КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.04.07 р. № 16/339/11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Крамаренко В.А. – дов. №587/10/10-002 від 11.12.2006р.,
від відповідача 1 - не з’явився,
від відповідача 2 - Міхно Л.І. – дов. №2 від 16.01.2007р.,
Панькович О.Ф. – дов.№1 від 16.01.2007р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ічнянському районі
на постанову Господарського суду Чернігівської області від 09.01.2007
у справі № 16/339/11
за позовом Державної податкової інспекції у Ічнянському районі
до Приватного підприємства "Оптпродукти-Луганськ"
Відкритого акціонерного товариства "Парафіївський цукровий завод"
про визнання угоди недійсною
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Чернігівської області від 09.01.2007р. у справі №16/339/11 у позові відмовлено повністю.
Суд мотивував постанову Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним.
В апеляційній скарзі на зазначену постанову ДПІ у Ічнянському районі просить вказану постанову суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що несплата податків відповідачем 1 свідчить про наявність умислу ПП „Оптпродукти-Луганськ” діяти всупереч інтересам держави і суспільства.
В запереченні на апеляційну скаргу ВАТ „Парафіївський цукровий завод” просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду – без змін, вважаючи постанову законною та обґрунтованою.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача 2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
10.01.2005р. ВАТ „Парафіївський цукровий завод” і ПП „Оптпродукти-Луганськ” уклали спірний договір купівлі - продажу №34, за яким Відповідач 1 (Продавець) продає обладнання для виготовлення цегли загальною вартістю 252800 грн., в т.ч. ПДВ -42133,33 грн., а Відповідач 2 (Покупець) зобов’язується провести попередню оплату грошовими коштами на розрахунковий рахунок Продавця до 10.01.2006р. (а.с.21).
16.02.2005р. згідно накладної №147 та податкової накладної №289 Продавець передав Покупцю обладнання вартістю 252800 грн. (а.с.2-23).
Покупець повністю розрахувався з Продавцем шляхом відвантаження останньому цукру 26.09.2005р. - згідно видаткової накладної №5104 та податкової накладної за тим же номером на суму 60000 грн., в т.ч. ПДВ 10000 грн., 27.09.2005р. - згідно видаткової накладної №5115 та податкової накладної за тим же номером на суму 150000 грн., в т.ч. ПДВ 25000 грн., 11.10.2005р. згідно видаткової накладної № 5473 та податкової накладної за тим же номером на суму 42800 грн., в т.ч. ПДВ 7133,33 грн. (а.с.24-26).
29.11.2005р. господарський суд Луганської області прийняв постанову у справі №8/577ад за позовом ДПІ у Артемівському районі м. Луганська до ПП „Оптпродукти –Луганськ”, третя особа - Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, якою позов задовольнив, постановивши визнати недійсним запис про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності ПП „Оптпродукти Луганськ” та припинити це підприємство як юридичну особу (а.с.33-34).
Відповідно до листа господарського суду Луганської області № 01-06 від 18.12.2006р. постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 16.12.2005р.
Відповідно до наданої Позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АА № 218173 станом на 22.08.2006р. до ЄДР внесено запис №13821130001000484 від 29.12.2005р. про судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством, відомості про виключення з ЄДР відсутні (а.с.39-43).
На підставі судового рішення та відповідно до акту № 392 від 22.12.2005р. (а.с.12) ДПІ у Артемівському районі м. Луганська анулювала свідоцтво про реєстрацію приватного підприємства „Оптпродукти –Луганськ” платником податку на додану вартість з моменту видачі такого свідоцтва.
Відповідно до роз’яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України в п.6 Постанови №3 від 28.04.1978р. „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст.49 Цивільного кодексу України судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Позивач посилається на протиправність умислу лише у ПП „Оптпродукти -Луганськ". Однак наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням господарського суду про визнання недійсним запису про державну реєстрацію підприємства та припинення юридичної особи, оскільки предметом дослідження у такій справі є дотримання порядку державної реєстрації підприємства та усна угода щодо заснування підприємства, яка була укладена засновником Кривчун Л.В. з невідомою особою. Наявність протиправного умислу при укладенні спірного договору предметом такого дослідження не була.
Крім того, юридичним наслідком припинення юридичної особи в даному випадку мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, зокрема держави. Сам факт визнання недійсним запису про державну реєстрацію підприємства не спричиняє недійсності всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а в даному випадку спірна угода була укладена до винесення господарським судом Луганської області рішення від 29.11.2005р. про визнання недійсним запису про державну реєстрацію відповідача 1 і в цьому рішенні не зазначено, що реєстрація визнається недійсною з моменту її вчинення (а.с.33-34).
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
В матеріалах справи відсутні докази того, що Відповідач 2, укладаючи спірний договір, знав або міг знати про недостовірність відомостей , внесених до реєстру відносно Відповідача 1.
Відповідач 1 попередньої оплати грошовими коштами, як це передбачено п.1.2 спірного договору, не отримував, отже твердження позивача, що він отримував від Відповідача 2 до поставки обладнання ПДВ, який був у складі ціни обладнання, є невірним.
Господарські зобов’язання за спірним договором виконані сторонами у повному обсязі шляхом обміну товарами і для цілей оподаткування така господарська операція є бартерною (товарообмінною).
Відповідно до п.1.19 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.11.3.4 ст.11 цього Закону, датою збільшення валового доходу у разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку; або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником податку.
Згідно з п.п.11.2.3 ст.11 Закону, датою збільшення валових витрат для товарообмінних (бартерних) операцій - є дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що здійснюється після першої операції, визначеної згідно з підпунктом 11.3.4 цієї статті.
Отже , в даному випадку ПП „Оптпродукти - Луганськ", отримуючи в складі ціни цукру, що надходив як оплата за поставлене обладнання, податок на додану вартість, одночасно отримало право як на збільшення валових витрат, так і на збільшення податкового кредиту на відповідну суму, тобто отримало право на зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість на суму, яка виникла при виконанні свого господарського зобов’язання за спірним договором.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни постанови суду не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, п.6 розділу VІІ КАС України, Київський апеляційний господарський суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ДПІ у Ічнянському районі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернігівської області від 09.01.2007р. у справі №16/339/11- без змін.
Справу №16/339/11 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді