ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2009 року Справа № 2а-1980/09/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1.,
представника відповідача - ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»
до відповідача: відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції
про визнання протиправними та скасування постанов відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 19.06.2009 року ВП №13503432 про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження , -
ВСТАНОВИВ:
20 липня 2009 року ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» (надалі-позивач) звернулося з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції (надалі-відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 19.06.2009 року ВП №13503432 про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 19.06.2009 року головним державним виконавцем державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_3. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги про сплату боргу № 1203, виданої 29.04.2009 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську про стягнення з Івано-Франківської філії ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» 34513,77 грн. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження даного майна. З вимогою про сплату боргу за № 1203, видану 29.04.2009 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську не погоджуються і вважає безпідставною, оскільки дана вимога до ВАТ СКБ «Дністер» не надходила. Також просив врахувати, що даний банк є філією, яка не є юридичною особою і враховуючи дану обставину відповідальність по зобов'язаннях філії несе банк. Просив позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що відповідно до постанови Правління Національного банку України №229 від 16.04.2009 року у ВАТ СКБ «Дністер» з 17.04.2009 року призначено тимчасову адміністрацію строком до 16.04.2010 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів банку строком на шість місяців з 17.04.2009 року до 16.10.2009 року. Також пояснив, що за даними бухгалтерського обліку банку обов'язок сплати банком пенсійного збору, зазначеного у вимозі від 29.04.2009 року за № 1203, яка надійшла у Івано-Франківську філію ВАТ СКБ «Дністер» щодо сплати недоїмки зі страхових внесків і станом на 21.04.2009 року становила суму 72125 грн., виник при здійсненні виплат з оплати праці та інших аналогічних платежів в період до 17.04.2009 року і тому дана вимога підпадає під дію мораторію, в результаті виконання можливе тільки після закінчення терміну мораторію та відновлення платоспроможності банку. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду подав заперечення, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та просив суд в задоволенні позову відмовити з наступних підстав. На виконання у відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську від 16.06.2009 року №2232/04 поступила вимога про сплату боргу №1203 від 29.04.2009 року про стягнення з ВАТ СКБ «Дністер» Івано-Франківська філія ВАТ СКБ «Дністер» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську 34513,77 грн. Головним державним виконавцем державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиціїОСОБА_3. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконанням вимоги про сплату боргу №1203, виданої 29.04.2009 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську та стягнення з Івано-Франківської філії ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» 34513,77 грн. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження даного майна. При винесенні постанови головний державний службовець керувався статтями 3, 5, 19, 24, 55 Закону України «Про виконавче провадження», а тому винесені ним постанови не є протиправними і не підлягають до скасування, внаслідок чого просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних мотивів
У відповідності до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, а дана вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Враховуючи положення статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в судовому порядку, суд приходить до висновку про те, що законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, при здійсненні такими особами, примусового виконання вимог органів Пенсійного Фонду України про сплату недоїмки, ніж передбаченого частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» та розроблена на його виконання "Інструкція про проведення виконавчих дій" № 74/5 від 15.12.1999 року.
Згідно вимог частин 1 та 2 статті 24 Закону Україну «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом та підлягають виконанню рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу.
Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вимоги до виконавчого документу, згідно яких у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ та дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, а також найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо, резолютивна частина рішення, дата набрання чинності рішенням, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У відповідності до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Як встановлено в судовому засіданні, шляхом дослідження матеріалів виконавчого провадження № В-4 інд.776 про стягнення боргу з ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» Івано-Франківської філії в сумі 34513,77 грн. в користь управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську, головним державним виконавцем державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиціїОСОБА_3. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2009 року ВП 13503432. Вищевказана постанова винесена на підставі вимоги про сплату боргу № ю-1203 У, виданої 29.04.2009 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську. Зазначений виконавчий документ відповідає вимогам, які передбачені статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Окрім того, в матеріалах виконавчого провадження міститься постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження від 19.06.2009 року ВП 13503432, винесена головним державним виконавцем державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиціїОСОБА_3.
Згідно статті 5 та 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Статтею 55 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження.
Як встановлено в судовому засіданні, вимога про сплату боргу № ю-1203У, видана 29.04.2009 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську та направлена до відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції листом за № 2232/04 від 16.06.2009 року, в якому, зокрема, зазначено прохання стягувача накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчудження.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, про наявність обов»язку державного виконавця відкрити виконавче провадження при надходженні виконавчого документа, який відповідає вимогам Закону, а також про право державного виконавця при відкритті виконавчого провадження постановою накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчудження. Суд не враховує посилання позивача на пункт 2 абзацу 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» про те, що у термін дії мораторію за невиконання чи не належне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів - пеня та інші санкції не нараховуються, суд враховує ту обставину, що стягнення відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, на підставі вимоги про сплату боргу №1203 від 29.04.2009 року не проводились, а арешт накладений для забезпечення виконання рішення управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, що не суперечить вимогам статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Отже, відповідач по справі при винесенні постанов про відкриття провадження та про накладення арешту на майно діяв виключно в межах, встановлених законодавством України, прав та інтересів позивача не порушував, відповідно, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування постанов відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 19.06.2009 року ВП №13503432 про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження є безпідставними, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя І.В.Панікар
Постанова в повному обсязі складена та підписана 31.07.2009 року.