ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2009 року Справа № 2а-1916/09/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1.,
відповідача - ОСОБА_2.,
представника співвідповідача - ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: управління Пенсійного фонду України в Косівському районі
до відповідача: старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області та співвідповідача відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області
про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2. щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій від 30.06.2009 року та скасування винесених ним постанов від 30.06.2009 року про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій , -
ВСТАНОВИВ :
16 липня 2009 року управління Пенсійного фонду України в Косівському районі звернулось з адміністративним позовом до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області та відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2. щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій від 30.06.2009 року та скасування вищевказаних постанов.
Позовні вимоги мотивовані тим, що старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішеннь державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 в ході здійснення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі № 2-а 3770 про зобов'язання управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі провести перерахунок призначеної громадянинуОСОБА_3. державної та додаткової пенсії незаконно, в порушення вимог статей 45,46 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанови від 30.06.2009 року про стягнення з управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Представник позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві. Також суду пояснив, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2009 року серії ВП № 12938258 по примусовому виконанню рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі № 2-а 3770, управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі отримало тільки 26.05.2009 року, відповідно,у встановлений в ній 7-ми денний строк для добровільного виконання рішення виконати його не мало можливості. Окрім того, 27.05.2009 року управлінням Пенсійного Фонду України в Косівському районі на адресу підрозділу примусового виконання рішення державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області направлено лист з проханням надати роз'яснення щодо постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2009 в частині набрання виконавчим документом законної сили та надати оригінали судових рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі № 2-а 3770. Заяви про відкладення виконавчих дій, в порядку статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу органу ДВС управлінням Пенсійного Фонду України в Косівському районі не направлялося.
Відповідач та представник співвідповідача (старший державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області), в судовому засіданні позов заперечив, мотивуючи тим, що згідно частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження постановою у 3-нний строк. В разі невиконання боржником рішення суду у строк, установлений для добровільного виконання, постановою державного виконавця, у відповідності до статті 46 Закону України «Про виконавче провадження», в разі невиконання рішення немайнового характеру, з боржника стягується виконавчий збір в розмірі 50-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Оскільки, в добровільному порядку, в наданий для цього строк, рішення боржником виконане не було, а відповідних підстав для відкладення виконавчих дій в порядку визначеному статтею 32 України «Про виконавче провадження» не встановлено, в результаті 30.06.2009 року ним винесена відповідна постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 850 грн. Окрім того, в ході здійснення примусового виконання вищевказаного рішення виникли витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій в сумі 21,62 грн., в зв'язку з чим в порядку статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.06.2009 року.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника співвідповідача, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних мотивів.
У відповідності до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Враховуючи положення статей 45,46 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в судовому порядку, суд приходить до висновку про те, що законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, при здійсненні такими особами, примусового виконання рішень винесених судами адміністративної юрисдикції, ніж передбаченого частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» та розроблена на його виконання "Інструкція про проведення виконавчих дій" № 74/5 від 15.12.1999 року.
Згідно вимог частин 1 та 2 статті 24 Закону Україну «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 30 Закону Україну «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Судом, шляхом дослідження в судовому засіданні, матеріалів виконавчого провадження № 122 по примусовому виконанню рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі № 2-а 3770 про зобов'язання управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі провести перерахунок призначеної громадянинуОСОБА_3. державної та додаткової пенсії встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 12938258 винесено 22.05.2009 року, термін добровільного виконання встановлено до 29.05.2009 року. Відповідачем вказана постанова отримана 26.05.2009 року, що підтверджується належним йому штампом вхідної кореспонденції за № 3416/09 проставленим на супровідному листі відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 25.05.2009 року за № 95-12/1472 про направлення на адресу управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2009 року.
Згідно статті 46 Закону Україну «Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Відповідно до статті 32 Закону Україну «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ
В судовому засіданні встановлено, що виконання рішення відбулося 09.06.2009 року, що підтверджується розпорядженням № 201880 «Про перерахунок пенсії згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2008 року».
В результаті, враховуючи, що відповідачем по справі рішення суду виконане 09.06.2009 року, по спливу 13 днів від його фактичної обізнаності про необхідність його виконання, тобто поза межами 7-нного терміну, наданого законом для його добровільно виконання, суд приходить до переконання про законність дій старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2. при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 30.06.2009 року, відповідно в цій частині, позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 45 Закону Україну «Про виконавче провадження» до витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на: 1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; 2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум; 4) розшук боржника, його майна або розшук дитини; 5) оголошення в засобах масової інформації; 6) інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Окрім того, дослідивши матеріали виконавчого провадження № 122, судом встановлено, що 30.06.2009 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 21,62 грн., нарахованих на підставі акту про витрати на проведення виконавчих дій, однак документальне підтвердження вищевказаних витрат в матеріалах виконавчого провадження відсутнє, а відповідач, на пропозицію суду надати в судовому засіданні відповідне підтвердження витрат відмовився це зробити.
Згідно абзацу першого пункту 4.15.2. "Інструкції про проведення виконавчих дій" № 74/5 від 15.12.1999 року про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів.
Враховуючи викладене, а також положення частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо обов'язку суб'єкта владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до переконання, що дії старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2. при винесенні постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.06.2009 року слід вважати незаконними, відповідно в цій частині, позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Окрім того, положення частини 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України визначають відповідача у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, яким являється відповідний орган державної виконавчої служби, внаслідок чого, суд вважає, що позовні вимоги позивача, які стосуються старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2. безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки останній не являється належним відповідачем по справі.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2. при винесенні постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.06.2009 року ВП №12938258.
Скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.06.2009 року ВП №12938258.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя І.В. Панікар
Постанова в повному обсязі складена 28.07.2009 року.