючі умови оплати праці, ОСОБА_2 не був уповноваженим представляти інтереси ВАТ «Оріана» та видавати накази щодо господарської діяльності товариства і помилково не прийняв до уваги поданий ним розрахунок середньомісячної заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача. Крім цього, суд неправильно визначив розмір заподіяної моральної шкоди і не врахував характеру та обсягу перенесених ним моральних страждань.

Сторони у судове засідання не з’явились, хоч про час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Тому відповідно ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи ОСОБА_3 в частині позову про визнання незаконними дії ОСОБА_2 щодо скасування наказу ВАТ «Оріана» №10 від 10.04.2009 року про покладення на начальника юридичного відділу ОСОБА_3 обов’язків заступника голови правління, визнання незаконним наказ ВАТ «Оріана» №10 від 17.03.2008 року та наказ №25 від 07.04.2008 року про скасування наказу №8 від 29.01.2006 року про встановлення доплат всім працівникам товариства і про відміну наказів, на підставі яким проводились такі доплати, у стягненні 3813,33 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягненні 3000 грн. доплат за використання мобільного телефону у службових цілях і стягненні 32500 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням господарського суду від 16 січня 2008 року виконання обов’язків голови правління ВАТ «Оріана» покладено на розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого ОСОБА_2, який правомірно скасував накази про покладення на позивача обов’язків заступника голови правління і встановлення йому доплат до посадового окладу та за користування мобільним телефоном. Що стосується середньомісячного заробітку позивача, то суд керувався п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 з наступними змінами і доповненнями та виходив з встановленого посадового окладу начальника юридичного відділу ВАТ «Оріана». Визначаючи розмір моральної шкоди заподіяної позивачу суд ураховував перенесені ним з вини відповідача моральні страждання і наявні у справі докази з цього приводу.

Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута та функції з управління та розпорядження майном банкрута.

З матеріалів справи вбачається, що у зв’язку з банкрутством ВАТ «Оріана» ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2007 року, залишеною без зміни постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2008 року, які мають юридичну силу обов’язки голови правління ВАТ «Оріана» покладено на розпорядника майна цього товариства ОСОБА_2 до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами нового керівника боржника.

За таких обставин, відповідно ч. 1 ст. 25 ЗаконуУкраїни "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна ВАТ «Оріана» ОСОБА_2 з метою відновлення платоспроможності боржника та з дотриманням вимог закону наказом № 10 від 17.03.2008 року за допущені порушення у веденні господарської діяльності колишнім керівником товариства скасовано наказ №8 від 20.01.2006 року та припинено з 01.02.2008 року нарахування і виплату доплати позивачу та іншим працівникам. Крім цього, наказом №25 від 07.04.2008 року правомірно відмінено накази колишнього керівника на підставі яких було передбачено оплату позивача за користування мобільним телефоном.

Суд обґрунтовано відхилив доводи позивача про законність зазначених наказів, так як доплати до заробітної плати позивача та оплата за користування мобільним телефоном не передбачені за штатним розписом та посадовим окладом і не порушують його право на оплату праці встановлену трудовим договором.

Крім цього, правильним є також висновок суду, яким відмовлено позивачу у стягненні 3813,33 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки посадовий оклад начальника юридичного відділу ВАТ «Оріана» встановлений 1600 грн., а середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.04. по 03.08.2010 року становив 4460,77 грн., що підтверджується проведеним розрахунком відповідно п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 з наступними змінами і доповненнями.

У зв’язку з цим, суд обґрунтовано не прийняв до уваги поданий ОСОБА_7 розрахунок середньомісячної заробітної плати, так як такий розрахунок зроблений не з розміру посадового окладу начальника юридичного відділу і підписаний не уповноваженими особами.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року N 5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов'язковому з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, суд, з дотриманням положень зазначеного закону врахував характер допущеного правопорушення, глибину духовних страждань позивача, ступінь вини відповідача, вимоги розумності та справедливості і прийшов до правильного висновку визначивши відшкодування моральної шкоди в розмірі 2500 грн.

Також встановлено, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16 червня 2010 року введено процедуру санації боржника – ВАТ «Оріана» і звільнено з роботи розпорядника майна цього товариства ОСОБА_2 Зазначених обставин сторони не заперечують.

За таких обставин, відповідно ст. 237 КЗпП України суд першої інстанції прийшов до правильного висновку відмовивши позивачу покладенні на ОСОБА_2 обов'язку покрити шкоду, заподіяну товариству у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, оскільки він не перебуває у трудових відносинах ВАТ «Оріана».

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Калуського міськрайонного суду від 3 серпня 2010 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.



ОСОБА_8 ОСОБА_5

Судді: О.Ю. Беркій

ОСОБА_9



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація