ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" квітня 2007 р. Справа № 13/85-06
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом:
Палагнюк Н.К. - представника задовіреністю від 20.12.2006р. ( присутньої в судових
засіданнях 01.03.2007 р. та 03.04.2007 р.)
від відповідача за первісним позовом:
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
та його представника ОСОБА_2 за довіреністю від 06.03.2006р.,
за участю присутньої в судовому засіданні в порядку ст. 30 ГПК України
бухгалтера Відкритого акціонерного товариства "Володарка" Вербицької М.Й.,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "20" червня 2006 р. у справі № 13/85-06 ( суддя Тісецький С.С. )
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Володарка", м. Вінниця
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Вінниця
про повернення об'єкту оренди та стягнення 4931,78 грн. боргу
і 208,11грн. пені
та за зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Вінниця
до Відкритого акціонерного товариства "Володарка", м.Вінниця
про визнання недійсним договору оренди НОМЕР_1 від 07.12.2004р., -
з перервами в судових засіданнях з 01 березня 2007 року по 13 березня 2007 року
та з 13 березня 2007 року по 03 квітня 2007 року згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.06.2006р. у справі №13/85-06 позов Відкритого акціонерного товариства "Володарка" (м.Вінниця) до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м. Вінниця) про повернення об'єкту оренди та стягнення 4931,78 грн. орендної плати і 208,11 грн. пені задоволено частково: зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 передати Відкритому акціонерному товариству "Володарка" майданчик під стоянку для вантажного та легкового автотранспорту загальною площею 1154 м.кв., розташований на земельній ділянці в АДРЕСА_1; стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Володарка" 2931,78 грн. основного боргу, 100,85 грн. пені, 145,18 грн. витрат з державного мита та 69,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено в позові в частині стягнення з відповідача 2000,00 грн. основного боргу та 107,26 грн. пені. В зустрічному позові Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Володарка" про визнання недійсним договору оренди НОМЕР_1 від 07.12.2004 р. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов - задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що судом першої інстанції неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального й процесуального права, а саме :
- суд безпідставно залишив без мотивації відхилення доводів зустрічної позовної заяви;
- скаржник вважає, що в момент вчинення спірного правочину не додержано вимоги закону, а тому є правові підстави для визнання його недійсним;
- місцевим судом не враховано, що ВАТ "Володарка" не являється власником площадки, передача в оренду якої стала предметом договору оренди; право власності на автостоянку за первісним позивачем не зареєстровано; Вінницька міська рада не надавала первісному позивачу дозвіл на будівництво автостоянки;
- договір оренди від 07.12.2004 р. не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним - передачу в оренду майна, а спрямований на оренду земельної ділянки, на що не звернув уваги суд першої інстанції;
- безпідставним є задоволення первісних позовних вимог, оскільки фактично має місце переплата орендної плати, а не заборгованість.
У судових засіданнях первісний відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали.
Первісний позивач у письмовому відзиві за НОМЕР_2 від 30.10.2006 р. на апеляційну скаргу, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.
Представник первісного позивача Палагнюк Н.К. та присутня в порядку ст. 30 ГПК України бухгалтер ВАТ "Володарка" Вербицька М.П. в судовому засіданні 03.04.2007 р. вказали, що СПД ОСОБА_1 провів розрахунки по орендним платежам за період дії договору оренди, виходячи із розміру заявлених вимог, наполягають на стягненні з СПД ОСОБА_1 боргу за електроенергію за період жовтень, листопад, грудень 2005 року, січень 2006 року та відповідно пені за прострочку сплати даних платежів.
Заслухавши первісного відповідача, представників сторін та бухгалтера ВАТ "Володарка", розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2004 р. сторони уклали договір оренди, відповідно до якого ВАТ "Володарка" ( орендодавець ) передало підприємцю ОСОБА_1 ( орендарю ) у строкове платне користування стоянку вантажного та легкового транспорту загальною площею 1154 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1.
Факт передачі автостоянки в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 07.12.2004 р.
Відповідно до п.п.3.1., 3.2., 3.4 договору щомісячна орендна плата за користування орендованим майном встановлюється за домовленістю в розмірі 800,00 грн. в місяць з нарахуванням ПДВ. Розрахунки проводяться не пізніше 10 числа поточного місяця, а за перший місяць оренди - протягом 10 днів з моменту укладання сторонами договору та підписання акта приймання-передачі. Оплата комунальних послуг (тепло і водопостачання, каналізацію, електричну енергію тощо) проводиться орендарем одночасно з орендною платою згідно з виставленими орендодавцем рахунками.
Згідно з початковим розрахунком позивача ( а. спр. 13, т.1 ) заборгованість по орендній платі відповідача по договору оренди НОМЕР_1 склала 4931,78 грн. ( слід зазначити, що подальші перерахунки боргу не враховуються судовою колегією, оскільки не розцінюються судом як збільшення позовних вимог - державне мито із збільшених вимог не оплачувалось ВАТ "Володарка" державним митом, як того вимагають приписи ст.46 ГПК України ).
Посилаючись на неврахування орендодавцем факту сплати орендарем за прибутковим касовим ордером НОМЕР_3 від 07.12.2004 р. 2000,00 грн. орендної плати, суд першої інстанції дійшов висновку, що основний борг відповідача перед позивачем по орендній платі складає 2931,78 грн.
Однак судова колегія з таким висновком погодитись не може та вважає, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем по орендній платі з огляду на наступне.
Як вже зазначалось, щомісячна орендна плата за користування орендованим майном встановлюється за домовленістю в розмірі 800,00 грн. в місяць з нарахуванням ПДВ . Розрахунки проводяться не пізніше 10 числа поточного місяця.
З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що відповідач своєчасно проводив оплату орендних платежів, що підтверджується прибутковими касовими ордерами та квитанціями до них, копії яких знаходяться в матеріалах справи - а. спр. 141-150, т.1.
При цьому, слід наголосити, що у вищезазначених документах як підставу прийняття відповідних сум вказано : " за оренду автостоянки " ( про плату за електроенергію або інші платежі не йдеться ).
З врахуванням того факту, що оплата проводилась у більших сумах, ніж передбачено умовами договору оренди, колегія дійшла висновку, що фактично мала місце оплата орендної плати в рахунок майбутніх платежів ( попередня оплата ).
За таких обставин у позивача відсутні правові підстави стверджувати про наявність у відповідача основного боргу та те, що мала місце прострочка оплати, а у місцевого суду були відсутні правові підстави для стягнення заборгованості по орендній платі.
В своїй скарзі підприємець ОСОБА_1 наголошував про відсутність боргу по орендній платі; з врахуванням вищевикладеної позиції апеляційного суду в цій частині скарга підлягає задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач з посиланням на приписи п.3.6. договору оренди нарахував відповідачу пеню у сумі 208 грн. 11 коп., стягнення якої стало однією з позовних вимог.
Слід зазначити, що згідно з п.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Такі ж положення містяться і в Законі України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань".
Таким чином, пеня - це вид забезпечення виконання зобов"язання, вид відповідальності, яка настає лише у разі несвоєчасного виконання грошового зобов"язання.
При відсутності прострочки оплати правові підстави для застосування вищезазначеного виду відповідальності відсутні.
З врахуванням викладеного помилковим є висновок суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачем пені. За таких обставин суд безпідставно стягнув з відповідача 100,85 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань.
Про помилковість такого висновку місцевого господарського суду йшлося і в апеляційній скарзі. В цій частині колегія погоджується з доводами скаржника.
Судова колегія наголошує, що представник первісного позивача Палагнюк Н.К. та присутня в порядку ст. 30 ГПК України бухгалтер ВАТ "Володарка" Вербицька М.П. в судовому засіданні апеляційного суду 03.04.2007 р. вказали, що СПД ОСОБА_1 провів розрахунки по орендним платежам за період дії договору оренди.
В своїй позовній заяві ВАТ "Володарка" зазначило, що відповідач має заборгованість по електроенергії, стягнення якої стало однією з позовних вимог.
Представник первісного позивача та його бухгалтер в судовому засіданні апеляційного суду наполягали на стягненні з СПД ОСОБА_1 боргу за електроенергію за період жовтень, листопад, грудень 2005 року, січень 2006 року та відповідно пені за прострочку сплати даних платежів.
З цього приводу слід зазначити таке.
Відповідно до п.3.4 договору оренди оплата комунальних послуг (тепло і водопостачання, каналізацію, електричну енергію тощо) проводиться орендарем одночасно з орендною платою згідно з виставленими орендодавцем рахунками.
Із поданого ВАТ "Володарка" розрахунку ( а. спр.199, т.1 ) вбачається, що заборгованість підприємця ОСОБА_1 по електроенергії за жовтень, листопад 2005 р. складає 444,78 грн. ( з ПДВ ).
При цьому, судова колегія вважає правомірними вимоги ВАТ "Володарка" лише за вищевказаний період ( тобто за 2 місяці). Вимоги ж про стягнення боргу по електроенергії за грудень 2005 р. та січень 2006 р., які підтримали представник й бухгалтер позивача, безпідставні, оскільки підприємцем ОСОБА_1 14.12.2005 р. укладено договір НОМЕР_4 про постачання електричної енергії безпосередньо з електропостачальною організацією - ВАТ АК "Вінницяобленерго" в особі СО Вінницькі МЕМ ( оригінал договору оглянуто в судовому засіданні апеляційного суду 13.03.2007 р., його копію подано в матеріали справи ).
Згідно з п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пеня за прострочку оплати електроенергії укладеним між сторонами договором оренди від 07.12.04 р. не встановлена.
За таких обставин у ВАТ "Володарка" відсутні правові підстави вимагати стягнення пені за несвоєчасне виконання підприємцем ОСОБА_1 зобов"язання по оплаті електроенергії.
Із оскарженого рішення вбачається, що суд першої інстанції стягнув заборгованість по електроенергії у необґрунтованій сумі та пеню за несвоєчасну її оплату.
Однак з врахуванням вищезазначеного таке стягнення є неправомірним.
З огляду на те, що згідно з оскарженим рішенням судом першої інстанції було стягнуто борг і по орендній платі, і по електроенергії у загальній сумі 2 931,78 грн. ( раніше було зазначено про помилковість такого висновку місцевого суду та про те, що обґрунтованими є вимоги ВАТ "Володарка" лише у сумі 444,78 грн. боргу по електроенергії ), в частині стягнення боргу у сумі 444,78 грн. рішення господарського суду Вінницької області слід змінити. Відповідно зміні підлягає вищевказане рішення і в частині розподілу судових витрат з врахуванням приписів ст.49 ГПК України.
За перерахунком апеляційного суду ( який відповідно до ч.2 ст.99 ГПК України користується правами, наданими суду першої інстанції) з первісного відповідача слід стягнути 8 грн. 82 коп. витрат по оплаті державного мита та 10 грн.21 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до п.7.1. договору оренди НОМЕР_1 від 07.12.2004 р. строк дії договору встановлено з 07.12.2004 р. по 30.11.2005 р.
Згідно з п.7.4. договору його дія припиняється у випадку закінчення терміну, на який його було укладено.
П.2.4. договору оренди вказує про те, що майно вважається повернутим орендодавцю (позивачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Однак відповідач після закінчення строку дії договору ( який не був продовжений сторонами) орендовану стоянку не звільнив та за актом приймання-передачі позивачу не передав. Вказана обставина підтверджується позицією відповідача, викладеною у зустрічному позові, де він (відповідач) вказує, що стоянка, конструкції, огорожі, підсобні приміщення, які знаходяться на стоянці, належать йому на праві приватної власності, тому що все це побудовано відповідачем. А в оренду ним (відповідачем) було отримано тільки земельну ділянку без будь - яких споруджень.
Вказана позиція відповідача суперечить акту приймання-передачі орендованого майна від 07.12.2004 р., згідно з яким позивач передав відповідачу в оренду площадку загальною площею 1154 кв.м. для розташування автостоянки легкового і вантажного транспорту, та п.2.2 договору оренди НОМЕР_1 від 07.12.2004 р., згідно з яким передача майна в оренду не надає орендарю (відповідачу) права власності на це майно, власником майна залишається орендодавець (позивач).
Згідно з Державним актом на право постійного користування землею ( а. спр.38,39, т.1 ) відповідно до рішення виконкому Вінницької міської Ради від 30.09.1999 р. №1288 ВАТ "Володарка" надано право постійного користування землею у розмірі 2.0052 га в межах згідно з планом землекористування.
Із оскарженого рішення вбачається, що присутній ( в порядку ст.30 ГПК України ) в засіданні місцевого суду перший заступник начальника Вінницького міського управління земельних ресурсів Путілін Є.В. пояснив, що власником орендованого майданчика є Вінницька міська рада, а постійним користувачем - позивач ( ВАТ "Володарка" ).
Слід наголосити, що предметом спірного договору оренди від 07.12.2004 р. не була передача в оренду вищезазначеної земельної ділянки, а була передача у платне строкове користування площадки загальною площею 1154 кв.м.
Хоч ВАТ "Володарка" на момент звернення до суду і не було власником земельної ділянки , проте мало право заявляти вимогу про витребування майна, що знаходиться на цій земельній ділянці, - площадки у зв"язку із закінченням строку, на який цю площадку було передано в оренду.
Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За таких обставин позовна вимога ВАТ "Володарка" про звільнення підприємцем ОСОБА_1 об'єкту оренди шляхом його виселення підлягає задоволенню.
Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись.
При перегляді справи в апеляційному порядку судовою колегією встановлено, що згідно з договором від 04.09.2006 р. Вінницька міська рада на підставі свого рішення 3 сесії 5 скликання НОМЕР_5 продала, а ВАТ "Володарка" купило земельну ділянку площею 4836 кв.м., що розташована у АДРЕСА_1.
Право власності вищезазначеної особи на земельну ділянку підтверджується відповідним Державним актом серії НОМЕР_6 ( копія акту знаходиться на а.спр.29, т.2 ).
Як вбачається з матеріалів справи, первісний відповідач подав зустрічний позов, в якому він (відповідач) просить суд визнати недійсним договір оренди НОМЕР_1 від 07.12.2004 р.
В обґрунтування вимог зустрічного позову первісний відповідач посилається на те, що первісним позивачем земельна ділянка, на якій знаходиться стоянка автотранспорту, використовувалась не за призначенням, оскільки згідно з актом на право постійного користування землею вищевказану земельну ділянку було надано Вінницькою міською радою ВАТ "Володарка" для потреб освіти. За таких обставин у первісного позивача правові підстави для укладення договору оренди з метою облаштування автостоянки були відсутні.
Однак апеляційний суд з таким висновком скаржника не погоджується з огляду на таке.
З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що підприємець ОСОБА_1 сплачував орендні платежі по договору оренди НОМЕР_1 від 07.12.2004 р. Вищевикладене дає підстави стверджувати, що своїми діями первісний відповідач фактично визнав та схвалив договір оренди, а тому недоречними є його посилання на те, що договір недійсний.
Також слід зазначити, що на момент порушення провадження у справі, її розгляду та прийняття рішення, строк дії вказаного договору закінчився.
Така позиція знайшла відображення і в оскарженому рішенні суду першої інстанції.
За таких обставин місцевий суд дійшов вірного висновку, що в зустрічному позові про визнання недійсним договору оренди НОМЕР_1 від 07.12.2004 р. слід відмовити, а тому в цій частині апеляційний суд залишає оскаржене рішення без змін.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно з поданим в матеріали справи аудиторським висновком від 22.12.2006 р. про позицію фінансової звітності "Незавершене будівництво" ВАТ "Володарка" господарська діяльність вищезазначеної особи здійснювалась у відповідності з діючим законодавством.
Таким чином, не можуть бути враховані доводи скарги про те, що у первісного позивача були відсутні правові підстави для укладення договору оренди, про який йшлося вище.
Підсумовуючи все вищенаведене, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що апеляційна скарга підлягає лише частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Вінниця задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 20 червня 2006 року у справі №13/85-06 змінити в частині стягнення боргу в сумі 444 грн. 78 коп. і судових витрат та скасувати в частині стягнення пені.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_7) передати Відкритому акціонерному товариству "Володарка" (м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 39, код 05502381) майданчик під стоянку для вантажного та легкового автотранспорту загальною площею 1154 м.кв., розташований на земельній ділянці в м.Вінниці, вул.50-річчя Перемоги, 33.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_7) на користь Відкритого акціонерного товариства "Володарка" (м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 39, код 05502381) 444 грн. 78 коп. боргу по електроенергії, 8 грн. 82 коп. витрат по оплаті державного мита, 10 грн. 21 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В позові Відкритого акціонерного товариства "Володарка" (м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 39, код 05502381) про стягнення 4487 грн. 00 коп. боргу та 208 грн. 11 коп. пені відмовити.
Відмовити в зустрічному позові Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_7) до Відкритого акціонерного товариства "Володарка" (м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 39, код 05502381) про визнання недійсним договору оренди НОМЕР_1 від 07.12.2004 р.".
"3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.
4. Матеріали справи №13/85-06 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя: Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 4 прим. :
-------------------------
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд